Багато пересудів виникло навколо стану струмененапрямної дамби у гирлі Бистрому в зв’язку з вилученням суворими органами первинних документів ДП «Дельта-лоцман» і попередніми заявами з цього приводу на високому рівні. Дамбі нині доводиться стримувати не лише напір небувалої повені. На неї, недобудовану, іноді обрушується цілий шквал «ЗМІшного» обурення. Найчастіше чутки мусують жадібні до скандалів берегові репортері, які слабо орієнтуються не лише в річковій географії, а й на місцевості взагалі. Наприклад, одна пишуча панянка всерйоз гадає, що Одеса десь у Криму.
Нагадаю, днопоглиблення на барі почалося 11.05.04 р., а будівництво дамби, багатошарової інженерної споруди, — значно пізніше. Автору пощастило разом із репортером Deutsche Welle Хрістіаною Хоффманн спостерігати вкладання «подушки» в основу брекватера 14 листопада 2004-го, коли дамба тільки-но зробила крок у море. Тоді з 1040 метрів дамби подужали лише 340. Того дня флагман «Мьобіус» рятував понтон М-28, який опинився у владі стихії. У проміжках між штормами спеціалісти компанії Jozef Mobius Ban Aktiengesellchaft виконували складну гідротехнічну роботу старанно й сумлінно, геотекстильні мати було розстелено на понтонах, «фарширування» їх піском передбачалося за трьома зручними технологіями залежно від глибини. Попри штормові паузи, німецькі гідробудівельники вкладалися в нормативні строки і, до речі, укладаються досі, повний розвиток визначено 18 місяцями (розділ проекту 0115-ОС.2, том 9 «Організації проекту»), у тому числі на першому етапі, включаючи підготовку — 7,5 місяця.
Не приховуватиму, що російськомовний інженер із емігрантів на борту буксира-штовхача «Addy» скаржився на затримки поставок колотого каменю (розміром до 80 см) із кар’єру в Миколаївській області під Первомайськом. Однак про зрив робіт не могло бути й мови. Керівник будівництва бауляйтер Матіас Штюнкель занепокоєння не виявляв. Що ж стосується міцності конструкції дамби, то вона апробована штормами Північного моря, де компанія виконувала віддамбовування, і сумніви з цього приводу виключаються. Німецький підрядчик рахує гроші і працює на совість, щоб потім не довелося позиватися і зазнавати збитків. Незначне підмивання недобудованого брекватера, котре викликало невиправданий переполох, пояснюється багато в чому форс-мажорними обставинами. Інтенсивне танення снігів у горах Шварцвальда спровокувало небувалу повінь, яку старожили не пам’ятають 22 роки. До середини квітня її перша хвиля на українській ділянці досягла максимуму (Рені — 504 см, Ізмаїл — 354 см, Вилкове — 158 см). При цьому рівні води в Ізмаїлові та Вилковому перевищили небезпечні позначки. Швидкість потоку сягала 10 кілометрів за годину, пік очікували наприкінці травня.
Сприяло утворенню двох піщаних перекатів на барі Бистрого і невідповідність параметрів виконаного морського підхідного каналу (закладення укосів, ширина і глибина) проектним у зв’язку з незавершеністю будівництва підрядчиком, компанією Mobius у рамках першого етапу. Висновки викладено в акті комісії (м. Вилкове, від 22.04.2005 р. №83 «Про перевірку дотримання вимог безпеки судноплавства в районі 0—0,5 км ГСХ «Дунай — Чорне море»).
До речі, часткову руйнацію за радянських часів шпор (дамб уздовж брівки каналу) на прорізі «Прірва» переживали неодноразово. Так, у 1980-ті льодоходом звалило шпунтовані палі з кам’яною насипкою, потік повернув через проран у бік Усть-Дунайська, відбулося інтенсивне замулювання ковша порту. Тоді убивчих обвинувачень на адресу канальників не висували, а їм не довелося аргументовано виправдовуватися. Із замулюванням завзято боролися земкаравани «Чоразморшляху».
Та й сусіди по затоці Мусура, попри те, що за 100 із лишком років експлуатації висунули шпори на чотири кілометри в море, теж не убезпечили себе від наносів і в цей гострий момент теж стоїчно борються з мілинами і перекатами на барі Сулини. Так, рекордна кількість суднопроходів через Бистре в травні (130) сталася саме в той період, коли рух по Сулинському каналу тимчасово переривався через ремонтне черпання (у травні через Сулину пройшло 116 суден), і Сполучний канал, замулюванню якого сприяють три коліна, не працював. Що вдієш, примхи дельти враховано проектною документацією, котра передбачила періодичне днопоглиблення в обсягах до 500 тисяч тонн на рік. Для підтримання глибин на Бистрому цього року ремонтне черпання складе 200 тис. тонн, тобто в рамки проекту вміщаємося з горою.
Як повідомив начальник філії ДП «Дельта-Лоцман» у Вилковому Василь Прокопенко, оголошені глибини в каналі — 4,2 метри. На 30 червня Бистрим скористалися 640 суден. Баланс із сусідами відновлено. Хоча підчищеним Сулинським каналом і проходить більше суден, але зате у Бистрому збільшився загальний тоннаж.
Після регламентного ремонту землесос «Прорвін» продовжить ремонтне черпання на барі Бистрого. Будівництво струмененапрямної дамби компанією Mobius буде відновлено, щойно позначаться джерела фінансування. Після візиту Президента України В.Ющенка до Туреччини ділові кола цієї країни виявили інтерес до проекту. Заявили про себе й інвестори в Німеччині.
Поки техніка компанії Mobius (понтони, мотозавозні, ліхтери, катери) нудьгує на відстої в Русе (Болгарія): закінчився термін тимчасового перебування каравану в територіальних водах України, і необхідно було зробити перебивку. Скорочений німецький персонал присутній у німецькому контейнерному містечку у Вилковому, яке нікуди не знімалося.
Ремонтне черпання на 60—62 км Дунаю продовжують спеціалізовані судна «Укводшляху» «Євген Колодочка» і «Дніпровський-61».