Держфінмоніторинг розпочав тестування е-кабінету системи фінансового моніторингу: кого це торкнеться

З 15 лютого Державна служба фінмоніторингу розпочала тестування е-кабінету системи фінансового моніторингу. Про це повідомляється на сайті Держфінмоніторингу.

"Держфінмоніторинг з 15 лютого 2022 року починає тестування обміну інформацією з суб’єктами первинного фінансового моніторингу засобами Інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний кабінет системи фінансового моніторингу"", - йдеться в повідомленні.

Нововведення торкнеться суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Ними є:

• абсолютно всі суб'єкти господарювання, що надають фінансові послуги на території України;
• оператори поштового зв’язку, інші установи, які надають послуги з переказу коштів (поштового переказу) та здійснення валютних операцій;
• суб’єкти аудиторської діяльності;
• бухгалтери, суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;
• суб’єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування;
• адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально;
• нотаріуси;
• суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги;
• особи, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами;
• суб’єкти господарювання, що надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, а також суб’єкти господарювання, що надають за винагороду консультаційні послуги, що пов’язані з купівлею-продажем нерухомого майна;
• суб’єкти господарювання, що здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;
• суб’єкти господарювання, що надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор;
• постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів.

"З метою ефективного забезпечення формування суб’єктами первинного фінансового моніторингу повідомлень про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов’язана з проведенням фінансового моніторингу", - пояснюють необхідність нововведення в Держфінмоніторингу.

Рекомендації щодо тестування Інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний кабінет системи фінансового моніторингу" та інформаційного обміну між суб’єктами первинного фінансового моніторингу та Держфінмоніторингом розміщено на офіційному вебсайті Держфінмоніторингу в розділах: Фінансовий моніторинг/Технології/Для небанківських установ, а також Фінансовий моніторинг/Технології/ Для банківських установ.

З покроковими відеоінструкціями, які були підготовлені за сприяння проєкту Антикорупційної Ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI), можна ознайомитись на офіційному вебсайті Держфінмоніторингу:

• "Відеоінструкція з реєстрації в е-кабінеті та користування розділами кабінету СПФМ";
• "Відеоінструкція щодо заповнення "U-FM Повідомлення про суб’єкта первинного фінансового моніторингу";
• "Відеоінструкція щодо заповнення "A-FM Повідомлення про фінансові операції";
• "Відеоінструкція щодо заповнення "N-FM Повідомлення про підозрілу діяльність(case)";
• "Відеоінструкція щодо заповнення "G-FM Повідомлення про розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників";
• "Відеоінструкція щодо заповнення "J-FM Повідомлення про відмову від встановлення/підтримання ділових відносин";
• "Відеоінструкція щодо заповнення "S-FM Повідомлення про замороження (розмороження) активів".

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

До кінця лютого Мінфін винесе на обговорення законопроєкт щодо непрямих методів контролю доходів громадян

Нагадаємо, 1 травня 2022 року набирає чинності наказ Міністерства фінансів України від 4 червня 2021 року № 322 "Про затвердження порядку обміну інформацією з питань фінансового моніторингу", яким затверджено Порядок створення особистого кабінету суб’єкта первинного фінансового моніторингу та доступу до е-кабінету системи фінансового моніторингу та Порядок інформаційної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України, в тому числі нові формати та категорії інформаційного обміну.

Детальніше про те, як фіскали отримають можливість застосовувати непрямі методи податкового контролю над видатками пересічних громадян, читайте в статті Сергія Следзя - "Стає гаряче: до "добровільної" декларації для бідних додадуть податковий контроль над їх витратами".

Дані про витрати людини фіскали можуть черпати з найрізноманітніших джерел. Про це розповідає президент ГО "Українська організація захисту споживачів послуг" Олег Тітамир в матеріалі - "Добровільним декларуванням статків громадян справа не обмежиться, без тотального стеження тут не обійдеться".