Партійна корозія облради

Новому депутатському корпусу Тернопільської облради, який крізь терни, війни різних гілок центральної та місцевої влади, жорстку боротьбу політичних сил здобув собі право на життя за результатами позачергових виборів у березні 2009 року, загрожують перевибори. Звучить це дивно, але факт.

Правових аргументів на користь його збереження - достатньо. Коли діяла Конституція України в редакції 2004 року, депутатів місцевих рад обирали на п’ять років (ст. 141). Ті самі терміни здійснення повноважень місцевих депутатів, незалежно від виду виборів, визнав Конституційний суд рішенням від 4 червня 2009 року. Нарешті, 1 лютого цього року Верховна Рада закріпила п’ятирічний термін повноважень президента, парламенту і місцевих рад. Хіба цього всього замало, щоб Тернопільська облрада продовжувала працювати до 2014 року?

Однак інтереси конкретних політичних сил, підкріплені бажанням виконавчої влади встановити контроль над представницькою, працюють в іншому руслі.

На наступних сесіях Тернопільської облради, коли обговорюватимуться важливі для краю питання, у залі може не бути кворуму, необхідного для ухвалення рішень. Правочинне сесійне засідання стане просто зборами, якщо цього захочуть депутати від нині провладних партій - ПР, Блоку Литвина та «Єдиного центру», які разом мають майже 40 голосів із 120. Підтримки їм додають 12 порожніх місць бютівців. А компенсувати голоси «впертих» уже стало вельми проблематично. Адже гостро бракує поповнення.

З банальної причини - за результатами виборів 31 жовтня 2010 року 14 депутатів облради від ВО «Свобода», три «єдиноцентристи», по одному - від УНП та Партії регіонів стали депутатами районних рад і Тернопільської міської. А обласна ТВК досі не зареєструвала депутатами осіб, наступних після вибулих у виборчих списках згаданих партій. Її керівництво виправдовує такі дії молодістю комісії.

Для більшої конкретики - у вересні ЦВК затвердила новий склад обласної ТВК, але з іншою назвою - обласна виборча комісія. І потрібно було вносити зміни в реєстрацію юридичної особи. Але, запитайте, навіщо квапитися, якщо немає виборів до облради? Комісія справді нікуди не поспішає, бо коли були написані ці рядки, вона не до кінця впоралася з бюрократичними (перереєстраційними) процедурами. Голова облвиборчкому Сергій Іщенко в розмові з кореспондентом DT.UA каже, що комісія «збереться на засідання вже найближчим часом», але не називає дати, коли буде ухвалено рішення про реєстрацію нових депутатів. Пан Іщенко не підтверджує певного тиску на комісію з боку провладних політичних сил. Але й особисто не висловлює палкого бажання докласти зусиль, щоб якнайшвидше активізувати роботу облради.

А перший дзвіночок її паралічу пролунав 14 січня, коли облрада не змогла провести виїзну сесію біля пам’ятника Степану Бандері в Тернополі, протестуючи проти постанови Донецького апеляційного адміністративного суду щодо позбавлення його звання Героя України. Зібралося лише 47 депутатів. Отже, очевидно - якби почалися повноваження 19 нових депутатів, кворум був би.

- Доки нові депутати не ввійдуть у зал, доти не збиратиметься сесія. Згідно із законом «Про місцеве самоврядування в Україні», сесія облради повинна відбуватися не пізніше, ніж раз на квартал. У січні ми сесію провели. Тепер маємо час до кінця червня, - був категоричний у розмові з журналістами голова Тернопільської облради Олексій Кайда.

Соціологічних досліджень із визначення рейтингів провідні політичні сили на Тернопіллі після жовтневих виборів не замовляють. Але очевидно, що перевибори облради вигідні правлячій Партії регіонів та залежній від неї виконавчій владі. За їхніми результатами ПР планує збільшити своє представництво в облраді, втиснувши туди авторитетних керівників - переможців у мажоритарних округах. Інші важковаговики тернопільської політики теж не проти позмагатися. ВО «Свобода» устами голови облради О.Кайди заявляє, що «не боїться перевиборів, готова взяти в них участь і сподівається отримати разом з мажоритарниками ще більше депутатів, ніж мала досі» (50 зі 120). Керівник представницького органу краю неодноразово підкреслює, що, на відміну від попереднього складу облради, нинішній депутатський корпус від початку своєї каденції до першої сесії в цьому році включно зміг ухвалити понад 600 рішень, з яких лише три десятки - політичні, всі інші - господарські. Як видно, ВО «Свобода» ще не вийшло зі стану ейфорії від результатів виборів до Тернопільської міської ради, в якій ця сила отримала разом з мажоритарниками більшість - 31 з 60 мандатів. І сподівається на аналогічну підтримку в масштабах області. На руку їй - вичікувальна позиція багатьох людей, котрі ще не встигли розчаруватися в діях «Свободи» в самому місті Тернополі.

Місцева рада, навіть не найнижчого рівня - маленького міста, а всієї області, стала добрим емпіричним матеріалом для політологів, соціологів, журналістів, продемонструвавши, як виразка виборів на виключно пропорційній основі може роз’їдати тіло представницького органу. А небажання партійних фракцій досягати компромісу і бодай частково поступатися своїми інтересами лише загострює хворобу.