Українські військові використовують низку типів боєприпасів, надрукованих на 3D-принтері – The Economist

Поділитися
Українські військові використовують низку типів боєприпасів, надрукованих на 3D-принтері – The Economist Фото ілюстративне © Окрема мотопіхотна Маріупольська бригада/facebook
Так звані цукеркові бомби мають свої переваги, хоча не зможуть замінити заводські.

Українські захисники використовують під час протистояння армії Росії саморобні боєприпаси, виготовлені за допомогою 3D-принтера, які поставляються від кількох груп, пише The Economist із посиланням на виробників, волонтерів та військових.

Зокрема, група українських аматорів із Києва три місяці тому розробила 800-грамову протипіхотну бомбу, яку назвала "Зайчик". Для виготовлення корпусу боєприпасу використовують 3D-друк, а згодом наповнюють його вибухівкою та шматками сталевої шрапнелі, що "ріже дошки як масло".

Як розповіли в команді, щотижня створюються пластикові оболонки для приблизно 1000 “цукеркових бомб”, як їх стали називати. Хоча військовий офіцер, який замовляє такі боєприпаси, хотів би отримувати по 1500 на день.

Крім цього, інші аматори з "ДрукАрмія" виготовили понад 30 тисяч подібних бомб за останні чотири місяці та продовжують нарощувати темпи виробництва.

Також, за оцінкою засновника латвійського відділення волонтерської організації Wild Bees Яніса Озолса, з листопада минулого року українським захисникам з Європи доставили ще щонайменше 65 тисяч саморобних боєприпасів. Як пише The Economist на митниці подібні вантажі класифікують як дитячі іграшки чи свічники.

Виданню розповіли, що саморобні, виготовлені на 3D-принтері боєприпаси не зможуть замінити заводські, хоча мають свої переваги. Оболонки є дешевшими, виготовлення бомб різних розмірів не потребує переобладнання виробництва. Боєприпаси різної ваги дозволяють операторам дронів найкращим чином використати вантажопідйомність моделей.

"Розумні інновації зробили бомби напрочуд ефективними. Ті, що призначені для знищення піхоти, мають центральний циліндр, у який упакована вибухівка. Простір навколо заповнений металевими елементами, які викидуються назовні при детонації. Раніше в багатьох бомбах використовували цвяхи як шрапнель. Але випробування виявили недолік. Тепло від вибуху частково випаровувало цвяхи", – йдеться в тексті.

За словами українського військового з позивним "Дюк", який перебуває в Донецькій області, 5-кілограмові “цукеркові бомби” зараз вбивають незахищених солдатів РФ за 20 метрів від місця падіння. За словами іншого військовослужбовця з Києва, виробники намагаються ще збільшити радіус ураження таких боєприпасів, деякі з них використовують для моделювання ударів в залежності від наповнення спеціальне програмне забезпечення.

Як зазначається, певні моделі надрукованих на 3D-принтері бомб навіть можуть пробити броню. Ймовірно, оператори українських БпЛА здатні пошкодити ворожий танк, скинувши на його дах спеціально створену для цього вибухівку, яка має масу близько пів кілограма.

На думку бійця "Дюка", наші безпілотники зараз скидають приблизно 200 різних типів і розмірів "цукеркових бомб" на об’єкти РФ. За словами Яніса Озолса з латвійського відділення Wild Bees, докладаються зусилля для стандартизації виготовлення подібних боєприпасів.

Про те, як кілька сотень власників 3D-принтерів – від підлітків до пенсіонерів – цілодобово працюють на перемогу, читайте в статті Юлії Мельничук "Як «ДрукАрмія» витісняє з ринку бариг, які торгують 3D-роздруківками".

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі