Пірнання у крижану воду на Водохреще не є давньою українською традицією – ПЦУ

18 сiчня, 2021, 16:04 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Історики пов'язують таке дійство з росіянами та називають його пострадянським спотворенням українських традицій.

Пірнання у крижану воду на Водохреще не є давньою українською традицією – ПЦУ

Пірнання в ополонку під час святкування Хрещення Господнього не є давньою українською традицією, заявили у Православній Церкві України. У пресслужбі ПЦУ зазначили, що перші згадки про масові пірнання у цей день датовані лише серединою ХХ століття.

“Останніми роками в час святкування Хрещення Господнього активізується мода на масові пірнання в ополонку. Мотивація у кожного різна: хтось “змиває гріхи”, хтось випробовує можливості свого тіла, а хтось аргументує це дотриманням “давньої української традиції”. Останнє твердження – цілком помилкове! У нашого народу такої традиції, пов’язаної зі святом Богоявлення, не було”, - йдеться у повідомленні ПЦУ, опублікованому в Facebook.

Вказано, що ні етнографи, ні історики до середини ХХ століття не фіксували “традиційних” масових пірнань українців у воду в день Водохреща. Також у ПЦУ додали, що описів подібного дійства немає ні в давніх джерелах, ні в дослідженнях про традиції козацької України, ані у спогадах людей старшого віку.

“Деякі історики пов'язують такий звичай з нашими північними сусідами, росіянами, у яких було прийнято пірнати в холодну воду після лазні, а також із поширенням ідей загартування організму, як частини здорового способу життя. За спостереженнями масові пірнання у воду на свято Богоявлення фактично з‘явилися у другій половині 1990-х – на початку 2000-х років. Отже, цей звичай в Україні має новітнє, а не старовинне, походження”, - додали в ПЦУ.

В Православній церкві Україні також заявили про те, що помилковим є судження, ніби купання у крижаній воді на Водохреще “змиває всі гріхи”. Так, у ПЦУ стверджують, що “акт занурення в освячену воду, без покаяння у гріхах, може призвести до їх подолання”.

“Церква не забороняє пірнати у зимову воду, це право і вибір кожного. Але ми закликаємо не вважати цю дію церковною, пов’язаною зі святкуванням Хрещення Господнього.  Хто робить такий вибір – має чинити це усвідомлено та відповідально, ретельно зважуючи всі “за” і “проти”: стан здоров'я, причини для такого вчинку, можливі наслідки, зокрема, в умовах пандемії”, - зазначили в ПЦУ.

Своєю чергою історик та директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило також заявляв про те, що пірнання в ополонку в день Хрещення Господнього є пострадянським спотворенням багатовікових національно-релігійних традицій українців.

“Це є швидше постсовковським спотворенням наших багатовікових національно-релігійних традицій. Ця мода з’явилася у нас в 1990-ті рр. і особливо у 2000-ті завдяки деяким політикам і ЗМІ, які нав’язали цей стереотип під виглядом “багатовікової народної традиції”. У результаті “моржівство” стало підмінювати сенс і зміст великого християнського свята, перетворившись на якийсь безглуздий ритуал, який більше схожий на язичництво, аніж на християнство”, - писав Шумило у Facebook.

Він також розповів про те, що у працях історика та дослідника українського козацтва Дмитра  Яворницького зі слів очевидця записані спогади старого запорожця Микити Коржа. Так, згідно зі спогадами останнього, на Запорізькій Січі в день Хрещення Господнього із самого ранку “всі козаки, піхота, артилерія й кавалерія, збиралися на площі перед церквою і стояли тут рядами по куренях, без шапок, до завершення богослужіння; всі одягали найкращий одяг, озброювалися найкращою зброєю; над кожним куренем майоріли особливі розмальовані прапори, котрі тримали хорунжі, сидячі на гарячих, чудово прибраних конях. Після закінчення Божественної Літургії з церкви виходив настоятель із хрестом у руці, за ним парами йшли ієромонахи з євангеліями, іконами, у дорогому одязі; за духовенством злагоджено, рядами, з хоругвами та важкими гарматами ступали козаки; за козаками – маси простого люду, і всі разом висипали на середину Дніпра, на Йордан. Тут усі ставали шеренгами й слухали службу Божу. Коли архімандрит уперше занурював хрест у воду, козаки одночасно гримали таким залпом, що від того удару аж земля стогнала. А глядачів укривав густий дим, мов пітьма… Заспокоївшись на кілька хвилин, поки розвіювався дим, а настоятель ще раз занурював хрест у воду, козаки знов стріляли, цього разу скільки кому заманеться”.

Читайте також: Християни східного обряду відзначають Хрещення Господнє

Нагадаємо, 19 січня християни східного обряду відзначатимуть свято Водохреща. Йому передує Водохресний святвечір або Навечір'я Хрещення Господнього, яке відзначають 18 січня. У переддень Хрещення Господнього віруючі тримають пост. Як правило, від їжі взагалі відмовляються до появи першої зірки на небі. В цей день також необхідно прибрати в домі, оскільки в Водохрещу цього робити не можна, а зустрічати свято в бруді забороняється. Увечері накривають стіл, основною стравою якого повинна бути “голодна кутя”. Від алкогольних напоїв в цей день бажано відмовитися.

Крім “голодної куті” можна вживати пісні страви: пісний борщ і узвар. Зазвичай кутю готували з рису, додаючи до неї мед і сухофрукти. ZN.UA розповіло своїм читачам про те, як готувати “голодну кутю” напередодні Водохреща.

По матерiалам: ZN.UA / Підготував/ла : Юлия Москаленко
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК