МИСТЕЦТВО ОБ’ЄДНУВАТИ

З 8 до 16 вересня в залі Харківської філармонії вперше проходив міжнародний конкурс диригентів «Вахтанг Жорданія — нове тисячоліття». Організатор і голова журі конкурсу Вахтанг Жорданія — грузин за походженням, американець за місцем проживання і громадянин світу за покликанням. Утім, особливо відрекомендовувати його українській публіці немає необхідності. Це музикант, добре відомий широкому колу шанувальників музики в Україні й у всьому колишньому Радянському Союзі. Але з Харковом стосунки в маестро особливі хоча б тому, що протягом кількох років він пропрацював у цьому місті як головний диригент симфонічного оркестру обласної філармонії. Того самого оркестру, про який він напише в програмі конкурсу: «Я справді пишаюся можливістю провести цей перший конкурс у Харкові, з оркестром світового класу — оркестром Харківської філармонії». Поїхав за кордон у період, коли цей вчинок сприймався як сміливий виклик тодішньому ладу. Жорданія дочекався нових часів і став періодично повертатися до Харкова — раніше з досить регулярними концертними виступами, у новому тисячолітті — із конкурсом. І треба сказати, що місто відповідає йому цілковитою взаємністю.

Шість днів поспіль вісімнадцять музикантів більш як із десяти країн світу, котрі приїхали до Харкова, боролися за право в новому столітті очолити список кращих із кращих. Утім, сам маестро Жорданія неодноразово підкреслював, що учасників конкурсу могло бути трохи більше, якби їх не відлякували неминучі контакти з українськими державними чиновниками. Прикро, що несподівані проблеми з візами можуть впливати на розвиток музичної культури України, позбавляти слухачів, котрі щодня збиралися в невеличкому філармонічному залі, багатших і різноманітніших мистецьких вражень.

Незважаючи на ці складнощі, які не залежали від самих організаторів, загалом конкурс проходив дуже активно, викликаючи в харків’ян непідробний інтерес. Усі три тури за змаганням спостерігали музиканти, котрі заповнювали зал, студенти вузів культури, музичного училища, отримавши унікальну можливість безпосередньо спостерігати за роботою конкурсантів з оркестром, прилучатися до того, як робиться «жива» музика. Відомо, що сучасне спілкування з музикою у варіантах відео- й аудіозапису, з одного боку, підвищує слухову культуру, створюючи звичку до сприйняття ідеального, «очищеного» виконання. З іншого боку, це саме обмежує контакти сучасних слухачів із музичними творами в їхньому становленні й безпосередньому звучанні, де не лише одночасність процесу виконання та сприйняття, але навіть огріхи й динамічні нерівності створюють живу музичну тканину. Тому конкурс диригентів «Вахтанг Жорданія — нове тисячоліття» був відмінною школою не лише для самих конкурсантів, а й усіх, хто так чи інакше до нього прилучився.

Усі учасники конкурсу були досить молоді, а конкурсна програма — зовсім не проста. У першому турі як «обов’язкові композитори» пролунали Л. ван Бетховен і П.Чайковський, у другому — Д.Шостакович і М.Равель, у заключному — Дж.Россіні, І.Стравінський, К.М.Вебер і сучасний американський композитор Лінда Уорслі, котра була при цьому членом журі конкурсу. І конкурсанти, й оркестр філармонії ніби пройшли за тиждень основні етапи розвитку симфонічної музики минулого тисячоліття. Тому й користь від цього спілкування з величезними пластами культури очевидна навіть за відсутності нагород і призових місць. Цікаво було спостерігати, як диригенти вибудовували драматургію своїх виступів, як вони, в основному іншомовні, спілкувалися з оркестром, часом плутаючи англійські й німецькі вирази. У результаті — позитивні відгуки багатьох оркестрантів. Відмічаючи труднощі, пов’язані з такою насиченою програмою, вони казали про конкурсантів: «усі хороші, усі молодці».

І все-таки конкурс — це змагання, у якому хтось обов’язково перемагає. Однією з відмінних рис харківського міжнародного була велика кількість диригентів-жінок, а також те, що дві з них вийшли до фіналу. Четверту заохочувальну премію завоювала грекиня Марія Макракі, котра працює в Німеччині, а на друге місце конкурсного п’єдесталу зійшла Сандра Дакоу зі США. Те, як вона продиригувала на заключному концерті твір Лінди Уорслі «SANDANSE», викликало в глядачів у переповненому залі найзахопленішу реакцію.

Але, звісно, найбурхливіші овації дісталися лауреату першої премії, володарю спеціальної премії журі за виконання сучасного твору та премії від оркестру — Георгію Жорданії. Не виключено, ясна річ, що особливий інтерес до нього був обумовлений любов’ю харків’ян до його батька, Вахтанга Жорданії, але й без цього молодий грузинський диригент продемонстрував достатньо якостей, необхідних диригентові: уміння працювати як детально, так і над твором у цілому, внутрішній спокій у поєднанні з темпераментом і безумовною доброзичливістю.

Отже, конкурс завершено, лауреатів визначено. Харків сподівається, що й надалі Вахтанг Жорданія збереже йому творчу вірність. Одного конкурсного дня на світ обрушилося страшне повідомлення про трагічні події в Америці. Коментуючи ці події по харківському телебаченню, Жорданія сказав, що учасники конкурсу, багато з яких були американцями, прийняли рішення продовжувати змагання. Вони вважають, що світу насильства й тероризму може й повинна протистояти музика — як мистецтво, яке об’єднує людей, очищує їхні почуття й емоції, піднімає дух.