КОНТРАБАНДА В ПОГОНАХ

В аеропорту «Бориспіль» стався безпрецедентний випадок. Чартерним рейсом з африканської Республіки Конго в Україну прибула велика партія екзотичних тварин із «собачим квитком» — у хазяїна мавп і папуг не виявилося навіть ветеринарних документів на живий вантаж. І хоча через дві доби оригінали ветеринарних сертифікатів було надано, усе, що сталося, є відвертим правопорушенням. Господар екзотів не мав (утім, інакше й бути не могло) дуже важливого документа — дозволу CITES — Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої флори та фауни, яка регулює зокрема й переміщення через державні кордони рідкісних видів тварин і рослин. Але попри таке брутальне нехтування нормами вітчизняного й міжнародного права, не виключено, що для порушників закону все закінчиться... хепі-ендом. І їх не лише ніяк не покарають, а й вони зрештою одержать у своє розпорядження завезених хвостатих нелегалів.

— Другого лютого 2004 року в аеропорт «Бориспіль» було завезено партію екзотичних тварин, — розповів начальник Бориспільського пункту державного санітарного контролю і нагляду над тваринами Едуард Журибіда. — Відповідно до акта затримки, складеного нашим інспектором, на борту літака Української авіаційної транспортної компанії (УАТК) — державного підприємства Міністерства оборони України — знаходилися чотири шимпанзе та 21 папуга. Хазяїн вантажу — приватна особа Мухаровський Петро Адамович. Належний у таких випадках тридцятиденний карантин тварини проходили в приміщенні УАТК — будинку, розташованому в столиці за адресою вул. Мельникова, 24, корпус 3.

Чому в Україну екзотів ввезла приватна особа, а карантин вони проходили на території, яка належить авіаперевізникам? За роз’ясненнями кореспондент «ДТ» звернулася до начальника інформаційно-аналітичного відділу та митної статистики Бориспільської митниці Віталія Майорова.

— Справді, тварини прибули в Україну в супроводі приватної особи, — підтвердив Віталій Борисович. — Але транспортна організація, яка виконувала цей чартерний рейс, звернулася з письмовим проханням дозволити вивезти мавп і папуг за межі аеропорту, оскільки в «Борисполі» немає належних умов для проведення встановленого карантину. Керівники регіональної ветслужби дали згоду на тридцятиденний карантин у приміщенні транспортної організації. Карантин закінчився, і, відповідно до існуючої технології, ветеринари повинні повідомити митників про можливість увезення тварин на територію України (оскільки інакше митне оформлення тварин не можна завершити). Такого дозволу ми ще не отримали.

— Тварини, доставлені з Конго чартерним рейсом на військовому літаку, не мали необхідних у таких випадках дозволу CITES і ветеринарних документів, — пояснює начальник Південно-західної регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю і нагляду на кордоні і транспорті Володимир Мартинчук. — Відправити їх відразу назад не було жодної можливості, оскільки регулярне авіасполучення з Конго відсутнє. Тому оформили акт їхньої затримки. Перші три доби в Україні мавпи й папуги провели в залі прильоту аеропорту «Бориспіль» — у ремонтованій і цілком непридатній для їхнього перебування кімнаті (у «Борисполі» немає приміщення для тимчасового утримання тварин). За цей час усі шимпанзе дуже серйозно захворіли на грип. Карантин тварини проходили в приміщенні авіапідприємства, на чиєму літаку вони прилетіли до нашої країни. Авіаперевізники подали гарантійного листа в Бориспільську митницю з клопотанням віддати їм екзотів на відповідальне збереження. Карантин здійснювався під контролем нашої служби, усі лікувальні й діагностичні заходи взяли на себе працівники Київського зоопарку. За ці тридцять днів двоє хворих шимпанзе померли від запалення легенів — ускладнень після грипу. Головлікар Київського зоопарку під нашим контролем відправив їх до Центральної державної лабораторії ветеринарної медицини, де було здійснено розтин трупів і складено відповідний протокол. Після закінчення карантину складено акт про те, що тварини в період карантину пройшли необхідні лабораторні дослідження і їхній стан задовільний. Усі ці матеріали ми передали в Бориспільську митницю.

Що відбувається з мавпами й папугами сьогодні і, власне, де вони? Пан Мартинчук заявив: повноваження його служби закінчилися відразу після завершення карантину. І що з живим вантажем буде далі, це вже не в їхній компетенції. А пан Майоров запевнив: «Зараз тварини знаходяться на відповідальному збереженні в приміщенні транспортної організації під контролем ветслужби й митниці». Нагадаю, карантин закінчився ще на початку березня...

Ще одна цікава деталь. На кордоні існують пункти екологічного контролю — структурні підрозділи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, яке є повноважним представником CITES у нашій країні. І про такі випадки, як 2 лютого, митні інспектори зобов’язані повідомляти екологів. Цього чомусь не сталося. Більше того, у Мінприроди про нелегалів, котрі прилетіли з Конго, дізналися лише через... місяць!

— Нині триває розгляд, ми збираємо матеріали, тому остаточні висновки поки що робити зарано, — повідомив заступник начальника управління охорони рослинного і тваринного світу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України Володимир Домашлинець. — Скажу одне. Оскільки шимпанзе включені в Додаток I CITES, то, відповідно до положень згаданої конвенції, міжнародну торгівлю тваринами цього виду дозволено лише в тому разі, якщо їх розводили в неволі в розпліднику, зареєстрованому в секретаріаті CITES. За даними секретаріату CITES, такого розплідника в Конго немає. І якщо мавп ввезли в Україну з цієї країни, то лише в обхід і її (Конго — сторона CITES із 1983 року), і нашого законодавства, а також, природно, CITES.

До речі, за словами Володимира Григоровича, у приміщенні, де екзоти сиділи на карантині, їх уже може й не бути. І не виключено, що вони потрапили в руки людей або організації, які не мають ані дозволу CITES, ані досвіду роботи з такими тваринами. Побоювання пана Домашлинця поділяє і директор Ялтинського зоопарку Олег Зубков.

— Цілком імовірно, що тварин можуть залишити людині, котра їх увезла, — висловлює припущення Олег Олексійович. — Адже, відповідно до існуючої нормативно-правової бази, уже давно мав відбутися суд, і на підставі його рішення тварин повинні були передати в один із зоопарків. Узагалі ж ця історія продемонструвала: до таких ситуацій наші митні й ветеринарні служби абсолютно не готові. Скажімо, у перші дні після прибуття живого вантажу в Україну мавп годували гречаною кашею, бананами й апельсинами... А либонь привезеним шимпанзенятам лише близько року, можливо, навіть менше. Цим тваринам до чотирьох років, як і людським дітям, необхідне спеціальне харчування — молоко, каші. Крім того, у згаданому цілком непридатному приміщенні, куди їх спочатку помістили, напевно були протяги. А запалення легенів — смертельно небезпечна хвороба для шимпанзенят.

Не можна забувати і про те, що шимпанзе — особливо цінні тварини, занесені в усі Червоні книги — і міжнародні, і України. Приватна особа ні за яких обставин не мала права їх транспортувати: легальні документи на це не можуть бути видані.

Мені також достеменно відомо, що шимпанзенят прилетіло набагато більше, ніж було затримано, — не чотири, а десять. Шість малюків, котрі незрозумілим чином вислизнули з-під пильного ока митників, миттєво розійшлися по цирках, деяких із них я особисто бачив. До слова, цілком імовірно, що ті шимпанзенята, котрих вважають мертвими, живі й також потрапили до цирків...

— Єдино правильним рішенням у даній ситуації є передача тварин у будь-який український зоопарк, що погодиться їх прийняти після карантину, — продовжує О.Зубков. — Узагалі-то, такою є загальносвітова практика. По-перше, це був би хороший урок для контрабандистів. По-друге, мавп не можна транспортувати назад у Конго: їх там ніхто не чекає. Адже для того, аби добути шимпанзеня в дикій природі, потрібно вбити його матір... Повірте, коли мавп у таких випадках не передають у зоопарк, 80—90% із них у найближчі роки помирають.

Те, що сталося на початку лютого, — на жаль, не перша акція і, боюся, не остання. За наявними в мене даними, зараз готується аналогічна за масштабами операція, причому з використанням того самого каналу перевезення. Уже ведуться пошуки ринку збуту живого товару, обдзвонюються зоопарки з пропозицією придбати шимпанзенят. Контрабанда тварин — дуже вигідний бізнес. Там їх купують за копійки, а в Україні, приміром, шимпанзе без документів коштує як мінімум п’ять тисяч доларів…

P.S. Природно, кореспондент «ДТ» спробувала звернутися за роз’ясненнями до директора Української авіаційної транспортної компанії Віктора Шевчука. Але дізнавшись, про що я збираюся його розпитувати, Віктор Олександрович через свого секретаря навідріз відмовився говорити на цю тему.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про інформацію» ми надіслали в УАТК запит про надання інформації про факти, висвітлені в статті. Із нетерпінням очікуємо відповіді в установлений згаданим вище законом (стаття 33) термін. Також сподіваємося на реакцію правоохоронних органів на факти, викладені в цьому матеріалі.