Під екологічним прикриттям

Поділитися
Закон переходу кількості в якість для буковинських екологів спрацьовувати, схоже, і не думає. Як з...

Закон переходу кількості в якість для буковинських екологів спрацьовувати, схоже, і не думає. Як зізнається начальник державного управління охорони довкілля у Чернівецькій області Володимир Сівак: «Чим більше ми робимо, тим більше порушень». До старих, роками не вирішуваних проблем додаються нові. Причому почасти міни уповільненої дії, що можуть вибухнути в найближчому майбутньому екологічними і соціальними катастрофами, закладає саме ж управління власноруч.

Лише торік, приміром, чиновники від екології видали дві тисячі погоджень на використання земельних ділянок під забудови. Буковина будується шаленими темпами, вкладаючи в цеглу, бетон і землю сотні мільйонів приватних інвестицій, які надходять від заробітчан із-за кордону. Як, питається, вони їх видають? Адже область має 1622 зсувонебезпечні ділянки (екологи засвідчують, що останнім часом їх значно побільшало, зокрема в населених пунктах та навколо них), з яких чверть — в активній фазі, майже дві тисячі карстонебезпечних ділянок (коли ґрунт під ногами не повзе, а провалюється) і 100 селенебезпечних потоків. До всього, активізувалися процеси заболочення ґрунтів, оскільки про меліорацію давно забули. Не знати, де стати. А влада, точніше — управління містобудування та архітектури облдержадміністрації, ще й не знає, де можна будувати, а де — ні. Область живе без уточненого плану забудови. Тому територію під новобудови вибирають навмання, почасти в заборонених і непридатних для того зонах, — така собі гра в екстремалів під наглядом МНС. Щоб відкоригувати план, потрібно півтора мільйона гривень. Їх немає, і місцева влада тим виправдовує свою, фактично, протизаконну діяльність, що може обернутися великою бідою. Хто за те відповідатиме? Судячи з попереднього, вельми сумного, досвіду — ніхто. Комісії в разі чого спишуть усе на фази місяця і локальні землетруси, як уже не раз бувало.

На лихо, природа ніби сама потурає порушникам її ж спокою, не даючи можливості підлеглим Володимира Сівака вжити до тих, хто шкодить довкіллю, суворі покарання. Свого часу, можна вважати, дуже пощастило мерові Чернівців Миколі Федоруку, коли рік тому в обласному центрі, ще й саме у період виборчих перегонів, прорвало магістральний колектор поблизу Калинівського ринку (щось є в тому символічне) і фекалії всього міста суцільним потоком ринули у Прут. З якого, між іншим, чернівчани п’ють воду. Рано чи пізно те мало статися, бо колектор не ремонтували й не модернізовували ще, певно, з часів австрійського цісаря Франца Йосифа. Про що Микола Трохимович не міг не знати, бо керує містом три терміни поспіль. Від гніву екологів мера вберіг весняний паводок. «Усе розчинилося, і перевищення концентрації відходів у річці виявити не вдалося», — каже Володимир Сівак. Одне слово, смороду було небагато — у прямому і в переносному сенсі, а пан Федорук вибори знову виграв.

Загалом, мало не 15 тис. тонн бруду приймають на себе щороку річки й водойми області. Бо очисні споруди майже ніде не працюють. Морально й фізично застарілі, вони не забезпечують очистки стічних вод. Додати до цього транзитне забруднення: в Дністер, якраз перед чернівецьким водозабором, підприємства Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської областей скидають на рік 100 млн. м3 забруднених вод, — то незрозуміло, що ми тут, у Чернівцях, п’ємо і чим миємося. Щоправда, на будівництво й реконструкцію очисних споруд з обласного та державного фондів торік виділено півтора мільйона гривень — утричі більше, ніж 2004-го. Однак враження таке, що ці гроші десь розчиняються, як фекалії в Пруті.

Чим дихаємо — теж питання. Торік управління притягнуло до відповідальності за забруднення атмосферного повітря 363 підприємства, кожне з яких сплатило в середньому аж 53 грн. штрафу. Технологічна модернізація коштувала б їм, зрозуміло, набагато дорожче. Тому від озвученої екологами цифри штрафних санкцій — 19,5 тис. грн. — легше дихати не стало. Ще один нюанс. Екологічна інспекція може перевірити лише організовані великі автотранспортні підприємства на відповідність їхніх транспортних засобів природоохоронним критеріям. Приватні буси — поза її контролем. А їх на дорогах — переважна більшість, і вони не дотягують навіть до стандартів ЄС-2, не кажучи про ЄС-6.

Сумну картину доповнюють сміттєзвалища (які в більшості населених пунктів не відповідають нормам екологічної безпеки, до того ж повсюдно виникають стихійні смітники), а також 25 тонн заборонених, невідомих і не придатних для використання пестицидів та хімікатів, які зберігаються в агроформуваннях області. На розв’язання проблеми область зі свого природоохоронного фонду виділяє 212 тис. грн., і незабаром у Чернівцях (конкретно — біля с.Чорнівка) має вирости сміттєсортувальний завод. Володимир Сівак категорично проти сміттєспалювального заводу, бо його викиди вітром рознесе по всій Буковині. Будуватиме, певно, польська фірма. Днями спеціальна делегація з Чернівців їде до Любліна оглянути там аналогічне підприємство. Слушна нагода чиновникам для чергового закордонного відрядження. Яких уже було чимало, бо проблемою сміттєзаводу переймалися ще секретарі обкому партії.

Здається, саме безвідповідальність тих, від кого залежить вирішення екологічних питань, є основною проблемою для області. Зокрема в такій надважливій для нашого гірського регіону справі, як руслорегулювальні роботи на річках, що стала вже притчею во язицех. Зараз облдержадміністрація спільно з облрадою терміново розробляють нові правила старої гри під назвою «вибірка гравійно-піщаної суміші з буковинських річок». Чергову, спеціально створену для того комісію очолює заступник голови ОДА Віталій Усик. Він уже понавпроваджував чимало схем (квоти, тендери, тристоронні угоди), які перетворювали владу на таку собі бізнесову структуру зі своїми банківськими рахунками й фінансовими інтересами, далекими від екологічних інтересів області. Хоча вигадувати нічого не треба. Все виписано чинним законодавством: на землях водного фонду господарює виключно «Чернівціводгосп», реорганізований нещодавно в Басейнове управління. Але хто й коли цікавився у його керівника Михайла Віри (ще один незамінний при будь-якій владі держслужбовець), куди ділася потужна водгоспівська техніка і де тепер його спеціалізовані пересувні механізовані колони, які й мають регулювати і розчищати русла річок? Ніхто не відповів за розбазарювання народного майна і руйнування налагодженої системи державного контролю за ситуацією на річках, що обертається час від часу катастрофами з великими матеріальними збитками. Згадати хоча б торішні паводки, які по вінця заливали міста і села.

«Торік ми прийняли разом із водгоспом рішення терміново забрати острови коло мостів поблизу Дубівців і Петрівців, щоб їх не руйнувала вода, — розповідає Володимир Сівак. — За великим рахунком, це мали робити шляховики. Вони зобов’язані проводити власним коштом регламентні роботи для утримання в належному стані автодорожньої інфраструктури. Все йшло нормально, доки не втрутився бізнес. Тепер, за завданням голови облради Івана Шилепницького, об’їжджаємо річки, визначаючи ділянки, де потрібно проводити руслорегулювальні роботи. Уже нарахували 44 такі місця. Тепер буде так: основним замовником на ці роботи виступатиме водгосп і проводитиме їх або власними силами, або силами найманих підприємців». Інакше кажучи, влада для блізиру проблему трохи переформатує, нічого не змінюючи по суті й залишивши налагоджений тандем з комерційними структурами, від якого, однак, мало користі самим річкам.

Брак зважених управлінських рішень загалом і з боку екологів, зокрема, не дає нормально розвиватись і лісогосподарській галузі. Нібито незалежну лісову інспекцію трансформували у відділ біоресурсів обласного управління екології, але від цього мало що зміниться на краще в буковинських лісах і в самому управлінні, яке вустами головного еколога буковинських лісів Володимира Солодкого запевняє, що «лісокористування в області ведеться у суворій відповідності до матеріалів лісовпорядкування». Що мало б дуже потішити природоохоронних прокурорів, у матеріалах перевірок яких таких порушень набереться чимало.

Сьогодні обласне управління охорони довкілля розгорнуло бурхливу діяльність із так званої екологізації лісового господарства. Поважні держслужбовці, які повинні у своїй діяльності керуватися інтересами держави, а не власними доморощеними уявленнями, розуміють це не як розвиток лісової та лісозаготівельної галузей на природоохоронних засадах, а як знищення цих галузей на користь суцільних парків і рекреаційних зон. «Карпатські ліси — не сировинний придаток до деревопереробних підприємств, а здравниця для туризму й відпочинку», — переконаний пан Солодкий.

Мало хто хоче розуміти, що в цих популістських фразах, далеких від наукових обґрунтувань і світового досвіду успішного лісокористування (лісівникам уже набило оскому повторювати, що у Швейцарії й Австрії 90% лісів — експлуатаційні) криються загрозливі тенденції насамперед для екології Карпат, не кажучи про економіку краю. Навряд чи облдержадміністрація зможе дати відсіч їх поширенню й реалізації (повним ходом іде створення парків Черемоського й Хотинського), якщо заступник голови ОДА, заслужений економіст України Віктор Павлюк, що курирує буковинські ліси, не здатен відрізнити лісокористувача від деревопереробника.

А ось інша реорганізація в управлінні екології — коли екологічна інспекція стала самостійним підрозділом, на який не матиме впливу ні виконавча, ні представницька влада на місцях, — не може не тішити. Тепер не зможе статися випадок, аналогічний тому, про який розповів Володимир Сівак. Викликає одного разу голова Путильської райдержадміністрації Володимир Луканюк свого районного екоінспектора і в наказовий спосіб просить його сісти у вантажівку з краденим річковим гравієм, щоб під екологічним прикриттям провести той гравій через пост ДАІ в потрібному напрямку…

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі