“Не гляди назад, не гляди...” - так називався творчий вечір відомого в Києві виконавця самодіяльної пісні В’ячеслава Мухіна. Але попри такий заклик, глядачі, що зібралися в Будинку вчителя, побачили все життя людини, яка ніколи не розлучалася з гітарою. Ще в середині 70-х років, приїхавши до Києва за розподілом по закінченні Московського авіаційного інституту, В’ячеслав Мухін став активним учасником клубу самодіяльної пісні. Це молодіжне об’єднання, як і все, що не вписувалося в рамки комуністичної дозволеності і не піддавалося цензуруванню, не ладило з тодішньою владою. Разом із Мухіним формувалися такі відомі барди, як Ігор Жук, Володимир Каденко, Аркадій Голубицький. На вечорі кожен із них виконав підготовлену для такої нагоди пісню. Були й інші сюрпризи, зокрема й незвичне трактування пісень, спеціально аранжованих композитором Ігорем Демаріним, і нові вірші, і незвичне сценічне оформлення.
ЖИТТЯ ПІД ГІТАРУ
19 жовтня, 2001, 00:00
Поділитися
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка
Флуд
Порушення дійсного законодвства України
Образа учасників дискусії
Реклама
Розпалювання ворожнечі
Ознаки троллінгу й провокації
Інша причина
Відміна
Надіслати скаргу
ОК
