Перед розгулом стихії Бердянськ виявився беззахисним

Лихо, викликане природними чинниками, зазвичай називають підступництвом стихії. Такий висновок нагадує вирок з явними ознаками безвиході. Мовляв, що поробиш, коли протистояти руйнівним силам природи вдається далеко не завжди. Вкотре це підтвердили події минулої неділі.

Руйнації, викликані циклоном, що обрушився на країну, на жаль, виявилися надто масштабними. За даними МНС, від бурану різною мірою постраждали 16 регіонів. Епіцентр стихійного лиха припав на південні області, і зокрема Запорізьку. Як заявив перший заступник голови облдержадміністрації Олександр Бережний, шквальний вітер пошкодив 185 ліній електропередач і вивів із ладу 1670 трансформаторних підстанцій, що спричинило знеструмлення 84 населених пунктів і тимчасове припинення подачі води, тепла та газу. На жаль, не обійшлося без людських жертв. У Мелітополі під зірваною покрівлею загинула людина. У Приморському районі пропали безвісти двоє мисливців.

Найбільше постраждав курортний Бердянськ. Шквальні пориви південно-західного вітру зі швидкістю до 30 метрів на секунду наганяли з моря хвилі триметрової висоти. До 10 ранку підтопленими були не тільки прилеглі до моря мікрорайони, а й центральна частина міста. Рівень води в подвір’ях і будинках сягав 70—80 см.

Тільки до п’ятої вечора штормовий вітер змінив напрямок із південно-західного на західний, дещо ослабивши нагінну хвилю. На жаль, на той час дамба, яка захищає місто від моря, уже була частково зруйнована. У зоні підтоплення опинилося понад 600 будинків, у яких мешкає близько 2,5 тис. чоловік. Сильно пошкоджені шість будинків. До того ж через стихію місто було цілком знеструмлене. Близько восьмої вечора енергозабезпечення вдалося відновити, задіявши резервну електролінію, яка до цього не використовувалася протягом десяти років.

Влада схильна вважати, що хорошою організаційною підмогою у протистоянні стихії виявилися проведені в області місяць тому навчання рятувальних підрозділів. На них, зокрема, відпрацьовували дії з ліквідації наслідків повені. Проте деяким жителям усе-таки довелося провести до двох діб у будинках, які опинилися у водному полоні.

До порятунку людей з Бердянської коси та підтоплених будинків були залучені підрозділи МНС. У місті розгорнули два евакуаційні центри на базі середніх шкіл. Тимчасово відселені 155 городян, третину з яких розмістили в санаторії «Бердянськ». Вони перебувають під наглядом лікарів. Стан здоров’я потерпілих медики визнають задовільним, утім, не виключають, що перенесений стрес і переохолодження дадуться надалі взнаки. Принаймні спалахом застудних захворювань.

На ліквідацію наслідків стихійного лиха з регіонального резервного фонду виділено 550 тис. грн. Ще 15 млн. на проведення першочергових робіт область одержала з резервного фонду держбюджету. Тоді як місцева влада оцінює вартість відбудовних робіт в області сумою в 50 млн. грн. Збитки самого лише Бердянська, за попередніми оцінками, перевищують 5 млн. грн. У цілому ж міська влада вважає, що на надання матеріальної допомоги постраждалим від підтоплення, запобігання розмиву Бердянської коси, відновлення захисної дамби і ремонт пошкоджених повінню будинків потрібно 30 млн. Третину цієї суми пообіцяв виділити Мінжиткомгосп на проведення робіт з берегоукріплення.

До ліквідації наслідків підтоплення в Бердянську, за даними МНС, було залучено 388 чоловік і 89 одиниць техніки з Запорізької, Донецької, Харківської, Дніпро­петровської та Луганської областей. У цілому рятувальники діяли професіонально, заслуживши подяку місцевих жителів, які називають МНСників за старою звичкою «пожежниками».

Підбиваючи попередні підсумки рятувальних робіт, голова облдержадміністрації Євген Червоненко заявив: «Ми достойно витримали натиск стихії і готові до нових випробувань». Звучить, звичайно, обнадійливо, хоча й не настільки, щоб залишити без уваги низку серйозних проблем.

У вівторок Бердянськ відвідав прем’єр-міністр Віктор Янукович, який, зважаючи на все, теж залишився задоволений ходом робіт із ліквідації наслідків стихійного лиха. Принаймні критичних зауважень він не висловив. Як годиться, візит глави уряду в супроводі чималої кількості керівників різних міністерств уніс певну метушню, яка неминуча в зв’язку з прибуттям начальства. Утім, огляд місця відбудовних робіт був нетривалим. Основну частину часу перед від’їздом на зустріч із своїм російським колегою В.Зубковим було відведено робочій нараді. І хоча В.Янукович виявив бажання почути про недоліки у справі боротьби зі стихією, розмова переважно обмежилася лише доповідями про виконану роботу і побажаннями про додаткове виділення коштів. Про те ж, які запобіжні заходи були розпочаті у зв’язку зі штормовим попередженням, що надійшло завчасно, почути так і не вдалося. Як, утім, воліли не обговорювати причину, через яку потяг із 50 вантажних вагонів виставили на набережній для додаткового захисту від повені лише близько 10 вечора — уже після руйнації дамби та підтоплення будинків.

Такий розгул стихії Бердянськ переживає не вперше. Повінь, порівнянна за масштабами із нинішньою, була в 1992 році. Проте за минулі півтора десятиліття в місті так і не знайшли часу прокласти дренаж у кварталах, де небезпека підтоплення найімовірніша. Не кажучи вже про те, що берегова лінія Бердянська фактично залишається беззахисною.

З кожним роком море дедалі інтенсивніше руйнує бердянський берег. Осінній шторм 2005 року практично відразу знищив чудовий 30-метровий пляж санаторію «Бердянськ», море впритул підійшло до будинків дитячого протитуберкульозного санаторію, створивши реальну загрозу його діяльності. У лютому нинішнього року черговий шторм утворив вимоїну, яка з’єднала море з лиманом, де добуваються лікувальні грязі. Виникла небезпека втрати одного з головних цілющих факторів курорту.

Основними причинами настільки швидкої руйнації прибережної смуги, поряд із зміною напрямку панівних вітрів і постійним підйомом рівня води в Азовському морі, екологи називають хаотичні берегозміцнювальні роботи. За відсутності науково обгрунтованої природоохоронної політики, вони, врешті-решт, завдають більше шкоди, ніж користі. До того ж у ході інтенсивної забудови Бердянської коси, де розташована переважна більшість оздоровчих установ, бездумно знищуються традиційна рослинність і піщані дюни, і це спричиняє руйнівні наслідки. Ситуація, яка створилася, є настільки серйозною, що загрожує зникненням коси у недалекому майбутньому.

За підрахунками, на роботи з берегоукріплення в Бердянську потрібно понад 60 млн. грн. Проте ці гроші можуть бути витрачені марно, коли їх освоїти у відриві від спеціально розробленої відповідної національної програми, про створення якої сьогодні всерйоз навіть не кажуть. Чомусь у нас так заведено: поки щось поступово руйнується, начебто так і треба. І тільки якщо обрушиться раптово, тоді беруться за ліквідацію наслідків. Однак за такого підходу, коли катастрофи переводяться в розряд штатних, на підступництво стихії нарікати не слід.