«У замку зберігалася одна стара книга, де сказано, як позбутися пацюків», — розповідає казка про Нільса...
Коли вже заговорили про дресирування тварин, то можна згадати й циркову собачку, нібито навчену арифметики. Хтось із публіки показує цифру, і собачка негайно знаходить серед карток потрібний номер. Навряд чи глядачі були б так само захоплені, знай вони, що за лаштунками стоїть «собачий суфлер» із нечутним для людського вуха свистком і подає ним команди тварині?
Хоч що там, а вчені стверджують, що ідея використовувати певні звуки для керування поведінкою живих істот виникла в першій половині ХХ століття. Саме тоді зародилася теоретична база прикладної біоакустики й технології виробництва необхідної електронної акустичної апаратури. У сімдесятих-вісімдесятих роках, коли з’явилися відносно дешеві й компактні акустичні електронні прилади, постало питання про пошук нових методів боротьби зі шкідниками (мова йде про методи, що не забруднюють довкілля й безпечні для інших тварин і людини).
Сьогодні акустичні технології управління поведінкою тварин із метою захисту від шкідників сільськогосподарських й інших об’єктів різного призначення широко впроваджуються в розвинених країнах. На теренах колишнього Радянського Союзу дослідженнями впливу ультразвуку на живі організми свого часу серйозно займалися не тільки в Московському держуніверситеті ім. М.Ломоносова, а й в Україні. Про мало кому відомі доробки, а також про майже фантастичні можливості їх впровадження розповідає заступник директора з наукової роботи Київського державного науково-дослідного інституту гідроприладів, доктор технічних наук професор О.Лейко.
— Олександре Григоровичу, як сталося, що ваші дослідження з води перемістилися на суходіл?
— Наш інститут створило Міністерство суднобудівної промисловості ще 1956 року. Основним його завданням була розробка гідроакустичного озброєння бойових кораблів і морської авіації СРСР (усі роботи, природно, були таємні). Сім наших розробок визнали гідними Державної премії СРСР.
Сьогодні ми створюємо всю необхідну гідроакустичну й акустичну техніку для українського флоту. (До речі, «Титанік» потонув саме через відсутність таких приладів. Його загибель стала своєрідним поштовхом для розвитку гідроакустики. — Авт.)
Як відомо, на будь-якому кораблі є пацюки. Хвостаті сусіди моряків перегризають кабельні лінії, виводять із ладу прилади. Отже, потрібно було придумати ефективний захист від них. І ми зайнялися створенням приладів, що відлякували б пацюків. Звук, ультразвук і питання управління поведінкою тварин завжди цікавили наших учених.
Перша модифікація ультразвукового дератизатора з’явилася вже 1991 року (прилад з одиночним випромінювачем «Эхо-50»), друга — 1994-го (багатопозиційний прилад із шістьома випромінювачами, окремим генератором і джерелом живлення — «Эхо-2000Н». Через три роки з’явилася нова модифікація із найсучаснішим дизайном — «Эхо-С-20». Цей прилад настільки компактний, що поміщається в закріпленій на стелі коробочці пожежної сигналізації. Погодьтеся, з висоти найзручніше контролювати незваних гостей (особливо, коли йдеться про комарів). Усі прилади, попри різну потужність охоплення підконтрольної території, споживають не більше 20 Вт.
Примітно, що циліндричний дизайн вітчизняного ультразвукового апарата «Эхо-50», на відміну від західного аналога, дозволяє встановлювати його безпосередньо в нори пацюків. Цей прилад спроможний очистити від пацюків площу близько 20—40 кв. м. Аналогічно він діє і на мишей, комарів. Відзначу: таргани не входять у цей перелік, оскільки ховаються в дуже вузьких щілинах, недоступних для ультразвуку.
Ще одна наша розробка, розрахована на великі приміщення, склади тощо працює на площі в 400—600 кв. м. А третій варіант забезпечує охоплення вже в 800—1200 кв. м. Хоча для нас ці прилади досить незвичні, на Заході їх застосовують уже досить довго. І головне — успішно.
— Чи є якісь принципові відмінності між нашими й зарубіжними апаратами?
— Авжеж. Іноземні дератизатори красивіші, зате наші, як показали дослідження, ефективніші: можна «забратися» куди завгодно. До того ж наші прилади вдвічі-втричі дешевші від імпортних.
— У чому переваги ультразвукового методу дератизації порівняно з традиційними?
— Традиційні методи боротьби зі шкідниками (хімічні, механічні, бактеріологічні) базуються на харчових рефлексах тварин, проте вони не розв’язують проблему в цілому.
Загальновідомо: пацюки — істоти дуже розумні. Жоден із них принаду просто так не візьме, навіть коли голодний. Для дегустації в їхньому співтоваристві є «камікадзе». Тільки після того, як він випробує їжу, пацюки вирішують, їсти їм її чи ні. Зрозуміло, що в цьому випадку людина не може впливати на ситуацію. Ще один недолік «харчових технологій» — необхідність постійно вдосконалювати отруту. Адже пацюки згодом до неї «звикнуть». Крім того, такою принадою можуть отруїтися домашні тварини або діти. Тож у деяких ситуаціях принади взагалі не можна використовувати. Приміром, на свинофермах. Адже свині, як відомо, їдять усе підряд. І результати можуть бути найсумнішими...
У такій ситуації краще використовувати акустичні сигнали. Наші прилади вилучають звуки, сприйняття яких виходить за межі людського слуху, але їх добре чують тварини. Так, у пацюків діапазон частот «чутності» становить 25—30 тис. Гц, у мишей — 30—36 тис. Гц, у комарів — 40—60 тис. Гц. Як і люди, тварини спілкуються за допомогою звуків. Є набори певних сигналів, за допомогою яких можна керувати поведінкою тварин. Скажімо, мисливці використовують вабець для качок. Наше завдання й полягає в тому, щоб навчитися продукувати такі «вабці». За допомогою приладів ми передаємо сигнал страху, небезпеки. У результаті шкідники втікають, аби не загинути. Правда, траплялося, що пацюки тікали не відразу й навіть боролися з нашими приладами, намагаючись подолати ворога — випромінювач сигналів небезпеки.
— І хто ж перемагав у поєдинку?
— Ображаєте. Ясна річ, наші прилади. Але, бувало, пацюки перекушували дроти й виводили апарат із ладу.
Перший варіант приладу «Эхо-50» просто випромінював імпульси сигналу, що лякає пацюків. Потім ми виявили, що гризуни швидко до нього звикають (як, приміром, люди до міського шуму). Тому ввели ситуацію «випадковості в часі», коли немає регулярності в передачі сигналу: він виникав у різний час і цілком несподівано. До такого впливу тварини не можуть адаптуватися.
На основі випробувань Держдепартамент ветеринарної медицини рекомендував наші прилади для застосування в корівниках, на свинофермах й інших об’єктах АПК. Наші апарати успішно експлуатуються на Березанській птахофабриці, Пирятинському м’ясокомбінаті, АТ «Київмлин», свинофермі ВАТ «Коржаківське», інших підприємствах. Уже кілька років наші прилади обслуговують аеропорт «Бориспіль».
А взагалі, людині потрібні комфортніші екологічні умови. Адже можна передбачити захист від гризунів й інших шкідників уже при зведенні будинків. Торік, разом з об’єднанням «УкрНДІагропроект» розроблено проект нормативного документа «Державні будівельні норми України. Захист будинків та споруд від впливу тварин-шкідників». Але, на жаль, це починання так і залишилося на папері.
Інший документ, у створенні якого ми брали активну участь, затвердила УААН. Це науково-технічна програма на 1999—2002 рр. «Створення акустичних технологій управління поведінкою тварин з метою екологічно чистого захисту об’єктів АПК від біологічних шкідників сільськогосподарської продукції». Вона дозволить створити відповідні акустичні технології управління поведінкою тварин у найкоротший термін, обійтися без імпорту цих технологій із розвинених країн і навіть експортувати їх у країни СНД й у країни «третього світу».
— Чи не виходить так, що, впливаючи ультразвуком на тварин, ми певною мірою їх зомбуємо?
— Зважаючи на все, так воно і є. Адже зомбування — означає навіювання певної схеми поведінки. Саме це забезпечують наші прилади. Зараз ми передаємо шкідникам ту інформацію, у якій зацікавлені. Однак, у принципі, можна створити прилади, які знищуватимуть тих-таки гризунів відразу. Не знаю, правда, чи дійдемо ми до цього етапу. Адже ультразвук, що вбиває пацюка, може бути небезпечним і для людини.
Людське серце працює на частоті 7 Гц. Якщо подати певний сигнал, воно може просто розірватися. Діапазон управління живою істотою за допомогою ультразвуку досить великий. Скажімо, пацюка можна знищити сигналом, від якого в нього розірвуться тканини. До речі, після випробувань приладів на Бессарабському ринку ветеринари, котрі препарували гризунів, з’ясували, що тварини загинули від інсульту.
Ситуація з пацюками — найпростіша. Ультразвуком можна «дістати» борошноїдів на елеваторі, де зберігається зерно. Аналогічно можна боротися і з блохами. «Озвучивши» кішку чи собаку сигналом певної частоти, підстеліть під вашого домашнього улюбленця газету — закляклі блохи пообсипаються геть усі. А вже паралізованих комах позбутися неважко. Цікаво, така процедура в домашніх тварин не викликає дискомфорту. До речі, досі залишається загадкою, чому частотний діапазон «чутності» домашніх тварин інакший, ніж у диких. Можливо, тому, що вони живуть із людиною. Тому домашні плеканці навіть не сприймають звуки, вилучені нашими приладами. Та якщо ці самі прилади застосувати для їхніх диких побратимів, вони відразу втечуть.
Ще один приклад — боротьба з сараною. Ця стадна комаха рухається за своїм ватажком, котрий подає певні сигнали. Тож учені створили прилад, що імітує звук ватажка зграї сарани. При цьому «ескадрон гусар летючих» не просто відлітає собі. Відомо, що коли сарана летить понад 24 години, то гине в польоті. Головне завдання — не допустити, щоб у цей період вона підкріплювала сили. Це й забезпечує пристрій, що летить і тягне за собою «свисток».
Ворог номер один для садівника — капустянка — теж сприймає ультразвук. Повзучи на сигнал, комаха потрапляє в яму чи якусь посудину, поставлену садівником, де й гине.
Розглянемо ще одну ситуацію. Дуже великої шкоди пасовищам завдають кроти. Вони, як відомо, проривають ходи, у яких худоба, пасучись, ламає ноги. Наш інститут розробив пристрій для відлякування сліпих землекопів. На жаль, ці прилади поки що не затребувані.
Для створення конкретного приладу нам потрібна інформація про те, які частоти в певних тварин які ефекти викликають. Так, приміром, уже науково доведено, що можна підвищувати продуктивність сільськогосподарських порід, впливаючи на них певними частотами ультразвуку. При цьому корови даватимуть більше молока, свині енергійніше відкладатимуть сало. Помічено, що під впливом певних сигналів у свиней підвищується апетит, вони краще ростуть і дають більший приріст маси. Відомо також, що коли впливати ультразвуком на рослини, то вони раніше сходять і дають більший урожай.
— Певне, за допомогою ультразвуку можна пасти череду так, щоб вона не розходилася?
— Це досить просто. Замість огорожі з колючого дроту можна створити огородження з ультразвукових хвиль.
* * *
Здавна морський фольклор розповідає про «Летючого голландця» — корабель-привид, усі пасажири якого загинули при загадкових обставинах. Відомо також про шхуну «Марія Селеста», команда якої вистрибнула за борт у відкритому морі. Подібне постійно відбувалося в районі Бермудського трикутника: зникали не лише судна, а й літаки. А ті кораблі, які вдавалося знайти, були подібні до «Летючого голландця»: обличчя мертвих пасажирів спотворював неймовірний жах. Що ж могло налякати до смерті в буквальному значенні слова нещасних мореплавців? Сьогодні вчені припускають, що до таємничої загибелі людей мають стосунок ультразвукові коливання. Пригадайте грецьку легенду про Одиссея, коли він зіштовхнувся в морі з сиренами, від співу яких гинули моряки. Головного героя та його друзів урятувало тільки те, що вони здогадалися заткнути воском вуха. Згадування про аналогічний містичний інцидент є і в казках «Тисячі й однієї ночі».
Виникає запитання: якщо наука пішла так далеко вперед, прагнучи підкорити собі інстинкти тварин, то що ж відбувається в сфері досліджень такого впливу на людину? Йдеться, певна річ, не про УЗД, музикотерапію тощо. Певне, у світі знайдеться чимало таємних лабораторій, де проблеми біоетики вважаються, м’яко кажучи, другорядними. У світлі останніх подій важко собі навіть уявити, до яких наслідків може призвести гра на «єрихонських трубах», якщо, не приведи Господи, вони потраплять у руки терористів.