Аналіз реальних результатів таких вкладень протягом десятиліття, з 2010-го по 2021 рік, показує, що добровільні внески на пенсійне страхування наразі є найбільш привабливим інструментом акумуляції коштів. Про це пише експерт Юрій Ганущак у матеріалі для ZN.UA - "Пенсійна система хвора, але накопичувальний рівень — не ліки".
Так, при акумульованій інфляції за ці роки в 3,25 разу вкладення в недержавні пенсійні фонди очікувано показали найгірший результат, який навіть не покриває рівня інфляції, — 2,5. Проста заміна гривні на валюту примножила номінальні кошти в 3,43 разу. Банківський депозит дав змогу акумулювати кошти на рівні 5,09. За цей час середня зарплата зросла в 7,01 разу. А саме її закладено в розрахунки пенсії, саме тому добровільні внески досі найкращий спосіб заощадження на старість.
Але проблемою лишається те, що прямого зв’язку між внесками і розміром пенсії немає. Розрахунок ведеться, виходячи з розміру офіційної зарплати, а не внесків. І більшість найманих працівників абсолютно не цікавить, який розмір відрахувань з їхніх зарплат іде на акумулювання пенсій. А от роботодавця це дуже цікавить, бо єдиний соціальний внесок, складовою якого є пенсійні внески, — це фактично податок для нього. І зменшення розміру цього податку — святий обов’язок для лобістів роботодавців, яких при цьому розмір пенсій їхніх колишніх працівників абсолютно не цікавить.
Більше матеріалів Юрія Ганущака читайте за посиланням.