Черга за вкраденим щастям

24 червня, 2016, 00:02 Роздрукувати Bипуск № 23, 24 червня-2 липня 2016р.
Відправити
Відправити

Ходити на мистецькі виставки в Києві - модно. Однією з найбільш людних вуличок столиці останнім часом стала вулиця Терещенківська, колишня Рєпіна.

Черга за вкраденим щастям
© Facebook/The Bohdan and Varvara Khanenko Museum of Arts

Ходити на мистецькі виставки в Києві - модно. Однією з найбільш людних вуличок столиці останнім часом стала вулиця Терещенківська, колишня Рєпіна. Нещодавно, у травні, вона зміїлася чергою до Російського музею: кияни й гості столиці масово йшли дивитися виставку "Сади Срібної доби" до 160-річчя Михайла Врубеля. Але те, що відбувалося на Терещенківській останніми тижнями, інакше як безпрецедентною подією не назвеш. На виставку "Врятовані скарби Італії. 17 картин з музею Кастельвеккіо у Вероні" до Національного музею мистецтв ім. Богдана і Варвари Ханенків з 13 по 22 червня 2016 р. стояли такі черги, що це вже більше скидалося на штурм.

На час "екстраординарної" виставки роботу музею продовжили до 20.00 і скасували вихідні. Але однаково охочі помилуватися 17 картинами, вкраденими в листопаді 2015 р. у Вероні і знайденими українськими прикордонниками в Одеській області, на кордоні з Молдовою, вистоювали як мінімум по дві години в черзі. Першого ж дня, після офіційного відкриття експозиції особисто президентом Петром Порошенком, через виставкову залу пройшла без малого тисяча людей. Наступними днями, попри дику спеку, людей було набагато більше.

Facebook/The Bohdan and Varvara Khanenko Museum of Arts

Утім, даремно пишу про безпрецедентність ажіотажу. Подібний і навіть ще більший, принаймні одного разу, у Києві вже був. У 1973-му, коли до столиці тоді ще УРСР (як і Москви й тодішнього Ленінграда) привозили виставку "Скарби Тутанхамона". Теж, до речі, врятовані - але археологами, включаючи лорда Картера. Принципова відмінність веронських скарбів від єгипетських у тому, що фараонських старожитностей у Києві немає взагалі. А ось полотна, які цілком порівнянні з тими, якими по праву пишається місто Ромео і Джульєтти, преспокійно присутні в постійній експозиції Київського музею Ханенків. Особливих натовпів, на жаль, вони не збирають. Скориставшись з нагоди, ханенківці розмістили "17 картин" (а це, зокрема, знаменита "Мадонна з перепілкою" Пізанелло, "Покаяння Св. Ієроніма" Якопо Белліні, "візитівка" Верони "Портрет хлопчика з дитячим малюнком" Джованні Франческо Карото, два пейзажі Ганса де Йоде, відразу кілька робіт геніального Якопо Робусті - Тінторетто, включаючи "Мадонну-годувальницю" та ін.) у залах західноєвропейської експозиції. І не забули нагадати: поруч із тими ж таки "Покаянням Св. Ієроніма" Белліні в музеї представлено полотна "обох синів художника - "Портрет патриція" Джентіле Белліні і "Мадонна з немовлям" знаменитого Джованні Белліні з колекції Ханенків". На ажіотаж це, щоправда, ніяк не вплинуло. Більшість відвідувачів, майже як туристи зі всього світу до Джоконди в Луврі, однаково прикипали до знаменитого "Портрета дами з квітами смілки" Рубенса. Результатом цього півторагодинного "стояння до Дами" найчастіше ставали наївно-захоплені відгуки на кшталт: "Картина просто заворожує. Уже кілька років шукала портрет, який би настільки вразив, щоб узятися його вишити, і ось нарешті, здається, знайшла!"

(На жаль, викрадачі помітно зіпсували роботи, включаючи Рубенса і "Хлопчика з дитячим малюнком", по-варварськи вирізуючи й виламуючи їх з рам. Щоб уникнути подальших пошкоджень, у музеї Ханенків їх експонували у спеціальних вітринах-"мольбертах", у похилому положенні. Частину "мольбертів" ханенківцям по-дружньому надав сусід - Російський музей.)

Facebook/The Bohdan and Varvara Khanenko Museum of Arts

Якщо говорити без іронії, перш ніж вирушити президентським "бортом номер один" назад до Італії у руки реставраторів, "Повернуті скарби Італії" наочно продемонстрували нам самим кілька дуже простих і водночас сумних істин - про нас самих же.

Перша - велика частина населення дуже сприйнятлива до впливу ЗМІ. Адже ажіотаж і виник здебільшого завдяки репортажам по ТБ. Один з центральних каналів при цьому примудрився розповісти, що вхід на виставку - "безплатний". І у Вероні, за рішенням тамтешньої мерії, до кінця року для всіх українців до всіх музеїв. І в Києві. І тому, відстоявши величезну чергу "до Ханенків", деякі відвідувачі змушені були розвертатися і йти собі геть, упіймавши облизня.

Наступна істина - "прості українці" не мають грошей, навіть щоб сходити до музею... (А ви, до речі, у цьому досі сумнівалися?..) Переконавшись, що у Вероні й справді тут-таки звільнили від плати за "музейні" квитки всіх громадян України, наші туристи, навпаки, дуже зраділи. І у Фейсбуку почали обговорювати вітчизняну владу. Яка виставку веронських шедеврів, навпаки, зробила "комерційною" - але спасибі, що взагалі провела...

Однак головний, геть уже сумний висновок з роздумів, які мимохіть крутяться в голові, поки півтори години стоїш біля парадного музейного під'їзду, такий: "Які ж нечасті в Україні, навіть у Києві, міжнародні виставки живопису світового рівня, що задля щастя бодай раз у житті "живцем" побачити оригінал Рубенса люди готові ночувати під відкритим небом!"

Коли сьогодні бачиш музейну афішу навіть тієї ж недружньої нам Москви, яка живе під "тягарем санкцій", хочеться просто заплакати. Просто зараз там, наприклад, відкривається ретроспектива Рафаеля. А до цього... Утім, не будемо про столицю Росії. Тим паче що на поїздку навіть туди, не те що до Верони, у більшості відвідувачів київських музеїв грошей однаково немає. (Та й хто ж туди поїде?..)

Facebook/The Bohdan and Varvara Khanenko Museum of Arts

Якщо навіть у 2016-му ми в Києві з ностальгією згадуємо про виставку скарбів фараона початку 1970-х, - річ, напевно, все ж таки не у війні. Через яку в Україну просто неможливо привезти гідні твори мистецтва. Очевидно, що геть кепські справи з самою підтримкою музеїв і культурного обміну з боку держави. І від "зміни місць доданків" - переназивань Мінкульту, круговерті чиновників у результаті появи нових "підрозділів" тощо - ситуація особливо не змінюється.

Про зміни на краще можна буде говорити тільки тоді, коли в Києві, нарешті, відкриється перша повноцінна, тобто масштабна і спеціально підготовлена виставка творів з колекції веронського музею Кастельвеккіо. Це - для початку. Ну, а поки що праві, звичайно, ті, хто поспішав відстояти хоч півтори-, хоч десятигодинну чергу, щоб побачити 17 "не місцевих" шедеврів світового живопису в київських інтер'єрах.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК