Ексголова НКРЕКП Вовк критикував формулу "Роттердам+", а згодом сам дав добро на її впровадження – ЦПК

Ексголова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Дмитро Вовк в невипущеному інтерв’ю “Радіо Свобода” 2015 року заявляв про те, що впровадження формули “Роттердам+” вигідне лише компанії олігарха Ріната Ахметова ДТЕК, повідомили у “Центрі протидії корупції”. Однак через кілька місяців після запису інтерв’ю Вовк сам дав добро на її впровадження.

Про запис інтерв’ю, під час якого Вовк називає “Роттердам+” злочинною, стало відомо під час засідання Вищого антикорупційного суду, в якому ЦПК оскаржує закриття справи щодо цієї формули.

“Для того, щоб обслуговувати кредити, вони намагаються шантажувати нас… щоб ми підвищили тариф для ТЕЦ… На нашу думку, обґрунтована вартість (тонни – ред.) вугілля — 800 грн. В балансі зараз розрахована ціна у 1100 грн, що, на нашу думку, є достатнім рівнем для рентабельності. Вони вимагають 1500 грн… Це означає, що вони змушують все населення України платити за свій кредитний портфель”, - говорить Вовк в інтерв’ю.

За його словами, кожні 100 гривень за тонну вугілля дорівнюють 2 млд гривень для ДТЕК Ахметова. Вовк зазначив, що це вплине на ціни не лише для підприємств, але для громадян.

“Ми вважаємо, що це необґрунтоване зростання (ціни – ред.), яке йде де-факто тільки одній компанії — “ДТЕК”. І покриває їхній кредитний портфель”, - зазначив Вовк.

Також він детально пояснив чому формула “Роттердам+” необґрунтована. Тоді ексголова НКРЕКП заявляв про те, що ДТЕК прагне отримати додаткові 8-14 млрд грн виключно на обслуговування своїх боргів, а не на підвищення зарплат шахтарів, наприклад.

“Це означає, що оптова ринкова ціна на електроенергію має зрости на 30% зараз. На нашу думку, це неприпустимо велике зростання тарифів”, — казав тоді Вовк.

Попри такі слова, пізніше 2015 року Вовк від імені НКРЕКП змінив свою думку і затвердив новий порядок утворення ціни на електроенергію, яка передбачала внесення до неї витрат на перевезення вугілля, яких насправді не існувало.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Прокурор САП, який закрив справу "Роттердам плюс", не з'явився в суд

28 серпня САП повідомила про закриття справи “Роттердам плюс” у частині щодо підозрюваних через відсутність достовірних і вичерпних доказів завдання збитку. У свою чергу Вищий антикорупційний суд відмовився відновлювати справу "Роттердам +"

Крім того, за даними ЗМІ, в Офісі генпрокурора також відмовилися розслідувати справу. Повідомлялося, що генпрокурорка Ірина Венедіктова навіть не занурювалася в матеріали справи і не вивчала детально постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Пономаренка про його закриття.

Нагадаємо, директор НАБУ Артем Ситник розповів, що справа “Роттердам+” наближається до фінального завершення і її має намір заслухати антикорупційний прокурор. За результатами досудового розслідування НАБУ, нас з вами обкрадали з весни 2016- го по літо 2019 го за допомогою формули «Роттердам +», завдавши збитків на 39 мільярдів гривень.

Зазначимо, що у справі “Роттердам+” проведено не одну експертизу. Остання, виконана, як стверджують антикорупційні активісти, незалежними експертами, підтверджує завдання державі збитків у розмірі 40 млрд грн. Попередні, проведені іншими (залежними?) експертами, не дають чітких відповідей на жодне із запитань слідства і суддів. Про те, чому експертне забезпечення правосуддя перетворилося в Україні на глузування над законом, читайте в тексті Олександра Кошового "Роттердам - плюс. Експертиза - мінус".