ЖИТИ В КИЄВІ МОЖНА, ДИХАТИ — НІ

Недавно кількох іноземців, котрі вже відвідували Київ на початку 90-х років, запитали, які найпомітніші зміни відбулися відтоді в українській столиці. Найперше, що впало в очі зарубіжним гостям: «У місті стало багато транспорту і менше дерев».

Справді, якщо ще недавно Київ славився як одна з найзеленіших столиць, то невдовзі він може потрапити до списку найзагазованіших міст світу. За останні десять років кількість автомобілів у столиці різко зросла і становить нині, за деякими даними, близько мільйона одиниць. Автотранспорт у Києві, як і в інших великих містах, є головним забруднювачем повітря шкідливими речовинами. Їхні викиди щороку збільшуються, що зумовлено не тільки зростанням парку автомашин, а й погіршенням їхнього технічного стану, незадовільною якістю пального, відставанням темпів розвитку вулично-шляхової мережі. Свою лепту у забруднення повітряного басейну столиці вносять також транзитні автомобілі та ті, що прибувають з інших міст (близько 100 тисяч одиниць на добу). Отож, київське повітря навіть у пору квітування каштанів насичене не стільки духмяними пахощами, скільки смородом вихлопних газів. Чого тільки немає у цьому отруйному «букеті» — оксиди азоту, окис вуглецю, вуглеводні, сажа, сірчастий ангідрид, бенз(а)пірен — канцероген І класу небезпеки!..

У той же час обсяги промислових викидів в атмосферу (промисловий комплекс міста — це понад 1000 різногалузевих потужних і невеликих підприємств, на яких налічується більш як 24 тисячі джерел викидів забруднюючих речовин) зменшилися у порівнянні з 1992 р. більш ніж удвічі. За даними міського управління статистики, протягом 2002 року у повітряний басейн столиці потрапило майже 32 тисячі тонн промислових викидів, що становить 17, 5 % від загальної кількості шкідливих речовин, які «збагачують» київське повітря.

Однією з причин того, що місто стало буквально задихатися від викидів автотранспорту (на головних автомагістралях столиці транспортне навантаження становить 4500 автомашин на годину) є, як уже згадувалося, якість пального. І хоча з 1 січня 2003 р. набрав чинності Закон України «Про заборону ввезення і реалізації на території України етильованого бензину та свинцевих добавок до бензину», проте його норми не виконуються. Частка екологічно чистого палива — природного газу та скрапленого газу пропан-бутан — у загальному балансі споживання пального автотранспортом досі залишається незначною.

І все-таки киянам порівняно з жителями інших великих міст пощастило — у них є широкий Дніпро, блакитно-смарагдові плеса численних озер та інших водойм. Поки що Славута-трудівник у змозі справлятися із значним обсягом техногенного навантаження: вода в межах Києва, на думку фахівців, задовільна.

Зазвичай пишаються кияни багатством і розмаїттям природи. У місті є три регіональних ландшафтних парки (Голосіївський, Лиса гора, Партизанської слави), унікальний природний комплекс «Лісники» з віковими дібровами, три ботанічні сади, два десятки парків — пам’яток садово-паркового мистецтва та інших чудових куточків для відпочинку. Загалом у столиці — близько сотні об’єктів природно-заповідного фонду, який займав (станом на 01.01.2002 р.) 11,3 % загальної площі Києва. Щоправда, останнім часом в угоду новітнім забудовникам під сокиру потрапило багато зелених насаджень. Отож, автозаправок у місті стане скоро більше, ніж дерев.

Недаремно зростає в ціні і київська земля. Вона порівняно чиста, хоча є площі, рівень забруднення яких, зокрема, важкими металами дуже високий. Радіоактивне забруднення міста, як показано на карті, знизилась майже до рівня, що передував чорнобильській катастрофі, щоправда, забруднення території таким довгоживучим радіонуклідом, як цезій-137, нерівномірне.

Загалом в «Екологічному атласі Києва» можна знайти чимало іншої цікавої інформації про стан довкілля столиці. Кілька днів тому на засіданні Київського прес-клубу відбулася презентація цього видання.

Як відзначив доктор географічних наук Леонід Руденко, такий атлас у столиці України видано вперше. Тоді як великі міста світу — Лондон, Париж, Вашингтон, Москва, Петербург уже давно мають подібні комплексні інформаційно-довідкові видання. «Звичайно, цей атлас має узагальнений характер, оскільки передати величезний обсяг інформації на обмеженій площі не можливо. На мою думку, роботу в цьому напрямі слід продовжити, щоб наступне видання атласу було інформативнішим і детальнішим», — зауважив Леонід Григорович.

Один із рецензентів «Екологічного атласу Києва» академік АМН України, член-кореспондент НАНУ Ісаак Трахтенберг відзначив: «Це унікальне видання, яке буде корисне не лише для спеціалістів, тих, хто цікавиться проблемами екології, а й для киян та гостей столиці. Звичайно ж нас цікавить не просто екологія як така, а те, як навколишнє середовище впливає на людину, її самопочуття та здоров’я. А тому, гадаю, наступним кроком має стати видання медико-екологічного атласу, у якому знайде відображення вплив техногенного навантаження на стан здоров’я киян».

Доктор хімічних наук Павло Демченко звернув особливу увагу на те, що екологічний атлас Дніпропетровської області було видано ще десять років тому. І це цілком закономірно, адже ця область найбільш екологічно неблагополучна в Україні. Наступним кроком дніпропетровців стало видання медико-екологічного атласу. Це значною мірою посприяло вирішенню проблем, пов’язаних із оздоровленням як довкілля, так і жителів цього краю.

Народний депутат Валерій Асадчев не поділяє оптимізму окремих представників київської міської влади щодо екологічної ситуації в столиці. Особливо його непокоїть транспортна проблема, а також те, як вона вирішується. «Мене дивує, чому в Києві будуються метрогради, і не будуються транспортні розв’язки. Тоді як в усьому світі магазини, пішохідні зони розташовані на поверхні, а транспорт рухається під землею, то у нас робиться навпаки: людину заганяють під землю, а транспортні потоки заполоняють місто. Раніше, за даними медиків, в час пік на Московській площі столиці не можна було знаходитися більше десяти хвилин без шкоди для здоров’я. Аналогічна ситуація сьогодні і у самісінькому центрі. Чи цікавиться хто, який бензин нині продають у Києві, що заливають у баки автомашин?.. Столиця скоро задихнеться, — переконаний пан Асадчев. — На мою думку, поки відсутня екологічно обгрунтована стратегія розвитку Києва».