Перехід української енергетики на нові технології й ресурси

Провідні країни й науковці світу перебувають в інтенсивному пошуку нових енергоресурсів і способів їх доставки, що максимально задовольняють потреби суспільства й при цьому мінімально використовують не тільки нафту й газ, але також відновлювані ресурси енергії сонця, вітру, води тощо (ВДЕ). Чергова енергореволюція, мабуть, не за горами. Хотілося б на неї подивитися та дочекатися позитивних результатів.

З огляду на консервативність енергоринків - електроенергетичного, газового, ринку нафти й нафтопродуктів, вугільного, Україна, можна сказати, сьогодні перебуває в стані енергопереходу. Ми вже розуміємо, що традиційні енергоносії - це, можливо, і не так дорого фізично, як дорого для природи і людей, але не наважуємося поки що змінити конфігурацію самого енергоринку та перейти до його нової моделі, де домінує розподільна енергетика, де споживач і виробник значно ближчі один до одного фізично, а інфраструктура повністю змінена.

Розподілена генерація

Традиційно електроенергія вироблялася централізовано, на великих промислових установках, а доставлялася лініями електропередачі високої напруги, а потім уже через розподільні мережі безпосередньо споживачеві. Так досягався значний економічний ефект для країни, але підтримка інфраструктури потребувала значних витрат.

У період енергопереходу трансформується сама модель генерації й мереж, не кажучи вже про зростання значення енергоефективних заходів.

Концепція розподіленої генерації передбачає будівництво невеликих генеруючих установок, включаючи міні-АЕС, у безпосередній близькості до споживача, плюс так звані розумні мережі. Ця модель набуває у світі дедалі більшого застосування з розвитком ВДЕ і три-, ко- і навіть квадрогенерації. Більш того, кажучи про "розумні мережі", мають на увазі вже й теплові мережі паралельно з електромережами. Про такий підхід в Україні можна поки що тільки мріяти.

Важливим елементом є sector coupling,тобтокомбінація електроенергетики з транспортом, теплопостачанням, різними промисловими процесами (наприклад охолодженням). Приклади розвитку sector coupling добре помітні в автомобілебудуванні, і це не тільки електромобілі, а й транспорт. Як альтернативне паливо можуть використовуватися водень і метан (після перетворення). Не випадково його використання в транспортній галузі - один із сучасних трендів. Мер, наприклад, Києва заслужить найвищу похвалу від містян, якщо переведе муніципальний транспорт на використання альтернативного палива, позбавить місто небезпечних з усіх поглядів маршруток і знизить рівень забруднення, відмовившись від бензину та дизельного палива. У свою чергу, це однозначно позначиться на скороченні використання нафтопродуктів, від імпорту яких Україна вкрай залежна.

Power-to-X

Power-to-X - шлях перетворення, накопичення й реконверсії електроенергії, коли використовується надлишкова електроенергія, здебільшого якщо виробництво відновлюваної енергії перевищує допустиме навантаження. Окрім того, Power-to-x належить до технологій перетворення, які дозволяють відокремити електроенергію як товар (продукт) від сектору електрики для використання в інших секторах (таких як транспорт або хімічна промисловість), можливо, використовуючи енергію, яка була забезпечена завдяки додатковим інвестиціям у виробництво.

Вищий потенціал зниження викидів СО₂ мають теплові насоси з накопичувачем гарячої води й електромобілі. Концепція Power-to-X отримала свій розвиток і застосування в Німеччині, хоча цей процес потребує значної автоматизації для синхронізації попиту та пропозиції та досить витратний.

Вугілля. Більшість наших вуглевидобувних підприємств уже сьогодні ледь рентабельні й вимагають постійних дотацій із держбюджету. Швидше за все, їх доведеться закривати. Але натомість необхідно пропонувати соціально прийнятний і економічно ефективний варіант. Для багатьох це буде болісне рішення, тому держава повинна подумати і про перекваліфікацію самих людей, і про альтернативну концепцію розвитку вугільних регіонів. Найчастіше наводили приклад Великої Британії, але тепер популярна німецька модель, де одні джерела енергії заміняються іншими. Проте вугілля залишається одним із найбільш доступних джерел енергії, насамперед для країн, які розвиваються, де виробництво енергії з нього значно дешевше, ніж з ВДЕ. Наприклад, в Індії або Китаї, де для розвитку виробництва потрібна дешева електроенергія, попит на вугілля продовжує зростати. За останні десять років споживання вугілля в цих країнах збільшилося на 54%, що створює серйозні перешкоди для попередження наслідків зміни клімату в глобальному масштабі.

Енергоспоживання в побуті

Прогнозується, що споживання електроенергії зростатиме. У країнах, що розвиваються, - значною мірою завдяки збільшенню попиту на електроенергію в побутовому секторі. В Україні в балансі споживання частка побутового сектору досягає 34%, але це не свідчить про "енергетичне багатство", швидше, навпаки. Але зі зростанням вартості електроенергії дедалі більшого значення набуває її раціональне використання домогосподарствами. Це не тільки заходи з енергоефективності, хоча вони вкрай важливі, але й регулювання власного попиту з урахуванням максимально ефективного використання електроенергії в різний час доби. І що більше енергоспоживання, то актуальніший такий підхід. Україні разом із переходом на нові енерготехнології й енергоресурси треба вчитися й цього.