Російське вторгнення в Україну виявило гострий географічний розкол в глобальних підходах до війни, концепцій демократії і структури майбутнього міжнародного порядку.
Про це свідчить нове дослідження Європейської ради міжнародних відносин (ECFR), засноване на опитуваннях, які провели Datapraxis, YouGov і Gallup International Association в дев’ятьох країнах ЄС, а також Великій Британії, Китаї, Індії, Туреччині, Росії і США. Через рік після початку російського вторгнення в Україну США і їхні європейські союзники повернули собі відчуття мети на глобальній арені. Однак, прірва між їхньою точкою зору і «решти» світу стала більшою.
Дані дослідження ECFR свідчать, що думка на Заході про Росію стала більш жорсткою. Велика кількість європейців (в середньому 55% опитаних в дев’яти країнах ЄС) підтримують збереження санкцій проти Москви, навіть ціною економічного болю вдома. Лише 24% віддали б перевагу безперебійному постачанню енергоносіїв з Росії.
Також багато хто на Заході тепер розглядає конфлікт в Україні як битву за демократію і власну безпеку, а також хотіли б, щоб Росія була покарана за агресію, а Київ - відновив українську територіальну цілісність і суверенітет. Дослідження ECFR виявило, що жителі країн західного альянсу надзвичайно негативно ставляться до Росії. Вони називають Москву «агресивною» і «не вартою довіри». В Британії 57% і 49% опитаних дали такі відповіді відповідно. Так само відповіли більшість людей в США і дев’яти країнах ЄС. В країнах Заходу також великі більшості вважають Росію «ворогом» або «суперником» своєї рідної країни. У Великій Британії такої думки дотримуються 77% опитаних, в США - 71%, а в країнах ЄС - 65%.
Однак, в інших частинах світу люди зайняли інші позиції. Дані ECFR свідчать, що велика кількість громадян Китаю (76%), Індії (77%) і Туреччини (73%) не просто й далі вважають Росію «сильною», а й розглядають її як стратегічного «союзника» і «партнера» своїх країн. Також в цих країнах опитані погодилися з тим, що Україна повинна поступитися територією, щоб пришвидшити закінчення конфлікту.
В ECFR зауважують, що така прірва в поглядах «Заходу» і «всіх інших» свідчить, що домінування США в міжнародному порядку згасає. А конкуруючі сили, серед яких є як демократії, так і автократії, будуть мати більшу вагу в майбутньому.
«Парадокс війни в Україні в тому, що Захід більш об’єднаний і водночас менш впливовий у світі, ніж будь-коли раніше», - сказав співавтор дослідження і директор ECFR Марк Леонард.
На думку авторів дослідження, проявом появи цих нових сил можна вважати посередницьку роль Туреччини між Києвом і Москвою, завдяки якій була підписана зернова угода. Також Індія посилила економічну взаємодію з Росією, водночас займаючи місце поряд з Австралією, Японією і США в Чотиристоронньому діалозі з питань безпеки.
Автори дослідження вказують на те, що лідери Заходу виставити російське вторгнення в Україну як битву демократії проти авторитаризму, використовуючи захист демократичних цінностей як об’єднуючий клич для запровадження санкцій проти Москви. Втім, цей наратив не переконав людей в інших частинах світу.
«Урок для Європи і Заходу чіткий. Нам терміново потрібен новий наратив, який буде справді переконливим для країн, таких як найбільша демократія світу - Індія», - сказав співавтор дослідження, професор європейських досліджень в Оксфордському університеті і науковий співробітник Інституту Гувера Тімоті Гартон Еш.
Автори дослідження прогнозують, що повернутися до ліберального світового порядку на чолі зі США вже не вдасться. А наступний порядок буде фрагментованим. В новому світі Заходу доведеться ставитися до Індії, Туреччини, Бразилії і інших держав, що розвиваються, як до «нових суверенних суб’єктів світової історії». Ці країни не об’єднані спільною ідеологією. Однак, їхні суспільства готові працювати, попри ідеологічні і політичні розбіжності, на що вказує їхній підхід до російської війни проти України. Тож, на думку авторів дослідження, Заходу доведеться навчитися жити з розумінням, що він лише один полюс в багатополярному світі.
«Дослідження виявило, що поки більшість європейців і американців живуть в світі до Холодної війни, структура якого визначена протистоянням демократії і авторитаризму, багато хто за межами Заходу живе в постколоніальному світі, заснованому на ідеї національного суверенітету», - пояснив співавтор дослідження і голова Центру ліберальних досліджень Іван Крастев.