Київська Культур-Ліга: відлуння 20-х

У виданні «Книжкова графіка митців Культур-Ліги» («Дух і літера», Київ, 2011) під однією палітуркою зібрано роботи Марка Шагала, Еля Лисицького, Натана Альтмана, Олександра Тишлера, Йосефа Чайкова, Іссахара-Бера Рибака, Сари Шор, Марка Епштейна.

Долі цих митців перетнулися у Києві у 1920-х роках ХХ століття завдяки просвітницькій організації Культур-Ліга. Її було засновано 1918 року з метою сприяння розвитку сучасної культури на їдиш (освіта, література і театр, мистецтва і музика). Культур-Ліга об’єднала практично всіх тодішніх помітних єврейських учених, політиків та митців України. В цей час відділення Культур-Ліги було створено майже в ста містах України.

До серпня 1920 року радянська влада її підтримувала. Пізніше почався процес перепідпорядкування закладів Культур-Ліги Наркомпросу. 1922 року, коли практично всі підрозділи Культур-Ліги було розформовано, багато діячів єврейської культури залишили Київ.

Відтак, незважаючи на те, що в її діяльності брали участь митці, чиї імена стали всесвітньо відомими, Культур-Ліга залишалася поза увагою дослідників і знавців мистецтва. Перші дослідження, присвячені цьому яскравому явищу авангардного мистецтва, було опубліковано лише наприкінці 1990-х рр.

У грудні 2007 - січні 2008 року відбулася виставка «Культур-Ліґа: художній авангард 1910-1920-х років». До виставки видали каталог. Він уміщував репродукції найкращих експонатів виставки із Національного художнього музею, обласних художніх музеїв України, київського Музею Російського мистецтва, Музею історії міста Києва, Музею мистецтва та історії юдаїзму (Париж) та приватних колекцій з України та Ізраїлю.

Пізніше увагу дослідників Центру юдаїки привернула творчість одного з членів Культур-Ліги - талановитого авангардного скульптора, графіка, викладача мистецтва Марка Епштейна. Разом із спеціалістами Національного художнього музею України було підготовлена виставку «Марк Епштейн. Повернення майстра». На виставці експонувалася графіка найбільш продуктивного періоду творчості Марка Епштейна - 20-х рр.: станкові та графічні роботи, книжкова графіка, ескізи театральних декорацій і костюмів.

Ця виставка стала першою персональною виставкою Марка Епштейна. Через історичні обставини багато робіт було втрачено, інші - не виставлялися. Саме тому виставка стала відкриттям творчості оригінального графіка, чиє ім’я по праву могло б посісти почесне місце серед авангардистів початку ХХ століття.

Однією з найвиразніших ознак авангарду ХХ століття були пошуки нового, сміливі експерименти в усіх галузях мистецтва. Цим духом новаторства пройнято всі дизайнерські рішення, представлені в альбомі. Митці Культур-Ліги експериментували з формою, одними з перших у Києві вдавалися до абстракції в книжковій ілюстрації, сміливо працювали зі шрифтами, новаторськи осмислювали саму структуру книжки. Іссахар-Бер Рибак став першим в історії художником, який ризикнув ілюструвати книжки для дітей зображеннями, які за стилістикою скидалися на дитячі малюнки. В альбомі представлено його першу спробу в цій царині - ілюстрації до оповідей на їдиші Міріам Марголін «Казочки для маленьких діточок» (Берлін. - 1922).

До найяскравіших авангардних проектів можна зарахувати також роботи Еля Лисицького. У дизайні книжки «Празька легенда» (М. - 1917) митець ламає європейське уявлення про книжку як зшиток - це сувій, у якому ілюстрації, котрі плавністю ліній та колоритом нагадують середньовічні ілюміновані рукописи, органічно поєднуються з каліграфічним шрифтом тексту. Ці прийоми (форма книжки і рукописний шрифт створений каліграфом - сойфером), запозичені з традиції створення сувоїв Тори, не лише надають книжці незвичного, авангардного вигляду, а й повертають авангардне єврейське мистецтво до його джерела - юдейської традиції. Саме поєднання новаторських ідей та традиційних елементів мало, на думку митців Культур-Ліги, накреслити нові шляхи розвитку сучасного єврейського мистецтва.

Загалом, альбом знайомить читачів із оформленням понад 70 книжок, створеним митцями Культур-Ліги. Більшість цих матеріалів публікуються вперше.