«ОРЛИ», «ТРІУМФИ» ТА «ЦВЯХИ» — Й УСЕ ПРОТЯГОМ ОДНОГО ТИЖНЯ

Тріумфальний початок

Минулий тиждень, проведений мною в Москві, почався звичним уже з 1992 року «дійством» у Державному музеї образотворчих мистецтв ім. О.Пушкіна — врученням однієї з найпрестижніших премій, володарі якої стають тріумфаторами за життя. Хрещеною матір’ю «Тріумфу» стала відома письменниця Зоя Богуславська, а фінансово забезпечив його Борис Березовський. Він продовжує фінансувати «Тріумф», хоча вже рік, одержавши політичний притулок у Великобританії, живе там під ім’ям Платона Єлєніна, головного героя фільму «Олігарх», прототипом якого він став.

Лауреатом цієї премії теоретично може стати будь-який представник будь-якого з мистецтв, незалежно від громадянства й місця проживання. Та й члени журі, що визначають лауреатів таємним голосуванням, найдостойніші з достойних, є цвітом не лише російської, а й світової культури. «Перехідне» крісло голови журі нинішнього року посів Михайло Жванецький. А разом із ним лауреатів «Тріумфу-2003» визначали Катерина Максимова й Володимир Васильєв, Андрій Бітов і Василь Аксьонов, Інна Чурікова й Вадим Абдрашитов. Список можна продовжувати довго, високе журі досить численне за своїм складом, і кожне з імен гідне окремої розповіді, а не тільки принагідного згадування — Володимир Співаков, Олег Меншиков, Андрій Вознесенський...

Лауреатами премії стали знаменитий музикант, творець і беззмінний керівник не менш відомого джазового оркестру його імені, композитор Олег Лундстрем; диригент Юрій Темірканов, котрого через жорсткий розклад на роки вперед на церемонії не було; улюбленець багатьох поколінь глядачів, актор і професор ВДІКу, відзначений нев’янучою чарівністю істинного інтелігента Олексій Баталов; краса та гордість класичного балету, соліст Большого театру, талановитий танцівник із надзвичайним драматичним обдаруванням Микола Цескаридзе, що приїхав напередодні з Франції, завершивши серйозну реабілітацію після перелому ноги. А Андрій Вознесенський представив публіці лауреата в галузі літератури, свою колегу за поетичним цехом, вірші котрої перекладено 19-ма мовами світу, Олену Шварц.

Якщо «дорослий» «Тріумф» закрив нинішнього року свою першу дюжину, то молодіжний вручався лише вчетверте. З 19 молодих тріумфаторів двох не було з поважних причин професійної зайнятості — соліст балету Сергій Смирнов перебуває на гастролях, актор Ігор Петренко, відзначений Держпремією 2003 року за виконання головної ролі в фільмі «Зірка», зайнятий на зйомках. Серед інших кумир молодих кіноманів режисер Петро Буслов («Бумер»). Режисер Ніна Чусова, відзначений «Тріумфом» спектакль якої «Мамапапасинсобака» кияни подивилися наприкінці минулого року під час гастролей театру «Современник». Актор і драматург Іван Вирипаєв. Затребувані сьогодні режисерами найрізноманітніших стилів і напрямів актори Марат Башаров і Вікторія Толстоганова. Шанований читачами поет Павло Чечьоткін і його побратими за цехом Інна Кузнєцова й Лінор Горалік. Балерина Христина Кретова й вокалістка Шура Шерлінг. Ціла обойма музикантів, серед яких гобоїст Дмитро Булгаков (він брав участь в авторському концерті Гії Канчелі разом із Юрієм Башметом, що відбувся в Києві в рамках програми «Гранди мистецтва»), і зовсім юна піаністка Олександра Соломіна (онука актора й художнього керівника Малого театру Юрія Соломіна). Премію одержала співачка Земфіра, що підкреслює різноплановість інтересів журі й заявлену з самого початку концепцію.

Вручення нагород завершує традиційний фестиваль мистецтв, що триватиме на найкращих сценах Москви в лютому й березні. У його програмі традиційно беруть участь і лауреати «Тріумфу», і члени журі: сольний концерт Земфіри й концерт «Тріумф джазу», авторський вечір Михайла Жванецького та спектаклі «Білі ночі» у П.Фоменка й «Оскар» у Театрі естради, «До і після» Ю.Любимова на Таганці й «Остання жертва» у МХАТі ім. А.Чехова.

Ігри зі срібним цвяхом

«Цвях сезону» — традиційна премія Спілки театральних діячів. Це величезний срібний цвях, яким відзначають найкращий спектакль минулого московського театрального сезону. За процедурою, експерти обирають з усіх прем’єр десять спектаклів-лауреатів. На церемонії всі вони згадуються, а їхні творці, як правило, присутні в залі Культурного центру СТД. На завершення вечора найкращий із десяти обраних, одержуючи приз, стає «Цвяхом сезону».

Найкращу десятку склали: балетний спектакль Большого театру «Світлий струмок» і робота Російського камерного балету «Весна священна», «Пригоди джигуна» (ГАБТ) і «Засіб Мактопулоса» («Гелікон-опера»). «Правда добре, а щастя краще» Малого театру та «Єгипетські ночі» майстерні Петра Фоменка, «Король-олень» вахтанговців і МХАТівський «Копенгаген», «Сатирикон» представив «Дохідне місце», а «Современник» — «Мамапапасинсобака». Серед претендентів на «Цвях» також: «Кисень» (Театр. doc), «Дванадцята ніч» (Міжнародна конфедерація театральних спілок), «Анатомічний театр інженера Євно Азефа» («Ермітаж»), «Остання стрічка Краппа» (театр Миколи Калягіна Et Cetera), «Передостанній концерт Аліси в країні чудес» (Театр біля Дому Станіславського) і «Сни вигнання» МТЮЗ).

Найдотепнішим і найвдалішим у церемонії, яку її ведучий, голова СТД Олександр Калягін, відкрив, на мій погляд, мало відповідною, нескінченно сумною цитатою з книжки Анатолія Ефроса про втрату сенсу театрального висловлювання, був чудово розіграний спектакль студентів Театральної академії (акторсько-режисерський курс С.Голомазова. У його основі — сцени з пушкінського «Моцарта і Сальєрі», розіграні в стилі пародії на прийоми режисерів-лауреатів. Ох, як чудово впізнавалися творчий почерк не лише метрів Петра Фоменка чи Романа Віктюка, а й прийоми молодих і перспективних — Ніни Чусової та Костянтина Серебреннікова. Високий професіоналізм студентів анітрішки не поступався високому професійному рівню спектаклів-лауреатів.

А окрасою сезону став спектакль «Правда добре, а щастя краще», поставлений Сергієм Женовачем як сучасна п’єса на сцені Малого театру. Глядач на нього ходить із задоволенням.

Розмах крил «Орла»

Завершувало преміальний тиждень вручення премії Академії кінематографічних мистецтв, заснованої Микитою Михалковим. Сподіваюся, ніхто не сплутає «Золотого Орла» із кінопремією Національної кіноакадемії «Ніка», тим паче що цього разу вже не відчувалося такого антагонізму між кіноакадеміями.

Церемонія знову проходила в знаменитому першому павільйоні «Мосфільму», що пам’ятає зйомки балу Наташі Ростової для фільму «Війна і мир». Церемонію вів сам Микита Сергійович Михалков, котрий найбільше від усіх і акторськи органічно радів як за переможців, так і «вставним» номерам. А їх було чимало: від рефренних екстрених випусків передачі «Кіно не тоне» із помірно вульгарними жартами «городян» Олейникова та Стоянова до віртуозної Тетяни Гринденко, солодкоголосого «білого Кая» — Миколи Баскова й королеви нашого джазу Лариси Доліної.

Першого «Орла» вручили найкращому анімаційному фільму. Його володарем стала картина Андрія Хржановського «Півтора кота». Син метра, одержуючи нагороду, сказав, що батько збирається передати її грошовий еквівалент у фонд студії «Шар», що, безумовно, допоможе молодим аніматорам у створенні їхніх перших робіт.

Як було попередньо оголошено, «найплодовитішим» номінантом став фільм Віталія Мельникова «Бідний, бідний Павло». І хоча не визнано «найкращим режисером» Віталія Мельникова, не одержав нагороди актор Віктор Сухоруков і не витримала конкуренції звукорежисер Ася Звєрєва, картина все-таки зібрала досить солідну «зграю» «Орлів». Одержали нагороду художник по костюмах Лариса Коннікова, художник-постановник Олександр Загоскін, композитор Андрій Петров — «за найкращу музику» і, нарешті, як завжди чудовий Олег Янковський — «за найкращу чоловічу роль другого плану».

Зате номінований сім разів фільм Вадима Абдрашитова «Магнітні бурі», не ставши найкращою ігровою картиною, залишивши за кадром сценариста Олександра Міндадзе, художника-постановника Володимира Єрмакова й акторку Вікторію Толстоганову, повів «Орлів», як поштових голубів, у номінаціях «найкращий монтаж» (Лідія Міліоті) та «найкраща режисерська робота» (уже названий вище Вадим Абдрашитов).

Не всі з п’яти номінацій одержала й картина «Повернення» дебютанта, приборкувача венеціанських «Золотих левів» Андрія Звягінцева. Навколо нього явно згустилися хмари недоброзичливості колег через особливу увагу, виявлену до нього (а можливо, до кіно?..), президентом країни. Але ж і позбавити його премії не можна — і через вищесказане, і тому, що кіно він зробив таки хороше. Тож нагороду одержали звукорежисер Андрій Худяков, оператор Михайло Кричман. А президент Академії кінематографічних мистецтв Володимир Наумов під стримані оплески залу вручив Андрію Звягінцеву «Орла» «за найкращий ігровий фільм».

Ірина Пєгова, що зіграла головну роль у «Прогулянці» Олексія Учителя, цілком несподівано стала лідером перегонів у номінації «найкраща жіноча роль», обійшовши Ренату Литвинову й Вікторію Толстоганову.

«Золотий Орел» не обходить своєю увагою і телевізійне кіно. І тут, на мій погляд, академіки були справедливі й одностайні — найкращою телекінопрацею визнано фільм «Ідіот» Володимира Бортка, а зняті в ньому актори Інна Чурікова та Євген Миронов одержали нагороди відповідно за «найкращу жіночу роль другого плану» і «найкращу чоловічу роль».

«Весільним генералом» на церемонії був Анжей Вайда, що приїхав на запрошення Галини Волчек у Москву для постановки «Бісів» у театрі «Современник». Він і вручив віртуально премію за найкращий зарубіжний фільм Роману Поланському («Піаніст»).