Автоцивілка: столиця платить за передмістя?

Різниця в цінах договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ОСЦПВ) для власників транспортних засобів залежно від місця їхньої реєстрації подекуди перевищує 200%. Найбільше платять водії, чиї автомобілі зареєстровані в Києві, - вони купують так звану «автоцивілку» за ціною, втричі вищою, ніж автомобілісти, котрі офіційно мешкають поблизу столиці. Хоча водії з таких міст, як Бориспіль, Вишневе, Ірпінь тощо (з кількістю населення менше 100 тис. чол.), так само часто, як і столичні водії, їздять київськими дорогами, беруть участь у заторах, знаходять місця на хаотичних парковках, спричиняють аварійні ситуації і/або стають їх учасниками на шляхах столиці. Як виправити перекіс?..

Виправити ситуацію (правда, в досить дивний спосіб) спробував Держфінпослуг, який, як повідомляє видання «Дело», ще 29 грудня 2011 року підвищив страхові коефіцієнти переважно за «географічним» принципом. Відтак, для міст, наближених до столиці, ціна поліса ОСЦПВ зросла на 88%, для Києва - на 15, для міст із кількістю мешканців від 500 тис. до 1 млн. - на 20%. Тим часом офіційно цих даних страхові компанії не підтверджують, і більшість їх продовжує продавати поліси ОСЦПВ за колишніми цінами, розцінюючи таку інформацію як спробу окремих страховиків залякати водіїв майбутнім подорожчанням, щоб вони якнайшвидше страхувалися за поки що дійсними тарифами.

Показники ризику скоєння дорожньо-транспортної пригоди у великих містах, безперечно, вищі, ніж у передмістях. І те, що ціновий тариф на страхування для водіїв, котрі мешкають в останніх, нижчий, - цілком справедливо. Справедливо тоді, коли обласні автовласники переважну більшість поїздок здійснюють усе ж таки в межах області. Інша річ, коли водій, зареєстрований, скажімо, у Вишневому, щодня у справах їздить Києвом, посилюючи щільність трафіка. Він, звісно, не застрахує свій транспортний засіб нарівні зі столичним автомобілістом, навіть якщо дуже захоче, адже у разі ДТП йому відмовлять у виплаті страхового відшкодування.

У ст. 7 Закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - закон про ОСЦПВ) зазначено, що страхові компанії встановлюють розміри страхових платежів «шляхом добутку базового платежу та відповідних коригуючих коефіцієнтів, які розраховуються на основі статистичних даних та рівня збитковості даного виду страхування». Підхід до розрахунку логічний, проте стосовно Києва і прилеглих до нього міст - не зовсім.

Переглянути коригувальні коефіцієнти в тарифах для міст-супутників столиці з метою їх підвищення пропонувало Моторне (транспортне) страхове бюро України, звертаючись до Держфінпослуг. Втім, якщо підвищити ціну на автополіси для водіїв області і залишити її на попередньому рівні для Києва або, що ще «краще», підвищити її і для жителів регіону майже вдвічі, і для Києва на 15%, - то кому від цього стане краще, окрім небідних страховиків?

Можливим справедливішим варіантом могло б стати «перекидання» частини вартості столичного поліса на вартість поліса для прилеглих міст - наприклад, 15% віднімається від «Києва» і додається до «області». Але у такому разі страхові компанії можуть не впоратися з покриттям усіх збитків внаслідок київських аварій. До того ж залишати загальну суму, отриману від водіїв-страхувальників, на попередньому рівні, але при цьому справедливіше розподіляти її між різними містами - невигідно тим, хто гіпотетично міг би зробити такий розподіл. Бо безоплатна така робота. Підвищити тарифи і паралельно для годиться продемонструвати якийсь принцип розподілу - інша річ.

Ще варіант, у принципі, схожий на попередній, - більш «м’яко» розподілити величину тарифів між усіма зонами страхування (Києвом, містами з населенням менше 100 тис. чол., містами-мільйонниками тощо).Однак і тут є «але» - статистика вказує на найвищі показники прибутків у Києві, отже, люди у змозі платити. Крім того, зважаючи на густоту населення і кількість транспорту на шляхах, частота ДТП тут теж на відповідному рівні. До речі, знайти інформацію про кількість дорожніх пригод по містах України, яка б мала систематично оприлюднюватися, важко. Не вдалося виявити її і в публікаціях Держстату, є хіба що узагальнені дані під назвою «Смертність населення України від зовнішніх причин у побуті». Державна автоінспекція часто звітує про зниження кількості автомобільних аварій у країні в цілому, але не конкретно по регіонах.

Втім, не тільки від ДАІ залежить безпека дорожнього руху. Безпеці часто стають на заваді якість доріг і покритих зимовою кригою трас; фіктивні водійські посвідчення, подаровані подругам на свято; відсутність необхідних навичок поведінки на дорозі новоспечених випускників автошкіл, які платять за іспити у МРЕВ. Усе це непомітно, але істотно впливає на ситуацію на шляхах і, як наслідок, на вартість страхування. Високий рівень аварій - дорогі поліси.

Ще один варіант, неофіційно запропонований водіями з метою врівноваження ситуації у столиці та області, - впровадження однакового тарифу на поліси для водіїв-киян і авто-власників із 30-кілометрової зони нав-коло Києва. Навряд чи, звісно, останні зрадіють такій пропозиції, особливо зважаючи на вартість страхування, яка за кілька попередніх років істотно зросла.

Подорожчання полісів пояснюють зростанням цін на автозапчастини і послуги СТО, затвердженням лише 1-го типу договору ОСЦПВ (інші - скасовано), згідно з яким страхуються і автомобіль, і всі водії, котрі ним керують на законних підставах. (Правда для пільговиків, які платять за автоцивілку 50% вартості, страховка поширюється лише на транспортний засіб. І якщо під час ДТП ним керував інший водій, не пільговик, страхова компанія може відмовити у виплаті.) Вплинуло на вартість страхування і затвердження європротоколу Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ДТП та виплати страхового відшкодування» (діє з 19 вересня 2011 р.). Цей документ дає право водіям оформляти дорожньо-транспортні пригоди без залучення ДАІ. Його використання передбачає, що всі водії - учасники ДТП мають поліси «автоцивілки»; під час аварії пошкоджено тільки транспорті засоби (без людських жертв); водії дійшли згоди щодо обставин скоєння аварії і не мають ознак алкогольного, наркотичного, медикаментозного впливу.

Орієнтовна вартість пошкоджень авто оцінюється одразу після аварії (це можна зробити з допомогою майстра СТО). При цьому слід пам’ятати, що в розрахунках виплати страхового відшкодування береться до уваги фізична зношеність запчастин, які замінюються (ст. 29 закону про ОСЦПВ), а сума збитків від ДТП, що оформлюється з європротоколом, не може перевищувати 10 тис. грн. на одного потерпілого. Тому коли пошкодження авто серйозні або є сумніви стосовно величини збитків, викликаються працівники ДАІ. «Автоцивілка» покриває збитки за шкоду майну до 50 тис. грн., а за шкоду життю і здоров’ю учасників дорожнього руху - до 100 тис. грн.

Наявність договору ОСЦПВ тепер належить до документів, котрі на законних підставах перевіряють інспектори ДАІ, коли на таких самих підставах зупиняють транспортний засіб. Звільняються від необхідності договору лише учасники бойових дій; особи, які керують автомобілем у присутності його власника - інваліда 1-ї групи; інваліди війни. 50-відсоткову знижку на поліс отримують ветерани війни, інваліди 2-ї групи, чорнобильці І і ІІ категорій, пенсіонери. При цьому пільгові умови поширюються лише на осіб, котрі самостійно керують транспортним засобом із об’ємом двигуна не більше 2,5 л.

Укладати договір автоцивілки можна на термін, не менший одного року. Виняток становлять лише «незареєстровані ТЗ - на час до їх реєстрації, тимчасово зареєстровані - до їх постійної реєстрації, зареєстровані на території інших держав - на час їхнього перебування на території України» (ст. 17 закону про ОСЦПВ). Аргументувати таке обмеження можна хіба що метою держави поповнити свій бюджет і рахунки страховиків за рахунок страхувальників. І навіть якщо, страхуючи машину на рік, водій не виїжджає взимку (це три-чотири місяці) або ж, скажімо, їздить лише влітку на дачу - все одно він, за законом, зобов’язаний страхуватися на рік і більше.

Розмір тарифів ОСЦПВ, зазначених у прайсах страхових компаній, зазвичай вказаний з урахуванням водійського стажу більше трьох років. До того ж якщо страхувальник має підтвердження безаварійного водіння впродовж трьох років (страхових випадків ніде не зафіксовано), він отримує
15-відсоткову знижку. (Такою опцією наділені всі страховики, втім, деякі з них позиціюють її як привілей своєї компанії.) А ось водії-початківці зі стажем менше трьох років додатково сплачують ще 10% вартості поліса. І тут важливо не економити, адже якщо водій з незначним стажем купує поліс, не сплативши додаткових 10%, йому у разі ДТП відмовлять у виплаті відшкодування. Законною відмова буде й тоді, коли поліс придбав водій із великим стажем, але аварія сталася, коли автомобілем керувала особа зі стажем, меншим трьох років. Тож 1-й тип договору ОСЦПВ діє, але не завжди.

Так чи інакше, незважаючи на обов’язковість автоцивілки, багато водіїв її ігнорують. Обізнаний із не надто чесними діями окремих страхових компаній не бачить сенсу в їхніх «віртуальних послугах». Впевнений у своїй водійській професійності часом не хоче витрачати зайвих грошей. Однак не зовсім впевнений в інших учасниках дорожнього руху все ж таки, як мінімум, поліс автоцивілки прагне мати. Але на шляху до цього часто постає банальна завада - фінансова. Підвищити вартість товару і написати в законі, що він обов’язковий, - на це багато зусиль і розуму не потрібно. Зробити ціну адекватною, врахувати в ній усі нюанси - вже складніше. Але саме її має платити водій, який вирішив постійно їздити з полісом. Можливо, тоді й лобового скла зі страховими стікерами побільшає…