У НАБУ прокоментували «закриття» справи Роттердам +

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду підтвердила обґрунтованість рішення першої інстанції закрити справу «Роттердам +».

«Апеляційна палата ВАКС залишила в силі рішення про обґрунтованість закриття справи «Роттердам +», - повідомили «Інтерфакс-Україна» у суді.

У Центрі протидії корупції уточнили: йдеться не про закриття самої справи, а те, щоб закрити апеляційне провадження, оскільки позивач відмовився від скарги.

Закриття справи спростували і в Національному антикорупційному бюро: «Розслідування «справи Ротердам+» відновлено за рішенням ВАКС. Інформація про її нібито закриття не відповідає дійсності».

У бюро підтвердили, що припинено саме розгляд скарги, яку заявник відкликав через відсутній предмет спору.

Розслідування справи #Ротердам+ відновлено за рішенням #ВАКС. Інформація про її нібито закриття не відповідає дійсності. Заявник відкликав скаргу через відсутній предмет спору.

— NAB Ukraine (@nab_ukr) November 17, 2020

Про що йдеться: 28 серпня Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила справу щодо впровадження в Україні формули «Роттердам +». Прокурор мотивував рішення «відсутністю достовірних і вичерпних доказів завдання збитків». ZN.UA писало, що за результатами попереднього розслідування НАБУ, впровадження формули «Роттердам +», завдало державі збитків на 39 млрд гривень.

24 вересня ВАКС відмовив колишньому заступнику генпрокурора Віктору Чумак в задоволенні скарги на закриття справи суддею Катериною Широкою. Але 27 жовтня Вищий антикорупційний суд з другої спроби поновив справу «Роттердам +» - рішення винесла суддя Оксана Олійник. Тож Чумак подав відмову на скаргу про закриття справи.

«Справа «Роттердам +» залишається поновленою завдяки рішенню слідчої судді Олійник» - додали в центрі. Однак без участі держави в цьому процесі довести справу до відшкодування заподіяних збитків буде неможливо.

Що таке «Роттердам +»: у квітні 2016 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) розробила новий порядок формування оптової ринкової ціни на електроенергію, 80% якої - вартість вугілля.

Ціну вугілля вирішили визначати за поточними котируваннями індексу API2 - той самий «Роттердам». Котирування API2 є еталонною ціною, і витрати на доставку вугілля вже закладені в неї. Але НКРЕКП додала логістику в формулу ще раз - той самий «+» до «Роттердаму».

Як компенсацію за надмірні витрати на електроенергію, в Нацкомісії обіцяли скерувати «надлишки» на закупівлю антрациту, дефіцит якого на українському ринку виник після окупації Росією частини Донбасу. Але обіцяної диверсифікації поставок так і не відбулося.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Ексголова НКРЕКП Вовк критикував формулу "Роттердам+", а згодом сам дав добро на її впровадження – ЦПК

Експертна складова у справі «Роттердам +» - найслабша і не дозволяє поставити крапку в цій справі, хоча мала б. Саме значна кількість різних експертиз із суперечливими результатами забезпечили можливість прокуратурі закрити справу та умити руки, майстерно переклавши відповідальність за якість доказів на суд.

Інструмент, який мав би внести ясність в процес, навпаки, його обтяжує. Докладніше про те, як інституційна проблема Мін'юсту впливає на топсправу цього року, читайте в матеріалі Олександра Кошового «Роттердам - плюс. Експертиза - мінус» для читачів ZN.UA.