ЗАДАМБЛЕННЯ

Екологічна складова тузлинської проблеми не менш обговорювана, ніж політичні перипетії цього одіозного будівництва. Утім, якщо пам’ятаєте, саме «зелений» аргумент — відновлюємо природне утворення, покликане захистити берег Таманського півострова від подальшого розмивання, — росіяни зробили точкою відліку відомих подій. Аргумент цей українські екологи вважають, як мінімум, спірним. Більше того, на їхню думку, зведення дамби в Керченській протоці неминуче спричинить довгий ланцюг негативних екологічних наслідків. Спрогнозувати можливі варіанти подальшого розвитку подій спробували й учасники засідання Національного прес-клубу реформ, який відбувся минулої середи.

— У нас є досить підстав вважати, що будівництво дамби здійснюється навіть без робочого проекту, — повідомила перший заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко. — Для його підготовки необхідно провести розвідувальні роботи, які вимагають певної техніки. Якби такі роботи мали місце, вони не залишилися б непоміченими нашими прикордонниками. Отже, будівництво дамби розпочалося без наявності згаданого вище проекту й, відповідно, без дозволу на нього екологічної експертизи.

Те, що будівництво дамби матиме негативні наслідки, абсолютно очевидно. По-перше, жорстке втручання в екосистему, якою є природний коридор між двома морями, порушить природний обмін ресурсами. Це викличе негативні зміни в підводному грунті, ізоляцію й наступне замулення Таманської затоки. По-друге, насипна споруда неминуче спричинить виникнення гідрологічної проблеми, оскільки істотно змінить систему водообміну й циркуляції вод у Керченській протоці. Це, у свою чергу, може спровокувати, з одного боку, розмивання Тузли, з іншого — розмивання самої дамби. Тобто будуть потрібні постійні інженерно-технічні роботи зі зміцнення й острова, і насипної споруди.

По-третє, Керченська протока, особливо її північна частина, має велике значення в Азовсько-Чорноморському басейні для багатьох видів риб, котрі здійснюють нерестово-зимівельні міграції з Азовського моря в Чорне й назад. Річ у тому, що чисельність тутешніх популяцій хамси, пеленгаса, осетра, оселедця й інших видів залежать від того, яка їхня кількість проходить через протоку. А будівництво дамби між Таманським півостровом і островом Тузла порушить шляхи міграції риб, особливо азовсько-чорноморського оселедця. Радикальне зменшення представників цих видів, у свою чергу, призведе до непередбачених змін в екосистемі регіону. Нарешті, через те, що дамба скоротить ширину протоки, зросте швидкість проходження через неї води, посилиться вимивання донних матеріалів. Тобто порушиться профіль дна біля Керченського узбережжя, біля портових та інших інженерних споруд, які потраплять у зону ризику зсувів.

Спростувала пані Тимочко і твердження росіян про берегозахисний характер дамби. За її словами, на поверхнях Чорного й Азовського морів розою вітрів сформовані течії, що рухаються в певному напрямку. Якби дамбу будували проти цих течій, її берегозахисні властивості ніхто не піддавав би сумніву. Напрямок же насипної споруди, яку будують росіяни, фактично повністю збігається з напрямком руху водних потоків. Отже, згадану вище роль дамба ніяк не може відіграти.

— Тузлинська проблема дуже складна та багатопланова, — переконаний начальник управління водних ресурсів і екосистем Мінекології України Сергій Калиновський. — Справді, коса Тузла свого часу була природним утворенням, яке існувало в Керченській протоці десь до 20-х років минулого століття. Але оскільки його майже сто років уже немає, тут виникли абсолютно інші біологічні, гідрологічні, гідрофізичні тощо умови життя. І вже сьогодні цілком точно можна стверджувати: різке звуження протоки істотно ускладнить, зокрема, водообмін між морями. Це може спричинити зміну температурної амплітуди мілководного Азовського моря, активізацію розливу берегової зони протоки. У цьому регіоні немає яскраво вираженого вітрового режиму, у різний час року спрямованість вітрів різна, різний і рух берегових потоків і наносів. Коли дамби не існувало, вони вільно переміщалися, а нині, залежно від напрямку вітру, замулюватиметься та чи інша частина затоки.

Дати об’єктивну, обгрунтовану та зважену відповідь на запитання «Які можливі наслідки будівництва тузлинської дамби?» покликана державна екологічна експертиза. Пан Калиновський поінформував журналістів, що Мінекології України звернулося до президента НАНУ академіка Бориса Патона з проханням рекомендувати один з інститутів академії, котрий міг би очолити проведення всіх необхідних робіт із здійснення експертної оцінки екологічної ситуації в Керченській протоці. З боку Мінекології до цих досліджень підключаться Український науковий центр екології моря (м. Одеса) й Український НДІ екологічних проблем (м. Харків). Офіційний висновок експерти підготують не раніш як через півроку.

Утім, цілком можливо, на той час із проблеми тузлинської дамби ми повністю переключимося на куди загрозливіше з екологічної точки зору недавно відновлене будівництво аміачного термінала на Таманському півострові. (До слова, рішення про початок і цих робіт росіяни, усупереч нормам міжнародного права, не погоджували з українською стороною.) Тетяна Тимочко вважає, що це будівництво може стати для регіону, і без того техногенно перевантаженого, справжньою бомбою уповільненої дії. «Найменша аварія на такому об’єкті здатна знищити Азовське й Чорне моря та спровокувати найграндіозніше отруєння населення прибережних зон», — підкреслила перший заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги.