Художній керівник театру "Глобус" Домінік Дромгул: "Два роки гратимемо "Гамлета" на всіх континентах. Такого у світі ще не було"

Цього тижня в Лондоні в Шекспірівському театрі "Глобус" відбулася прем'єра нової версії "Гамлета": присвята 450-річчю від дня народження Вільяма Шекспіра. Цій даті буде присвячено й гастролі театру "Глобус" в Україні у рамках світового турне. Трагедію про Принца Данського зіграють у столиці України в "Мистецькому Арсеналі" (всередині готують спеціальний зал, покликаний зберегти автентичність видовища). Цей спектакль - про владу, підступність, любов, насильство - дивним чином збігається і з президентськими виборами в Україні: міжнародна прем'єра 24 травня, "за день до...".

Художній керівник шекспірівського "Глобуса" - режисер Домінік Дромгул - в інтерв'ю DT.UA розповів про проект, гастролі, своє відчуття легендарного театру.

Театр «Глобус»

Домінік прийшов у "Глобус" 9 років тому, а 2016-го має з нього піти за власним бажанням. На думку режисера, якщо вже зайняв значиму суспільну посаду, то з часом маєш поступитися цим місцем, аби інші професіонали проявили на керівній посаді свої здібності.

Для "наших" цей альтруїзм незрозумілий і незбагненний. Таке театральне "безсрібництво" тут просто неможливо уявити. Але у "форматі" британського театрального життя заяви Дромгула - не дивацтво, а природний порух душі. Сам режисер ніколи не посягав на керівні посади, оскільки волів створювати "свій" театр. З нуля. З першої цеглини в підмурівку.

Народився він у Брістолі (мати - акторка, батько - режисер). У дитинстві читав коровам на лузі "Юлія Цезаря", а в юному віці відкрив свою
театральну студію. По закінченні Кембриджа став працювати асистентом режисера у скромному театрі "Буш". Дуже захопився сучасною британською драматургією: деякі п'єси, поставлені ним, критиків шокували й відвертали. Адаптувавши для сцени близько 70 сучасних п'єс (серед них твори Філіпа Рідлі та Конора Макферсона), він навряд чи міг уявити, що колись буде покликаний на посаду "хранителя" золотих канонічних текстів Британії... Які вийшли з-під пера Самі Знаєте Кого. До речі, саме про Нього у 2006-му режисер написав книжку "Вілл і я: як Шекспір заволодів моїм життям".

Отож 2005-го Дромгул змінює на посаді художнього керівника "Глобуса" актора Марка Райленса. І донині успішно керує головним "автентичним" і "фізичним" театром Королівства. Прем'єра за прем'єрою; актори шикуються в чергу, щоб попрацювати в "Глобусі"; гастролі по всьому світу. І ось новий шекспірівський міжконтинентальний тур, який охоплює 200 країн. У тому числі й Україну.

***

- Я не впевнений, що хоч одна постановка у світі колись виконувалася в такій велетенській низці локацій, як це судилося "Гамлету", що буде представлений, без перебільшення, всьому світові, - розповідає DT.UA Домінік Дромгул. - Розпочинаємо подорож світами з Лондона, з чудесного "Глобуса", потім "мандруватимемо" різними містами Європи. Покажемо "Гамлета" у суперсучасному Національному центрі мистецтв Пекіна. Будуть вистави у грецьких і римських амфітеатрах. Шекспіра побачать на головній площі Марракеша, а також в одному неймовірному театрі, розміщеному всередині джунглів Санта-Лусії...

«Гамлет»

- Домініку, такий насичений марафон передбачає потужну команду. Кілька слів про творчий склад, із яким подорожуватимете.

- Як вам відомо, в нас абсолютно нова оригінальна постановка класичної трагедії Шекспіра, присвячена його 450-річчю. А трупа для світового турне - це 12 акторів і 4 менеджери. Декорації переносні. Спектакль "Гамлет", що являє собою відображення всіх вигинів шекспірівської англійської мови, триватиме 2 год. 40 хв. Режисери - я і Білл Бакхерст. Художник Джонатан Фенсом. Композитор Білл Барклі. У самому спектаклі переплелися різні міжнародні "узори": багато людей, представників різних культур та різних театральних традицій, зібралися разом, щоб привнести в цей проект щось своє...

- Хто грає Гамлета?

- Два актори. Ладі Емерува та Наім Хайят. Інші чоловічі й жіночі ролі по черзі виконають Кейт Бартлетт, Джон Дугалл, Міранда Фостер, Фібі Філдс, Берус Хан, Том Лоуренс, Дженніфер Леонг, Равірі Паратен, Метью Ромейн, Аманда Вілкін.

Наприклад, Равірі Паратен - один із головних акторів театру Маорі в Новій Зеландії. У нас він гратиме Клавдія і Полонія.

Один із наших Гамлетів - Ладі Емерува - родом із Нігерії. Другий, уже згаданий мною актор Наім Хайям, - виходець із мусульманської сім'ї, народився у східному Лондоні.

А одна з Офелій - Дженніфер Леонг - акторка гонконгського театру Шу-Вінг. Вона вже грала на сцені "Глобуса" два роки тому в спектаклі "ТітАндронік".

- Склад справді інтернаціональний. А міжнародний маршрут спектаклю?

- Голландія, Німеччина, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Росія, Латвія, Естонія, Литва, Білорусь, Україна, Молдова, Румунія, Македонія, Албанія, Косово, Чорногорія, Боснія та Герцеговина, Хорватія, Сербія, Угорщина, Чехія... І так далі.

- І все це без відпочинку й передиху?

- Упродовж тижня в акторів буде два вихідних дні, щоб набратися сил. Але справді виклик великий: два роки в постійному русі всіма континентами. Такого світ ще не бачив.

- Статті й прес-релізи про "Глобус" інформують, що поточні спектаклі театр здатний грати де завгодно - і в пафосних залах, і в чистому полі. Буцім "Глобус" одного разу грав у Бухаресті навіть посеред автостради. А ще грав на пляжах, у тропічних лісах, на тихоокеанському острові, навіть в Антарктиду зібралися, до пінгвінів. Тобто "місце сили" для вас не має значення? Важлива аудиторія?

- Як відомо, у 1608-му, через кілька років після написання "Гамлета", цю велику трагедію було розіграно на борту корабля "Червоний дракон" поблизу берегів Ємену. Це історичний факт! А вже через
10 років п'єсу ставили в Південній Європі...

Сам Шекспір приділяв багато уваги гастролям, популяризації своїх текстів, залученню нових глядачів. Ось ми й продовжуємо цю традицію! У процесі туру пересуватимемося по світу поїздами, автобусами, кораблями, літаками... Щоб донести шекспірівську п'єсу глядачам різних країн.

У Києві, наприклад, спектакль буде зіграно у величезному просторі музейно-виставкового комплексу. Сама атмосфера, впевнений, сприятиме успіху. Сподіваюся, спектакль сподобається українським глядачам.

- Розкажіть про діючий репертуар "Глобуса". Які нові проекти з'явилися на сцені? Які незабаром з'являться?

- Торік на сцені "Глобуса" глядачі могли побачити спектаклі "Ричард III", "Дванадцята ніч", "Король Лір", "Генріх IV", "Макбет", "Приборкання норовливої".

Упродовж 2014-го будуть інші постановки за творами Шекспіра. Крім "Гамлета" - "Венеціанський купець". Будуть також постановки творів сучасників Шекспіра - Франческо Каваллі, Френсіса Бомонта, Джона Вебстера, інших.

- Домініку, "Глобус" - театр автентичний, для багатьох - музейний. Але ви, як відомий поборник нової драми, все-таки відчуваєте зміни в настроях і потребах сучасного глядача? Є приклади, коли молодь не сприймає спектаклів "Глобуса", відкидаючи їх, тавруючи як сценічну архаїку?

- Переконаний, Шекспір був і буде актуальним завжди. Сучасний британець інколи навіть не усвідомлює, наскільки його мова насичена словами, які придумав саме Шекспір. Тому - ніякої архаїки!

Ось приклад. У 2012-му під час Олімпійських ігор у Лондоні театр "Глобус" став частиною Культурної Олімпіади. На нашій сцені проходив потужний, мало з чим порівнянний фестиваль, який називався Globe to Globe. 37 компаній із 37 країн зустрілися в просторі "Глобуса", щоб зіграти впродовж шести тижнів увесь репертуар Шекспіра абсолютно різними мовами! Мовою маорі, японською, арабською...

Все це лише підтверджує факт постійного інтересу до Шекспіра, саме сьогодні. А театр "Глобус" - це і дім Шекспіра, і точка переломлення різних світових культур.

***

У 1997-му "Глобус" побудований заново. Сем Вонамейкер, "один божевільний американський актор і бізнесмен" (як його називає Домінік Дромгул), ще в 1949-му почав пробивати ідею "відродження" шекспірівського театру. Цей чоловік виявився таким настирливим і впертим, що 47 років не розлучався зі своєю мрією. На жаль, він усього два роки не дожив до її втілення.

Тим часом старий-новий "Глобус" став реалізацією мрії всього його життя і, по суті, гордістю Британії.

Нинішня споруда "Глобуса" розміщена на березі Темзи, за 200 метрів від первісного місцезнаходження театру. За словами Домініка Дромгула, в архітектурі "Глобуса" є певні чари, які акумулюють енергію, що постійно заряджає публіку.

Спектаклі "Глобуса" збирають щовечора близько 3 тисяч глядачів. Як правило, багато туристів, однак і місцеві цінителі патріотично віддані театральній колисці великого барда.

Народження і зведення "Глобуса" датується 1599-м. Будували споруду на кошти трупи "Слуги Лорда-Камергера" (її очолював трагік Ричард Бербедж). Поява цього театру збіглася з різними припливами-відливами суспільно-політичного та культурного життя Англії: посилення й приниження графа Ессекса, блиск і слабість Єлизавети, внутрішні й зовнішні військові конфлікти.

У 1597-му, після скандалу навколо п'єси "Собачий острів" (актуальна сатира Бена Джонсона та Томаса Неша), зародилася "пошесть" - закривати неугодні театри. Потім гнів змінили на милість. І Шекспір, який тоді вже подарував світові Фальстафа та інших своїх яскравих героїв, разом зі "Слугами Лорда-Камергера" розпочав шукати місцину для театрального причалу.

Будівництво припало на різдвяні свята: дюжина працівників возила на возах лісоматеріали, водночас руйнували стару будівлю, зводили нову... Відомий письменник і один із біографів барда Ентоні Берджес образно уявив ту епоху: "Всю весну 1599 року робітники посилено трудилися над спорудженням найгарнішого театру, що його коли-небудь бачив Лондон. Актори знали, чого хотіли: круглу за формою будівлю, дерев'яну букву "О", з усіма колишніми приміщеннями, які робили єлизаветинську драму швидким інтимним ритмічним засобом спілкування; авансцена, що виступає в зал, занавішена ніша, або місце для завчання ролі; тераса або галерея нагорі; над нею галерея для музикантів; зручний підвал і люк. Усі з нетерпінням очікували того моменту, коли вперше піднімуть прапор театру: Геркулес із земною кулею на плечах. Девіз мав був бути таким: "Весь світ театр". Театр і отримав назву "Глобус".

Як відомо, 1613 р. театр згорів під час вистави "Генріх VIII". Однак не горять не тільки рукописи - театри теж.

"Глобус" - на зло ворогам - відновлювався й воскресав, а Шекспір, як і раніше, залишався його прапором та полум'яним серцем.

Нинішній художній керівник "Глобуса", 50-річний Домінік Дромгул зізнається, що з іронією сприймав процес відновлення театру наприкінці 90-х: багато деталей інтер'єру не відповідали оригіналові. Однак він зазначає: "Сама побудова цього театру генерувала надзвичайну енергію, люди збиралися разом, стояли пліч-о-пліч, очікували початку вистави, слухали текст..."

Сьогодні режисер порівнює атмосферу в сучасному "Глобусі" зі станом глядачів на рок-концертах. Сам простір "Глобуса" допомагає передати пульс шекспірівських п'єс. У якийсь момент режисер усвідомив: саме цей театр і покликаний ставити трагедії-комедії Шекспіра як "нові тексти", наче їх не грали 400 років. У такому підході - актуальність, у певному сенсі - навіть експериментальність.

Успішний теперішній "Глобус" обходиться без державних дотацій. Навіть спонсори не завжди потрібні шекспірівським проектам цього театру. "Нас годує тільки Шекспір!" - каже художній керівник. І стверджує, що за рік його "Глобус" може реалізувати 500 тисяч квитків. А це вдвічі більше, ніж за цей період продає Королівський театр Британії.

При цьому для самого художнього керівника "годувальник Вілл" - не бог, не цар, не герой, а лише одна земна людина, яка колись (400 років тому) жила - не тужила. І яка все-таки БУЛА (у цьому немає сумнівів, незважаючи на "версії"). Нинішній художній керівник "Глобуса" наполягає: "Шекспір був складною людиною... Інколи погано поводився... Інколи випивав... Він дуже швидко писав і жахливо ставився до власної сім'ї. Був жадібним... Але при цьому він був геній... Шекспір, якого ми знаємо з текстів, - це і є сам Шекспір. Іншого не було. Навіть не сумнівайтеся!"

(DT.UA дякує Британській Раді в Україні за сприяння в підготовці матеріалу).