На кінець травня наступного року проанонсовано гастролі в Києві легендарного шекспірівського театру "Глобус". Але вже сьогодні ця тема не дає мені спокою, оскільки візит англійців не випадковий, а приурочений до знакового ювілею Шекспіра. Один з кураторів проекту - Британська Рада в Україні. Її директор Мартін Даул в інтерв'ю DT.UA розповів про майбутні гастролі, а також деякі попередні й майбутні проекти Британської Ради.
- Пане Даул, чи вирішено питання зі сценічним простором, тобто з місцем у Києві, де в травні виступатиме "Глобус"?
- Театр "Глобус" зазвичай презентує свої вистави на відкритій сцені. Але ми ще не вирішили, як буде в Києві: закритий чи відкритий простір. Оскільки обидва варіанти мають і свої переваги, і недоліки.
Можливо, у закритому приміщенні буде більша концентрація глядачів. Але відкритий простір - це автентичність, саме так "Глобус" від початку ставив свої п'єси.
Багато що залежатиме від партнерів, готових прийняти нас і "Глобус", поділитися своїми приміщеннями для вистави. Ми відходимо від ролі "донорів" і дедалі більше орієнтуємося на роботу в партнерстві з українськими колегами.
Що стосується місця проведення, то розглядаємо кілька варіантів. Можливо, це буде арка Дружби народів, Контрактова площа або Співоче поле.
- Варіант вистави, яку покажуть у Києві, непорушний? Це "Гамлет"?
- Так, "Гамлет". Оскільки "Глобус" із цією виставою вирушає у світовий тур. І одна з запланованих зупинок - Україна.
"Глобус", "Гамлет", усесвітній тур - усе це не випадково - у 2014 р. широко відзначатиметься 450-річчя від дня народження Вільяма Шекспіра. Як відомо, Великий Бард народився у Стратфорді-на-Ейвоні 26 квітня1564 року.
А в 2016-му - 400-річчя з дня його смерті. У цьому ідея гастролей "Глобуса": старт туру - в день його народження, завершення - у 2016-му в день, коли він покинув цей світ.
- Стилістика вистави театру "Глобус", особливості постановки… Що, на ваш погляд, насамперед привабить українського глядача, а що, можливо, насторожить?
- Шекспірівська мова у виставах "Глобуса" - аж ніяк не та сучасна англійська, якою ми спілкуємося. І навіть "бідним" британським школярам сьогодні важко сприймати Шекспіра в оригіналі.
При цьому британці дуже тішаться тим, що Шекспір популярний в усьому світі. І його славнозвісні п'єси завжди сучасні, бо їхні теми вічні: кохання, пристрасть, влада…
- Тобто ви особисто не сприйняли в себе на батьківщині вистави "Глобуса" як архаїку?
- На перший погляд так, можливо, й здасться. Але кожне покоління бачить у цих виставах щось своє. І обов'язково проводить паралелі з сучасністю. "Гамлет", "Генріх", "Річард" - колізії п'єс сягають корінням сивої давнини. Але вони не втрачають свого впливу на уми сучасників.
Актори "Глобуса" не ховаються за технологічні й сценографічні рішення. Їхнє завдання - підкорити зал живою енергією, гарною грою.
Власне, гра і тільки гра полонила публіку і в епоху Шекспіра.
Тому - мінімальний набір реквізиту й вісім акторів "Глобуса", які гратимуть 21 роль. Під час світового турне акторська трупа мінятиметься кожні два місяці.
- Мартіне, які ваші враження від роботи англійського режисера Керолайн Стейнбейс у Молодому театрі на основі української п'єси "Бери, люби, тікай!"?
- Мені дуже сподобалося. Це приклад цікавого експериментального театру. Часу в Керолайн було небагато, всього лише місяць! Але з поставленим завданням вона впоралася успішно.
Сподобалося також, що замість традиційних декорацій використано рампу скейтбордистів. І українські актори, як на мене, швидко підхопили ідею режисера, добре її реалізували.
- А британцям цікавий "темний бік" життя українців - те, про що розповідає п'єса? Про що частіше й пишуть наші молоді вітчизняні драматурги.
- Ну звичайно, британській аудиторії цікаві різні сторони життя людей у різних країнах. Естетика реаліті-шоу давно ввійшла в життя британців. І це неабияк вплинуло на мистецтво театру. Соціальні мотиви, реалізм, натуралізм - те, що прийшло в театр з телебачення.
- Якби ваша воля (і дозволяли можливості), кого б хотіли запросити в Україну з високо цінованих вами персонально представників театру, кіно, арт-простору?
- Щодо візуального мистецтва, було б цікаво привезти сюди Патріка Колфілда, Гаррі Філда, Піта Дойга. Достойних творчих людей багато. І це тільки ті, чиї імена відразу спали на думку.
- А хто з представників сучасного кіно Британії особисто у вас сьогодні викликає симпатію?
- Я б рекомендував українським шанувальникам кіно ближче познайомитися з роботами режисерів такого рівня, як Теренс Девіс, Стівен Фрірз і Річард Айоаді (його фільм "Субмарина" був в основній програмі нашого фестивалю "Нове британське кіно" 2 роки тому). З нового покоління режисерок я б рекомендував Лінн Ремсі, яка створила такі приголомшливі фільми, як "Морверн Каллар" (Morvern Callar) і "Щось не так з Кевіном" (We Need to Talk About Kevin), Кліо Барнард з її фільмом "Егоїстичний гігант" (The Selfish Giant), що вийшов зовсім нещодавно.
- Повертаючись у недалеке минуле, хотілося б запитати, як вибудовувалася робота Британської Ради в Україні попервах? І про ваші труднощі - теж попервах.
- Британська Рада - це міжнародна організація Сполученого Королівства, що розвиває відносини в галузі культури і надає освітні можливості. Місія Британської Ради - створення взаємної довіри між людьми в усьому світі.
Засновано Раду 1934 р. як культурну й гуманітарну відповідь фашизму, який набирав у той час у Європі обертів, мета створення Ради - розширення і пропаганда ідей демократії, свободи слова.
Інша мета - протистояти ідеологічним гаслам німецьких та італійських фашистів.
Але, звісно, не у всіх європейських країнах Британська Рада з'явилася в один і той самий час. Як вам відомо, радянський уряд просто забороняв культурні інститути подібного роду. Ось, наприклад, у Румунії нашій Раді вже 75 років, а в Києві лише нещодавно відзначали 20-річчя.
Тобто зникнення залізної завіси по "периметру" пострадянського простору сприяло просуванню Ради на Схід, у колишні соціалістичні республіки. Після ухвалення Україною Декларації про незалежність ми перші відкрили у вас своє представництво.
І першочерговим завданням для нас стало надання об'єктивної інформації про Великобританію, про Європу. Оскільки для багатьох доступ до такої інформації раніше був обмежений.
Нині Британська Рада контактує з великою аудиторією - близько 44 тис. людей щороку відвідують наші виставки, майстер-класи, семінари, лекції, курси. І можна говорити про 805 тис. людей - нашу online аудиторію, тобто користувачів наших сайтів, соціальних мереж, ресурсів із навчальними матеріалами. Про таку аудиторію в 1992-му ми навіть мріяти не могли
- Віковий діапазон вашої аудиторії? На кого насамперед робить ставку Рада?
- Здебільшого це молоді люди від 18 до 35 років, які вважають себе космополітами і хочуть набути міжнародного досвіду спілкування. Люди, відкриті всьому новому, які прагнуть знань, бажають розширити горизонти й рухатися далі.
Про плани
- У найближчому майбутньому плануємо кілька великих арт-проектів. Наприкінці листопада у Львові відбудеться фестиваль сучасної драматургії "Драма.UA", у рамках якого проходитимуть майстер-класи британсько-нідерландського режисера і драматурга Яна-Віллема ван ден Боша про сучасні форми британського театру, - розповідає Мартін Даул. - 14 листопада цього року стартує вже добре відомий фестиваль "Нове британське кіно". Також хочемо привезти роботи Генрі Мура (графіку і деякі скульптури). У Києві ми проведемо виставку в Національному художньому музеї (травень-червень 2014 р.), а в Харкові вона відбудеться, швидше за все, в Новому залі Харківського історичного музею (липень-вересень).