КНИЖКОВИЙ НОВИЙ РІК

До щорічної Всеукраїнської акції «Книжка року» в українських літературно-видавничих колах уже звикли. Затихли розмови на тему «що воно таке і з чим його їдять», значно млявішими стали плітки про те, хто замовляє музику і, відповідно, складає ночами рейтинги. Начебто, всі зійшлися на тому, що такі акції потрібні, і бажано побільше. А «Книжка року», вже авторитетна й респектабельна, приходить собі й далі у перші дні весни, завершуючи китайський рік видавничого світу. Між іншим, усього лише вчетверте — навіть не віриться.

Якщо говорити власне про церемонію і супутню їй бомондову тусовку, то нинішнього року було скромніше, ніж у минулому, передвиборному березні. З помпезного Українського дому «Книжка року» повернулася в стіни художньої галереї «Лавра», де сценічне втілення дійства було проблематичним для реалізації через відсутність сцени як такої. З десятого ряду якось проглядалися на фоні проекційних екранів із перерахуванням номінацій голови, що говорили. На цю роль запросили знаменитих Юрія Макарова і Дмитра Корчинського, але, у принципі, виразно озвучити імена й назви лауреатів із тим же успіхом могли б і будь-які інші голови. Паузи між нагородженнями заповнювали вокаліст групи «Мандри» і народний ансамбль «Древо». Ностальгійно згадувався трохи наївний, але безумовно захоплюючий торішній «Оскар» із запечатаними конвертами, сюрреалістичною сценографією і Сергієм Набокою, який фонтанував гумором та іронією…

Але не будемо про сумне. Зрештою, «Книжка року» — не світський захід, цінність якого полягає в масштабності постановки й мізансценах знаменитостей на фуршеті. Беззмінні організатори акції — газета «Книжник-Review» з її головним редактором Костянтином Родиком і Центр рейтингових досліджень «Еліт-Профі», очолюваний Галиною Родіною, за підтримки Фонду сприяння розвитку мистецтв під проводом Анатолія Толстоухова, — проробили величезну роботу. Протягом 2002 року крізь дрібне сито «Книжки року» пройшло 1335 книжок — приблизно в два з половиною разу більше, ніж у попередньому. Звучить оптимістично. Як для всього українського видавничого процесу, так і в сенсі росту престижності акції, для участі в якій видавці надсилають свої книги цілком добровільно.

Номінації «Книжки року» нинішнього року дещо змінилися. Крім того, їхня структура стала складнішою: усередині кожної визначали не загальну трійку лауреатів, а трьох лідерів по окремих підномінаціях. Але загальне число залишилося незмінним — сім, на щастя. Мабуть, із тих же міркувань до «шорт-листу» кожної підномінації теж увійшло сім книг — верхівки рейтингів експертного голосування. До речі, на сайті ЦРД «Еліт-профі» й газети «Книжник-Review» всі експерти названі поіменно, а також наведені ефектні різнобарвні таблички, на яких легко побачити, хто за що голосував. Це до традиційного питання «а судді хто?»

Отже, поїхали. У найсерйознішій номінації «Енциклопедія» з’явився досить легковажний підрозділ «Побут, дозвілля»: переможцем серед кухонних книг і пісенників став естетсько-ботанічний довідник «Орхідеї» від київської «Просвіти». У підномінації «Довідкова/фахова література» найкращою назвали «Фізіологію людини» Вільяма Ганонга львівського видавництва «БаК». Серед «Словників» перемогла мала енциклопедія «Українське козацтво», яка побачила світ спільними зусиллями столичної «Генези» і запорізького видавництва «Прем’єр».

У новій номінації «Візитка» оцінювалися, по-перше, «Художні альбоми і представницькі видання»: отут кращим став постмодерністський «Влодкауфман. Гра в гру» зі Львова («Дзига-Аз-арт»). По-друге, «Мистецтвознавство й етнографічні дослідження» — переміг «Сакральний театр» Олександра Клековкіна, випущений Державним інститутом театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого. І по-третє, «Туристично-краєзнавча література», де лідером став трьохмовний путівник М.Кальницького й А.Григорука «Прогулка по Киеву» (Київ, «Балтія Друк»).

Усіма улюблена номінація «Дитяче свято», по ідеї, не мала нести несподіванок. І справді, приз за «Книжки для малят» узяла
«А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» за казку «Вовченятко, яке запливло далеко в море» шестирічної Марійки Луговик при співавторстві самого видавця Івана Малковича. Проте це саме той випадок, коли не третім, а найголовнішим співавтором книжки варто назвати художника-ілюстратора — Софію Ус. У підномінації «Художні твори для школярів та підлітків» теж усе ясно: звісно ж, тритомний (поки) «Гаррі Поттер» від усе тієї ж
«А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-Ги». Але й цьому видавництву вже потихеньку наступають на п’яти: у підномінації «Розвиваюча література» перемогла книга Дарії Цвєк «Малятам і батькам» від львівського «Видавництва Старого Лева», зухвалого новачка, на рахунку якого престижних нагород уже більше, ніж випущених книг.

У номінації «Софія» лідерами стали: антологія «Лібералізм» від «Смолоскипа» («Класична філософія/гуманітаристика»), видання Львівського національного університету «Жінка в історії» Оксани Маланчук-Рибак («Сучасна українська філософія/гуманітаристика») і «Вірш і розмова» Ганса Георга Гадамера від львівського часопису «Ї» («Сучасна перекладна філософія/гуманітаристика»).

До «Вершин» нинішнього року дісталися: у підномінації «Українська класична література» — перший том Дмитра Донцова від львівської «Кальварії»; «Закордонна класична література» — сьомий том Марселя Пруста київського видавництва «Юніверс»; «Українське і закордонне літературознавство/біографії/мемуари» — видання столичного видавничого дому «КМ Академія» «Києво-Могилянська академія в іменах. XVII—XVIII ст.».

Найбільш інтригуючою стала, як завжди, номінація «Красне письменство». Саме художньої літератури нинішнього року видано втричі більше, ніж у минулому: пристрасті розпалилися. У підномінації «Сучасна українська і перекладна поезія» лідером став «Поет у повітрі» Василя Герасим’юка, що здобув Шевченківську премію. А видавець Петро Мацкевич, одержуючи приз, поскаржився, що для його «Кальварії» у рейтингу надано замало номінацій. Втім, нинішнього року йому довелося потіснитися в підномінації «Сучасна українська і перекладна проза»: тут, залишивши позаду сольні книги Шевчука, Діброви, Іздрика, Дереша й Прохаська, лідером стала антологія «Приватна колекція» від львівської «Піраміди». Серед книг «Сучасної української і перекладної есеїстики» найкращим визнали двокнижжя Романа Корогодського «І дороги. І правди. І життя»; «У пошуках внутрішньої людини» від столичного «Гелікона».

У номінації «Обрії» нагороди розподілилися так: «Суспільствознавство» — Джеймс Лалл «Мас-медіа, комунікація, культура: глобальний підхід» (видавництво К.І.С.); «Науково-популярна есеїстика» — чотири випуски часопису «Ї»; «Історія/Біографії/Мемуари» — монографія Наталі Яковенко «Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI—XVII ст.» від київської «Критики».

До честі видавця, він єдиний з усіх, хто отримував приз, визнав, що в даному випадку успіх книги — набагато більшою мірою заслуга автора, ніж видавництва. І запросив на сцену Наталю Яковенко, коли її монографія загальним, цього разу таємним голосуванням експертів була названа Книжкою року. Дійсно, якщо порівнювати з минулими лауреатами цього титулу — словником-енциклопедією «УСЕ»-99 і «Сніговою королевою»-2000 (торік Гран-прі не присуджували), то дрейф у бік саме авторської книги очевидний. До речі, зовсім нещодавно ми публікували інтерв’ю з Наталею Яковенко («ДТ» № 3, 2003).

І ще одна поява письменників на сцені видавничої акції була зумовлена додатковою номінацією під жартівливою назвою «Як козаки за кордоном видавалися». У ролі козаків виступили Андрій Курков, у бібліографії якого десятки країн і мов, і Марина й Сергій Дяченки, які вже скорили Росію і підбираються до Польщі.

Серед книжкових серій найкращим назвали проект «Текст+Контекст» київського видавництва «Факт». В абсолютному рейтингу видавництв на першому місці знову «Кальварія».

І про найприємніше. Протягом семи місяців «Книжник-Review» проводив моніторинг ЗМІ на предмет висвітлення літературно-книжкової проблематики. Враховувалися як регулярність цього висвітлення, так і резонансність окремих публікацій. У хіт-параді «Книжкова медіа-панель» із величезним відривом — рейтинг перевищив суму балів чотирьох наступних позицій, разом узятих, — перемогло «ДТ».

Ми любимо читати. Чого й вам бажаємо!