Наприкінці липня у Севастополі стартує новий кінофестиваль. Його назва асоціюється з популярним романом Василя Аксьонова — «Острів Крим». Фестиваль — міжнародний, російсько-український (президент — Богдан Ступка). Однак фільми переважно російського походження.
Програма показів розбита на кілька сегментів. Основні кінодосягнення заявлені в рамках панорами «Наше нове кіно» (23 липня форум саме й відкриється стрічкою «Живий»). Насичена і документальна програма: «Про людей», «Ліза», «Велла», «Осетрова війна», «Всі діти народжуються зрячими», «У законі», «Цивільний стан», «Мирне життя» та інші стрічки. Передбачаються ретропокази під загальною шапкою «У Севастополі знімається кіно». Тут буде представлено фільми різних років, так чи інакше пов’язані з містом російських моряків, — «Водій для Віри», «Звільнення на берег», «Шик», «Армавір».
Та, звісно, найбільш очікувані події — в основній панорамі кінопоказів. Заявлено фільм Олександра Рогожкіна «Перегін». Події картини розгортаються 1943 року на заштатному аеродромі в районі Чукотки. Туди з Аляски женуть свої винищувачі союзники-американці, а радянські військові, у свою чергу, переганяють прямо на фронт. Рогожкін виносить війну за кадр, він стежить переважно за взаєминами своїх героїв. За істериками коменданта Юрченка (Олексій Серебряков), за його дружиною-перекладачкою (Анастасія Немоляєва), за капітаном Лісневським (Данило Страхов). Рогожкін місцями занурюється ще глибше — в атмосферу гарнізонної нудьги, яка, на думку деяких критиків, у цій картині стає ледь не «метафізичною патокою». На «Острові Крим» також покажуть Ренату Литвинову в уже досить відомому фільмі Олексія Балабанова «Мені не боляче». Фільм добротний; Литвинова чарівна, особливо коли грає не драматургію, а свою фотоманірність (місцями, особливо в різноманітних перуках, вона схожа на «рабу кохання» — Олену Соловей); Маковецький нав’язливий, влаштовуючи недоречні бенефіси з погано прописаної ролі п’яниці-лікаря; Михалков (у ролі багатого утримувача) прямо віртуозний в одному тільки епізоді; а тема російського безпробудного пияцтва агресивна до такої міри, що розмиває навіть мелодраматичні сльози в самій суті картини. На закриття фесту обіцяний «Зв’язок». Це режисерський дебют Дуні Смирнової, ведучої телепередачі «Школа лихослів’я», доньки режисера Андрія Смирнова і сценаристки фільму «Щоденник його дружини». Дівчина вже зізнавалася, що спробувала переосмислити у своїй роботі давню картину тата під назвою «Осінь». Він (Михайло Пореченков) і Вона (Анна Михалкова) живуть у різних містах, у кожного своя сім’я, але криза середнього віку штовхає на пригоди... Ось і зустрічаються вони в одному готельному номері, а потім шукають подарунки «конкуруючим» половинам до Нового року. Дуня Смирнова недавно заявила, що всі її кіноісторії про кохання дорослих людей — суцільні катастрофи. Щодо «Зв’язку», точніше його художніх достоїнств, про катастрофу або тріумф можна говорити тільки після перегляду на «Острові Крим». Як VIP-персони форуму, до речі, обіцяні згаданий Богдан Ступка, Василь Аксьонов, Анна Михалкова.