У Національному музейному комплексі "Мистецький Арсенал" відбулося відкриття арт-проекту "Вікна".
Подивитися цю незвичайну й доволі пізнавальну експозицію можна буде впродовж місяця - до 1 березня. В українській культурі й філософії "вікно" завжди має особливий, часто сакральний смисл, не випадково найкращі українські сценографи та художники саме крізь призму "вікна" дивилися з реального світу в інший. Світ художній, фольклорний, казковий… Очевидно, тому ідея українського "вікна", що розкриває перед людиною неосяжний світ реального й фантастичного, стала основою проекту в "Мистецькому Арсеналі".
Як кажуть організатори, саме "вікно" виступає символічним медіатором між сучасністю й минулим, це привід зазирнути у простір традиційної культури і народного мистецтва, а також явищ, котрі зазнають у наш час необоротних трансформацій.
Адаптуючи таку ідею під формат цього простору, "Арсенал" зібрав групу серйозних партнерів: Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара", Національний музей народної архітектури та побуту України, Національний музей українського народного декоративного мистецтва. Куратори проекту - Ольга Мельник, Вікторія Величко, Ігор Оксаметний.
Уже перші відвідувачі експозиції були вражені розмаїттям експонатів і арт-об'єктів, представлених в "Арсеналі". А це понад сотню оригінальних українських етноспоруд кінця ХІХ - початку ХХ ст. Вони потрапили в "Арсенал" із провідних музейних колекцій країни. Своєю чергою, етнограф, дослідник, мистецтвознавець Петро Гончар доповнив ідею проекту унікальною галереєю фотографій, на яких - "вікна" українських хатинок із найрізноманітніших куточків України. Гончар багато часу проводить в експедиціях, подорожах і тому як ніхто вміє роздивитися через такі "вікна" красу й неповторність українського архітектурного і художнього світу.
На думку кураторів, цей проект передбачає демонстрацію найкращих зразків народного мистецтва, адже останнім часом в Україні спостерігається сплеск зацікавлення національною культурою та її традиціями. "Етносимволіка стала частиною нашого життя, символом солідарності, приналежності до нації, сформованої на засадах громадянського суспільства". Якщо уважно придивитися до українських "вікон", виставлених в "Арсеналі", то, безумовно, вони відкриють перед глядачем і регіональну своєрідність того чи іншого куточка України. Коли вдивляєшся у ці "вікна", виникає відчуття, що за віконною рамою, за склом завжди живуть тільки добро, гуманізм, сімейна злагода, а про ворожнечу або сварки не може бути й мови. "Вікна" в цій експозиції - як символ миру, який кожен може побачити, відчинивши вікно, і якого прагне кожна українська душа - і вчора, і сьогодні.
На відкритті проекту кожен відвідувач почувався членом єдиної сім'ї, родичем інших. Було враження, що всі ці "вікна" - це наш єдиний український дім. Атмосферу сімейної єдності доповнювали на відкритті виставки фольклорні колективи з різних регіонів України. Склепіння "Арсеналу" вловлювали красу справжніх фольклорних мотивів, етноджазу. Українські "вікна" й українська пісня - як єдине ціле, а цілісність ця - українська душа.