Адміністративний позов

9 сентября, 2011, 13:18 Распечатать Выпуск №32, 9 сентября-16 сентября

Про визнання незаконними дій Кабінету міністрів України щодо безоплатної передачі державного майна.

© Андрей Товстыженко, ZN.UA

Окружний адміністративний суд міста Києва

Позивач: Громадська організація «Союз трудових колективів
«Трудові колективи проти рейдерів»

Відповідач: Кабінет міністрів України

Адміністративний позов

про визнання незаконними дій Кабінету міністрів України
щодо безоплатної передачі державного майна (70,7% акцій ЗАТ «По виробництву інсулінів «Індар»)

у власність компанії-нерезидента «Сторк Холдинг Лімітед» (Беліз)

Діюче адміністративне процесуальне законодавство України гарантує кожній особі право на захист своїх прав у публічних правовідносинах, у тому числі і на звернення з адміністративним позовом. Зі змісту правових норм, закріплених в ч. 2 ст. 2, ст. 17, ч. 2 ст. 18 КАС України, випливає, що Кабінет міністрів України (далі — КМУ) є учасником адміністративного процесу, оскільки його правовий статус співвідноситься із визначенням поняття «суб’єкт владних повноважень», а відтак, дії, бездіяльність та акти цього суб’єкта публічних правовідносин можуть бути оскаржені до суду.

Правові засади діяльності КМУ закріплено на рівні Конституції України. Так, у ст. 116 Основного Закону вищий орган виконавчої влади наділяється правом вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, а також здійснювати управління об’єктами державної власності відповідно до закону. Ці загальні за своїм правовим змістом конституційно-правові норми конкретизуються та доповнюються приписами інших нормативно-правових актів, які встановлюють механізм реалізації КМУ своїх повноважень.

Охорона здоров’я є сферою суспільних відносин, що охоплює як правовідносини, пов’язані із реалізацією прав і свобод людини і громадянина, так і правовідносини, які складаються в процесі управління об’єктами державної власності. Наприклад, згідно з ч. 4 ст. 14 Основ законодавства України про охорону здоров’я КМУ організовує розробку та здійснення державних цільових програм, створює економічні, правові та організаційні механізми, що стимулюють ефективну діяльність у галузі охорони здоров’я, забезпечує розвиток мережі закладів охорони здоров’я тощо.

Проте, як свідчать події 2011 року, задекларований законодавцем публічний інтерес щодо забезпечення належного рівня охорони здоров’я, на жаль, поступається протиправним приватним інтересам вузького кола осіб, результати діяльності яких мають руйнівний характер для медичної галузі.

Констатуючи кризовий стан системи охорони здоров’я і, як наслідок, небезпечне погіршення стану здоров’я населення, зазначимо, що КМУ не усуває передумов, які викликали її виникнення, а навпаки, власними діями поглиблює кризу. «Взірцем» у цьому сенсі є відмова держави в особі КМУ від ЗАТ «По виробництву інсулінів «Індар», яке згідно з розпорядженням Кабінету міністрів України від 5 вересня 2007 року №690-р за підписом прем’єр-міністра В.Ф.Януковича включено до стратегічного активу держави! Додамо, що позиція В.Ф.Януковича щодо збереження державної власності на підприємства, які мають стратегічне значення для держави, не зазнала змін і після обрання його на посаду президента України1.

Перше, що привертає увагу в позиції КМУ стосовно збереження державної власності на 70,7% акцій ЗАТ «Індар», — це максимальне сприяння вищо­го органу виконавчої влади представникам приватного капіталу у процесі реалізації кримінальної схеми з безоплатного виведення із державної власності вищезазначеного активу. При цьому всі ці дії розгорталися на тлі гострої кризи на ринку забезпечення населення України життєво необхідними фарм­препаратами. Прикро, але, як показує аналіз публічних виступів високопосадовців КМУ у ЗМІ, найбільш нагальними проблемами для вітчизняних урядовців є безперебійні поставки презервативів2. Не применшуючи соціального та профілактичного значення гумових протизаплідних засобів, все ж зауважимо, що інсулінові препарати мають не менш важливе значення в системі охорони здоров’я України!

Апелюючи до фактів, процитуємо зміст деяких документів, які відображають ставлення КМУ до збереження наукомістких виробництв, які мають стратегічне значення для держави. Так, після того, як постановою Верховного суду України від 19.05.2009 року в справі №3-1837 к 09 було скасова­но рішення господарських судів у справі №11/30-08, з допомогою яких офшорна компанія «Сторк Холдинг Лімітед» (Беліз) отримала у власність 70,7% акцій ЗАТ «Індар», а справу передано на новий розгляд, КМУ був залучений до розгляду цієї справи як третя особа на стороні позивача. Між тим єдиним «позитивним» результатом участі КМУ в процесі повторного розгляду цієї господарської справи стала відмова від апеляційної скарги?! Отже, держава в особі КМУ де-юре відмовилася від державної власності, вартість якої станом на 31.12.2007 року згідно із судово-економічною експертизою, виконаною в рамках кримінальної справи №416, становила 72000000 грн. (сімдесят два мільйони гривень 00 коп.). Харківський апеляційний господарський суд в ухвалі від 20.07.2011 року констатував: «Як вбачається із наявних у справі матеріалів, 09.06.2011 року представник Кабінету міністрів України Ковтун Л.І. надав через канцелярію суду заяву
(вх. №5930), в якій просить у порядку ст. 22, 100 ГПК України прийняти його відмову від апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 21.04.2011 р. у справі №39/128-09. У вказаній заяві зазначено, що відмова Кабінету міністрів України не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав та законних інтересів».

Окремої правової оцінки потребує синхронність дій КМУ, «які не порушують чиїх-небудь прав», та дій «нового» керівника ЗАТ «Індар» Є.С.Кононенка (представника офшорної компанії «Сторк Холдинг Лімітед» (Беліз), який 08.08.2011 року о 3 год. 34 хв. ночі, використовуючи підтримку спецпідрозділу міліції «Беркут», захопив адміністративно-господарські приміщення ЗАТ «Індар». Єдина відмінність цих учасників господарського процесу полягає лише у кількості заяв про відмову від апеляційних скарг, а саме: новим керівником ЗАТ «Індар» подано дві заяви: від 11.07.2011 року (вх. №6713) та від 18.07.2011 року (вх. №6943).

Складається враження, що приписи діючого законодавства України, зокрема законів України «Про управління об’єктами державної власності», «Про холдингові компанії», правові позиції Верховного суду України, викладені в постанові від 19.05.2009 року в справі №3-1837 к 09, факти, встановлені під час розслідування ОВС 4-го відділу Слідчого управління СБ України кримінальної справи №416 та №379 свідомо ігноруються КМУ.

Натомість висновки нового керівника, професійного арбітражного керуючого Є.С.Кононенка про те, що акції ЗАТ «Індар», якими заволоділа офшорна компанія «Сторк Холдинг Лімітед» (Беліз), не належать державі, набувають імперативного змісту для КМУ. Адже лише цим можна пояснити необгрунтовану поблажливість вищого органу виконавчої влади до приватних інтересів офшорної компанії «Сторк Холдинг Лімітед» (Беліз).

Єдине, що обнадіює у цій ситуації, — це діамет­рально протилежна позиція президента України щодо цієї проблеми. Цей висновок випливає зі змісту указу президента України від 6 липня 2010 року №755/2010, яким звільнено за порушення присяги суддю Носівського районного суду Чернігівської області В.М.Корзаченка. Підставою для притягнення судді до відповідальності стало його неправосудне рішення від 22.02.2008 року, що було використане колишнім керівництвом ДАК «Держмедпром» для викрадення 70,7% акцій ЗАТ «По виробництву інсулінів «Індар» із власності держави. У свою чергу, Вищий адміністративний суд України, перевіряючи законність вищезазначеного нормативно-правового акта президента України, у постанові №П-110/10 навів головну причину, яка стала підставою для звільнення корумпованого судді з посади, а саме: «Суддя, вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу МОЗ України від 12.02.2008 року №25-0, фактично відновив повноваження Особа-10 як генерального директора ДАК «Укрмедпром» (ДАК «Держмедпром»), що надало можливість останньому незаконно використовувати повноваження генерального директора, відчужити належні державі на праві власності акції ЗАТ «Індар» (70,7 відсотка) іноземній компанії, країною походження якої є Великобританія, які у свій час внесені державою до статутного фонду ДАК «Держмедпром». Розмір нанесених збитків державі склав 57187905 грн. 00 коп».

Отже, перелічені вище нормативно-правові акти та правозастосовчі акти судових органів України спонукають до висновку про неузгодженість дій КМУ та президента України щодо одного й того самого питання. Якщо погодитися з позицією КМУ, то можемо зробити висновок, що Україна досягла такого рівня забезпеченості, який дозволяє безоплатно, в буквальному розумінні цього слова, дарувати державні активи компаніям-нерезидентам.

На нашу думку, пасивність КМУ не тільки порушує права та охоронювані законом інтереси осіб, діяльність яких пов’язана із діяльністю ЗАТ «Індар», а й продукує інші негативні наслідки для держави в цілому. Так, згідно з рейтингом міжнародної організації Transparency International у світовому рейтингу корумпованих держав світу Україна перебуває на «почесному» 146-му місці, тобто на одному щаблі з такими екзотичними країнами, як Нікарагуа, Кот-д’Iвуар, Зімбабве. Мегакорумпованість державних чиновників, зневажливе ставлення до громадян, які безрезультатно звертаються по захист своїх порушених прав, руйнує шанобливе ставлення населення (виборців) до державних інституцій, високопосадовців і формує іронічне і недовірливе ставлення до багатьох представників влади.

Відсутність будь-яких державних гарантій стабільності і захищеності підприємницької діяльності в Україні нівелює реформаторські зусилля президента України, продукує зневіру суспільства у реальності цих реформ. Більше того, як показує приклад ЗАТ «По виробництву інсулінів «Індар», держава вже не спроможна захистити від зазіхань власне майно(!), не кажучи вже про захист інтере­сів інвесторів!

Вичерпавши усі передбачені чинним законодавством України засоби для захисту своїх порушених прав, ми вимушені звертатися із зазначеним позовом у публічному порядку, сподіваючись також і на те, що і президент України як гарант конституційних прав та свобод людини і громадянина ефективно використає власні повноваження для приведення діяльності КМУ та ЗАТ «Індар» до вимог чинного законодавства України.

Виконуючи вимоги п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України, стверджуючи про протиправний характер дій КМУ, викладемо обставини, які засвідчують правомірність позовних вимог.

По-перше, відсутність адекватного реагування КМУ на факти, викладені у цьому позові, публікації у ЗМІ, репортажі провідних телеканалів України з місця події суперечить неодноразовим публічним заявам президента України про те, що закон в Україні один для всіх, а корупція є головним ворогом української державності.

Виконуючи обов’язок, закріплений у ст. 9 Закону України «Про основи національної безпеки України», ст. 5 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», президент України неодноразово у своїх публічних виступах наголошував, що головним пріоритетом у його діяльності є протидія корупції. Зі значної кількості виступів президента України на тему корупції виділимо кілька принципових тез, які стосуються предмета позовних вимог, а саме:

«Немає значення, хто попадеться на корупційних схемах. Ми не ділимо таких людей на своїх та чужих. Мине час, і ви переконаєтеся, що представники нинішньої влади не будуть йти дорогою корупції. Кого спіймають, той буде сидіти»3;

«Ми розпочинаємо системну боротьбу з корупцією в Україні. Корупція — це ворог українського народу, це ворог бізнесу, це система, за рахунок якої живе купка людей, яка сидить на цьому ланцюгу: кому хочу — дозволяю, кому хочу — не дозволяю… І всі повинні платити хабарі»4.

Аналізуючи всі події, які супроводжували захоплення ЗАТ «Індар», крізь призму задекларованих президентом України програмних цілей і завдань у боротьбі з корупцією, в черговий раз переконуємося в істинності та актуальності для нашої країни античного афоризму: «Найбільше заохочення злочину — беззаконня». Саме фактор беззаконня може стати поясненням позаправового феномену, коли стратегічно важливе для держави підприємство стало об’єктом спільного штурму представників офшорної компанії та підрозділу міліції особливого призначення «Беркут». До того ж ці протиправні дії відбувалися о 3 годині 34 хвилини, тобто у нічний час. І найголовніше, новими керівниками підприємства з допомогою державних органів (реєстраторів, державних виконавців, оперативних працівників ДДСБЕЗ) стали особи, які безпосередньо причетні до знищення таких державних грандів фармвиробництва, як «Здоров’я народу», «ДНЦЛЗ» тощо.

І весь цей вертеп можна назвати боротьбою з корупцією? І все це беззаконня, яке відбувалося на підприємстві, що розташоване за 10 км від офіційного центру європейської (?) столиці, є матеріальним результатом анонсованих антикорупційних реформ? Ці та інші питання є риторичними, оскільки відповідь очевидна — у своєму цинізмі та зухвалості віт­чизняні чиновники, які повинні викорінювати корупцію, претендують на роль лідерів.

Повертаючись до правового виміру питання, зупинимося на найбільш відкритих проявах корупції. З цією метою використаємо універсальний метод від часткового до загального, а саме.

Перший факт. Фізичне захоплення ЗАТ «По виробництву інсулінів «Індар» відбулося після тридобового обшуку на підприємстві, проведеного в рамках кримінальної справи №57-2499. Одночасно із закінченням слідчих дій о 23:45 07.07.2011 року, використовуючи допомогу членів оперативно-слідчої групи, зокрема головного оперуповноваженого інспектора ДДСБЕЗ МВС України, старшого оперуповноваженого ДДСБЕЗ МВС України, на територію підприємства увірвалися представники «Сторк Холдинг Лімітед» на чолі з Є.С.Кононенком (ліквідатором «Здоров’я народу», «ДНЦЛЗ»). Згодом фізичну підтримку зазначеній групі осіб забезпечив столичний полк міліції особливого призначення «Беркут». Мотивуючи необхідність залучення спецзагону «Беркут» для штурму приміщення ЗАТ «Індар», міліцейські високопосадовці апелювали до того, що працівники заводу захопили та утримували заручників — співробітників ДСО! Останнє твердження коментувати не будемо з огляду на його абсурдність.

Другий факт. ЯК зазначає «новий» керівник ЗАТ «По виробництву інсулінів «Індар» — Є.С.Кононенко, зміни до відомостей про юридичну особу, зокрема внесення відомостей про «Сторк Холдинг Лімітед» як нового акціонера господарського товариства, що володіє 70,7% акцій, а також включення до графи «керівник» нового запису, яким було замінено О.П.Лазарєва на Є.С.Кононенка, були внесені державним реєстратором Золотаренко Тамарою Анато­ліївною 07 липня 2011 року о 17 год. 00 хв. 5 Між тим у графіку прийому державними реєстраторами Дарницької РДА представників юридичних осіб та фізичних осіб підприємців зазначено, що реєстраційні дії проводяться з 9:30 до 13:00! Отже, внесенню вищезазначених відомостей про ЗАТ «По виробництву інсулінів «Індар» притаманна винятковість, що кваліфікується за п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» як надання неправомірної переваги фізичним та юридичними особам.

Отже, вважаємо, що бездіяльність КМУ заохочує зловмисників до продовження протиправних дій, спрямованих на безоплатне вилучення майна із державної власності, що ставить під загрозу національну безпеку України в цілому та життя і здоров’я суспільства та громадян, у тому числі і позивачів за цим позовом.

Резюмуючи все вищевикладене, керуючись ч. 2 ст. 2, ст. 17, ч. 2 ст. 18 КАС України,

ПРОСИМО:

Визнати дії Кабінету міністрів України, спрямовані на безоплатне відчуження державної власності — 70,7% акцій ЗАТ «По виробництву інсулінів «Індар» на користь «Сторк Холдинг Лімітед» (Беліз), а також введення до складу керівництва ЗАТ «По виробництву інсулінів «Індар» Є.С.Кононенка, який причетний до знищення державних підприємств ДП «Здоров’я народу», ДНЦЛЗ шляхом доведення їх до банкрутства, протиправними.

Віце-президент

ГО В.М.Петренко

1 http://www.pravda.com.ua/news/2011/09/6/6563935/

2 http://for-ua.com/politics/2011/08/09/104658.html

3 http://tsn.ua/ukrayina/yanukovich-pro-korupciyu-v-ukrayini-kogo-spiymayut-toy-bude-siditi.html

4 http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2010/10/101022_yanuk_corruption_oh.shtml

5 Д. Шпигов. «Колишнє керівництво «Індару» фактично поставило під загрозу життя своїх підлеглих» // «Вечірній Київ». — №107—110 (18811—18814). — С.9

Оставайтесь в курсе последних событий! Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Заметили ошибку?
Пожалуйста, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Добавить комментарий
Осталось символов: 2000
Авторизуйтесь, чтобы иметь возможность комментировать материалы
Всего комментариев: 0
Выпуск №47, 8 декабря-14 декабря Архив номеров | Содержание номера < >
Вам также будет интересно