Загадковий пасажир із Вроцлава

Уперше в Україні буде представлено ретроспективу найкращих картин видатного польського кіноактора Збігнєва Цибульського (1927-1967). Доля й фільми Збишека, як ласкаво його називали друзі, досі не залишають байдужими глядачів.

Любимий актор Анджея Вайди і Єжи Кавалеровича прожив коротке - всього сорок років, але яскраве життя. Він народився в селі Княже неподалік Станіслава. Закінчив 1953-го театральну школу в Кракові. І… загинув на вокзалі у Вроцлаві, коли зірвався з підніжки нічного поїзда, повертаючись зі зйомок. Легенди повідають, що свідком цієї трагедії стала Марлен Дитріх, і нібито смерть Збишека для кінодіви, зарахованої до сонму коханок польського актора, стала незагойною раною до останніх днів життя.

Цибульський став зніматися ще з початку 1950-х. Але оглушливу всесвітню славу йому приніс фільм Анджея Вайди "Попіл і алмаз" (1959). Трагічна розповідь про переломну післявоєнну епоху вставлена в рамки душевного сум'яття героя, зіграного Цибульським. Цю картину представлено в ретроспективі найкращих фільмів Цибульського, яка пройде у столичному кінотеатрі "Київ" 21-24 березня. У програмі також стрічки "Поїзд" ("Загадковий пасажир"), "До побачення, до завтра", документальний фільм "Збишек".

Цибульський - це міф і імідж польського кіно XX ст. Імідж самого актора, як відомо, передбачав постійні темні окуляри та обов'язкову чоловічу загадковість. Мабуть, ніхто після Збишека не міг похвалитися "фірмовою" стильністю екранного існування, філософською наповненістю кожного образу.

"Політичний резонанс, що супроводжував "Попіл і алмаз" у Польщі (терорист - і раптом позитивний герой!) в СРСР майже не обізвався, - вважає кінокритик Сергій Добротворський. - Тому через десять років лише окремі знавці зуміли оцінити трагічну іронію фільму "Усе на продаж" - вайдівського реквієму по покійному другу, приреченому на смерть ще за життя, що й дограв-таки свою першу і єдину роль до кінця… У міфології шістдесятих Збігнєв Цибульський - це східноєвропейський Джеймс Дін.

Збишек подарував шістдесятникам, які спивалися в роки застою, ілюзію того, що й вони гинуть від кулі, випущеної часом їм у спину".