Золоті бліндажі. Хто заробляє та «наварює» на будівництві фортифікацій

У розпалі скандал довкола харківських ліній оборони. За якими схемами «пилять» бюджет при закупівлі лісу органи влади, що замовляли будівництво цих ліній, і приватні підрядники? Чи стосується це лише начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова, і хто, врешті, в цих схемах «тіньовий бухгалтер», якого зараз старанно вираховує СБУ?

У вересні 2022 року уряд постановою №1003 віддав увесь державний промисловий лісовий ресурс у господарське використання одному підприємству-монополісту «Ліси України» (замість ліквідованих 156 окремих лісгоспів). Створення під час війни єдиного управлінського і логістичного центру для оперативного вирішення важливих завдань, насамперед пов’язаних із будівництвом фортифікаційних укріплень, виглядало розумним кроком.

Зрозуміло, що Міністерству оборони та обласним військовим адміністраціям в умовах катастрофічної нестачі часу і бюджетних грошей доцільно було працювати з одним централізованим постачальником колод в особі державного спеціалізованого підприємства, яке могло гарантувати їхню вчасну доставку в потрібних обсягах. Причому з перших рук і за мінімальною ціною без ринкових накруток.

Та практика знову розійшлася з теорією.

Купівля за тисячу — перепродаж за п’ять

Народні депутати створюють при Верховній Раді тимчасову слідчу комісію, щоб дослідити використання бюджетних коштів при облаштуванні інженерних загороджень на лінії зіткнення.

Управління СБУ в Харківській області переводить в активну фазу досудове розслідування у відкритому 14 лютого цього року кримінальному провадженні щодо «створення певною групою осіб протиправного механізму завищення фактичної вартості деревини, яка постачається для будівництва фортифікаційних споруд на території Харківської області».

Днями через судову ухвалу правоохоронці витребували у Харківської обласної військової адміністрації повний пакет документів (57 тисяч друкованих аркушів) про придбання лісоматеріалів у низки приватних фірм. Вони припускають, що при укладанні Харківською ОВА угод із цими фірмами є ознаки кримінального правопорушення, а саме: привласнення і розтрати чужого майна через зловживання службовим становищем і перешкоджання законній діяльності ЗСУ. «З метою реалізації зазначеного протиправного умислу були зареєстровані окремі підприємства з ознаками фіктивності, які контролюються через «тіньових» бухгалтерів», — зазначається у документі.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Росіяни не дійшли до бетонних укріплень у Харківській області. Вони приблизно на першій лінії оборони — президент

Одна із схем, задокументованих під час слідства, полягала в тому, що зазначені підприємства начебто купували колоди у харківських державних лісгоспів за ціною 970 грн за кубометр. А потім Харківська ОВА в особі департаменту ЖКГ перекуповувала той самий кубічний метр за ціною 4100 грн. Причому в ціну, як вважає СБУ, було закладено фіктивну логістичну складову.

Слідчі саме встановлюють осіб, причетних до бюджетного «розпилу», і вираховують остаточну цифру «зайвих» переплат із воєнного бюджету, наразі — із загальної суми 170 млн грн, на яку укладено харківські контракти, що потрапили в їхнє поле зору.

Судячи з усього, це тільки один епізод у схемі наживи на фортифікаційному лісі, розгорнутій у фронтових областях.

«Скажіть нам спасибі, що не 8–10 тисяч за куб, як беруть інші фірми, що возять ліс на Запорізький і Донецький напрямки!» — емоційно наголошував на нещодавньому брифінгу в Харківській ОВА представник однієї з приватних підрядних організацій.

«У середньому ми закуповували ліс для фортифікації у приватних фірм за ціною 5500 грн за кубометр з урахуванням транспортних витрат. Безпосередньо на товарній біржі таку деревину, можливо, хтось і купує за 2 тисячі гривень. Але ми орієнтувалися на ринкові ціни», — пояснює заступник начальника Харківської ОВА Михайло Харнам, донедавна директор місцевого ТОВ «Будівельник».

Увесь ліс — фірмам-«прокладкам»!

Уся схема нераціонального (скажемо так) використання бюджетних коштів із суттєвим завищенням вартості лісоматеріалів та їхньої доставки на життєво важливі прифронтові об’єкти якраз криється у відповіді на запитання: яким чином у критичний для країни момент їхній потрібний обсяг опинився у фізичних осіб-підприємців, а не у спеціалізованого державного підприємства — постійного лісокористувача ДП «Ліси України», у власності якого з розпочатою у війну лісовою реформою перебувають майже всі лісосіки і заготовлена з них деревина?

«У мене не було часу йти на товарну біржу, вишукувати по всій країні колоди і вибудовувати логістичні ланцюги їхнього перевезення аж із поліських лісів під Вовчанськ і Куп’янськ, — пояснює начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов. — Звичайно, ми найперше звернулися в державне підприємство «Ліси України», розіслали запити на державні лісгоспи з проханням надати нам 50 тисяч кубів лісоматеріалів, потрібних для виконання урядового завдання терміново забезпечити третю лінію оборони. Нам офіційно відповіли за підписом Юрія Болоховця, гендиректора цього галузевого ДП, що таких обсягів у них немає. Є, мовляв, десь на залишках по кілька десятків кубів на Чернігівщині, в центральних і західних областях, причому тільки під самовивіз. Потрібний ліс ми знайшли у ФОПів, які до того ж узялися забезпечити його доставку. З ними і уклали прямі безавансові договори, поза тендерними процедурами, на які немає часу. Чи завищили при цьому суму кінцевого розрахунку? Хай дадуть відповідь незалежні експерти. Врешті, ми мало не щодня звітуємо в режимі онлайн перед урядом і офісом президента про хід будівництва фортифікаційних об’єктів. Кожний наш крок, кожний контракт і навіть кожне слово в перемовинах з підрядниками під контролем правоохоронців, у яких, погодьтеся, є можливість вчасно вказати нам на недоліки і застерегти від помилок».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Фортифікацій на кордоні у Харківській області немає через екстремальну відстань. Вона є досяжною навіть для російських снайперів — експерт

Про один із таких недоліків, який суттєво накручує ціну на ліс, давно криком кричать деревопереробники, пояснюючи лісовим реформаторам з офісу президента, що визнання колод біржовим товаром (окремою урядовою постановою №1433 за два місяці до війни!) ніяк не сприяє розвитку лісового сектору, а тільки дає можливість приватним біржам знімати товсту «стружку» з деревопереробних підприємств. А тепер ще й із військового бюджету. Біржові торги, де початкова ціна кубометра від ДП «Ліси України» може стрибнути у два рази і більше, точно зайві в бюджетних розрахунках між державним підприємством і державними установами при виконанні військових завдань.

З огляду на необхідність рахувати кожну бюджетну копійку уряд повинен вимагати від усіх розпорядників держкоштів виконувати вимоги своєї постанови №1275 щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії режиму воєнного стану, а отже, виходити на прямі договори з ДП «Ліси України».

З іншого боку, зобов’язати лісового монополіста зарезервувати стратегічно важливі сортименти лісу і продавати їх напряму державним установам, а не приватним фірмам. Причому за фіксованою ціною, наближеною до собівартості кубометра деревини.

Які взагалі можуть бути ринково-біржові накрутки на матеріалах для оборонних ліній воюючої країни?

Понад те, створене на виробничо-технічній базі державних лісгоспів (у яких були свої машини для транспортування лісоматеріалів, завантажувальні майданчики з кранами і деревопереробні цехи) ДП «Ліси України» запросто могло б не тільки забезпечити весь логістичний ланцюг із доставки деревини, а навіть зводити інженерно-фортифікаційні споруди. Без допомоги всіляких ФОПів, а отже, без необґрунтованих бюджетних витрат.

Проте не здивуємося, що за півтора року «лісової реформи» державне підприємство вже не зможе похвалитися міцними виробничо-технічними тилами. Зрештою, реформатори галузі й не приховували, що затіяли реформу якраз заради впровадження ринкових відносин ДП із приватниками при виконанні за державний кошт усіх видів робіт, пов’язаних із лісом. Що ж, вони досягли значного прогресу.

Фіктивна логістика за рахунок бюджету?

Олег Синєгубов запевняв на вже згаданій пресконференції в Харківській ОВА, що йому все одно, хто засновник далеких від лісової галузі семи приватних фірм, які з 2023 року отримали від нього більш як дві сотні фортифікаційних контрактів на 302 млн грн. Головне, щоб не було зв’язку з країною-агресором і щоб 71,6 тис кубометрів будівельного лісу були доставлені в потрібних обсягах в обумовлений строк.

Однак начальника ОВА не може не хвилювати ціна питання, причому саме з позицій інтересів держави. А отже, він як власник лісового ресурсу Харківщини має всі повноваження, тим більше у війну, поставити перед лісокористувачами (ДП «Ліси України» і кількома харківськими держлісгоспами, підпорядкованими Державному агентству лісових ресурсів України) завдання з доставки оборонного лісу з чітким визначенням обсягу і ціни.

Натомість Харківська ОВА, а також інші військові адміністрації фронтових областей як розпорядники фортифікаційного бюджету (а це загалом майже 7 млрд грн) підписалися на схему приватних підрядів з фірмами-«прокладками» із захмарним зростанням ціни кубометра деревини.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Депутата, обраного від ОПЗЖ, виключили з ТСК з облаштування фортифікацій та закупівлі дронів

«Проаналізувавши біржові торги, можу документально підтвердити, що у лісівників були потрібні Олегу Синєгубову та начальникам ОВА інших областей лісоматеріали і можливості їхньої доставки до місця будівництва фортифікацій, — переконаний експерт із питань функціонування ринку деревини Даніїл Маландій. — Але централізовано була створена схема для легалізації продажу лісу-кругляка для оборонних споруд на користь приватних фірм. Приміром, у Харківській області основним закупівельником було ТОВ «Агро Х» з волинською пропискою. Фірма брала участь у всіх цьогорічних біржових торгах фортифікаційних сортиментів у місцевих лісгоспів. А це тисячі кубів хвойних порід. Тільки з Ізюмського лісгоспу за останні два місяці цьому ТОВ відвантажено 6 186 кубів сосни для фортифікацій. Потім ці куби вже фігурували в договорах купівлі-перепродажу іншим фірмам, як правило, пов’язаним між собою одними засновниками. Вони щоразу збільшували вартість лісу, у тому числі через фіктивні логістичні витрати. Схема діє не тільки на Харківщині. Увесь «банкет» у результаті оплачували з бюджету обласні військові адміністрації. Хто конкретно наживається на цих кривавих грошах, хай з’ясовують правоохоронці».

Навіщо Болоховець відмовив Синєгубову?

Суми ймовірних бюджетних втрат на схемах з фортифікаційним лісом нескладно уявити після того, як ДП «Ліси України» почало зараз аврально видавати на-гора офіційну інформацію про свою активну участь у прямих поставках військовим деревини безпосередньо з нижніх складів, без допомоги приватних фірм-«прокладок».

Днями, приміром, лісівники виграли тендер Міноборони на 28 тис. кубометрів лісу. З кінцевою ціною 3750 грн за кубометр, куди увійшла ціна доставки продукції. Тоді як у кошторисах обласних військових адміністрацій цифри коливаються в діапазоні 5 500–11 400 грн/кубометр.

«Наше підприємство здатне повністю забезпечити деревиною будівництво фортифікацій. Вважаємо правильним, якщо деревина буде постачатися напряму від виробника. Це дасть змогу оптимізувати витрати бюджету, гарантувати якість і своєчасність поставок», — зазначає Юрій Болоховець, який ще недавно, за словами Олега Синєгубова, офіційно відмовив йому надати лісоматеріали на будівництво ліній оборони Харкова.