ФОРУМ ЧАБАНІВ І КУКУРУДЗОВОДІВ

05 вересня, 2003, 00:00 Роздрукувати Bипуск № 34, 5 вересня-12 вересня 2003р.
Автор
Відправити
Відправити

За неповний тиждень, після тривалої весняно-літньої сплячки, в нас знову нарешті забуяє жваве культурне життя з усіма його складовими — виданням нових книжок, презентаціями, скандалами і мезальянсами...

Автор

За неповний тиждень, після тривалої весняно-літньої сплячки, в нас знову нарешті забуяє жваве культурне життя з усіма його складовими — виданням нових книжок, презентаціями, скандалами і мезальянсами. Тобто з усім джентльменським набором подій, які в більшості розвинених країн зазвичай відбуваються без перерви на тривалі канікули. Словник синонімів української мови, що просто рясніє геніальними прикладами з вітчизняного красного письменства, не зміг навести більш адекватного прикладу до слова «форум»: «Восени та навесні, доки діти в школі, в Комуні проводяться наради районного масштабу, форуми чабанів або кукурудзоводів» (О.Гончар). Отже, як пише незабутній класик, усе найцікавіше і найприкметніше в нашій «Комуні» відбувається лише тоді, коли діти йдуть до школи, залишаючи дорослим час і простір для дорослих ігор.

Не треба бути Нострадамусом, аби спрогнозувати кількаденний книжковий бум на окремо взятій вулиці Коперніка у Львові між 11 і 14 вересня, який називається Форум видавців у Львові №10. «Так у світі повелося», — як співає Тарас Чубай на слова Костя Москальця. Батьки прийдуть за дешевими підручниками, аби їхні чада могли вчитися за останніми педагогічними методиками, статечні галичанки шукатимуть нове видання книги рецептів вічно живої Дарії Цвек, інтелектуали напевно куплять новий роман Ю.А. та нову поетичну збірку С.Ж., критики, тамуючи зловтіху, вихвалятимуть на презентаціях «мексиканських тушканів» і «шанхайських барсів» сучукрліту, когось задавлять у юрбі перед входом на форум, хтось знайде видавця для свого безсмертного роману про степи України...

Одне слово, в нас — свій особливий шлях. Українські видавництва ретельно готуються до жнив. І не дивина, що більшість книжкових найменувань «готуються» під форум, де можна ефективно засвітити новинку перед очима доброї половини україночитаючої публіки, особливо не напружуючись із промоцією, продати значну частину накладу «на місці», особливо не переймаючись накладними і податковим контролем.

А буде все приблизно так. Оптиміст Цибулько відкриє форум презентацією і «зажене», як і планував, тисячу примірників своїх нетлінних віршів, «Кальварія», як завжди, мабуть, «засвітить» чергові романи Шкляра і Кожелянка, «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ЗІ» знову не буде рівних з її четвертим «Гаррі Поттером», «Критика» вдарить новим Андруховичем і подвійним поетично-прозовим Жаданом укупі зі старими-добрими Ірванцем та Мідянкою, «Класика» потішить прозою Грабала, «Літопис» — ґрунтовною розвідкою Олега Ільницького про український футуризм, «Факт» козирне Забужчиною «Сестро, сестро...», «Основи» привезуть купу високочолої літератури зі складу в Києві, «Фоліо» відвантажить кілька тон нового Кокотюхи і старого Загребельного зі складу в Харкові, ірпінський «Перун» розбавить усе це грубезними словниками... І свято, як завжди, вийде на славу. Переможці отримають свої дипломи, читачі — свої книжки, «Укрзалізниця» — крутий навар, а брати Капранови знову образяться на весь світ.

А ще буде багато спілкування різного ґатунку і градусу. «Смачна плітка» з «Синьою пляшкою» ломитимуться від відвідувачів. Львівські аупівці придумали поетичне соцзмагання «Львів проти Києва». Переможе, як завжди, дружба. Театральний критик Сергій Васильєв, який саме останнього року виявив неабиякий інтерес до українського письменства, покаже всім охочим, що таке свобода у виконанні українських літераторів. «Нерви ланцюга» — так привабливо й метафорично називається його амбітний проект збірки есеїв. Влодко Павлів запрезентує у «Дзизі» друге, виправлене й перероблене видання «Енциклопедії нашого українознавства». Старі члени журі познайомляться з новими: серед запрошених функціонерів від культури і книговидання є незаанґажовані представники дружньої Польщі й не менш дружньої Росії — Оля Гнатюк та Ігор Сід.

Related video

Отаке заповідається «бабине літо» у Львові. Однак, як співає той-таки Тарас Чубай: «та невдовзі прийде осінь, і ми всі розбіжимося по русифікованих містах». До речі, співак, здається, вирішив радикально розширити свою аудиторію, бо ж недарма інформаційним спонсором його концерту в київському палаці «Україна» стало... радіо «Шансон». Нічого не скажеш — гарний приклад українським чабанам і кукурудзоводам!

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК
}