Понад 9 тонн пластмасових виробів військового призначення роздрукували на своїх 3D-принтерах бійці «ДрукАрмії». Будь-який воїн ЗСУ може безкоштовно замовити на сайті ініціативи потрібний виріб або його деталь і отримати замовлення максимально оперативно.
Волонтер Євген Вольнов придумав, як допомогти ЗСУ. Він об’єднав у спільноті «ДрукАрмія» кілька сотень власників 3D-принтерів, аби роздруковувати потрібні воїнам предмети. Наприклад перископи, щоб дивитися з окопів, не висовуючи голови під кулю снайпера.
А ще хлопці та дівчата навчилися роздруковувати хвости й носи для гранат, які скидають із дронів-мавіків. Це потрібно, щоб політ гранати був прицільним.
Роздруковуванням займаються представники, мабуть, усіх вікових груп: від підлітків до пенсіонерів, — досвідчені люди з «ДрукАрмії» зрозуміло пояснюють новачкам, що до чого, й починає виходити.
Як удалося зібрати велику кількість людей для важливої й дуже серйозної справи та стати співзасновником «ДрукАрмії», — Євген Вольнов розповів ZN.UA.
— Євгене, коли виникла ідея зібрати власників 3D-принтерів у волонтерську спільноту? Скільки учасників уже є?
— Команда існує з перших місяців повномасштабного вторгнення російської армії в Україну. Але нас було мало. Нині нас близько 300, проте й цього замало. Ідея створити спільноту друкарів з’явилася, коли мене самого запросив до такої спільноти співзасновник «ДрукАрмії» «Сват». Я зрозумів, що без автоматизації виробничого процесу робити все швидко та якісно неможливо.
— Що в цьому випадку означає «автоматизація»?
— Це коли нічого не потрібно робити руками — усе робить система. Я маю на увазі обробку завдань для друкарів, замовлень від військових, відправлення замовлень, контроль над виробничим процесом. Отже, крок до злагодженого технологічного процесу був дуже важливим для формування «ДрукАрмії» як повноцінної виробничої одиниці. На щастя, нам вдалося залучити до розроблення найкращих українських айтівців, які створили чудову систему автоматизації.
— Які результати?
— 9 тонн пластику ми перетворили на вироби для ЗСУ. Дуже багато виробів друкуємо для аеророзвідки, ССО, десантників. Утім, допомагаємо всім родам військ.
— У прес-релізі «ДрукАрмії» запропоновано якісь скиди, хвости та носовички для скидання з дронів. Що це за штуки такі?
— Багатьом знайомі відеоролики, коли на окупантів зверху падають «цукерки». Так от, щоб із дрону щось униз полетіло, потрібне пристосування, до якого кріпиться боєприпас. Це і є скид. Боєприпаси — це різні види гранат. І щоб вона летіла точно в ціль, позаду до неї прикріплюється хвостик, а також носик попереду. Але це, скажімо так, дрібниці. Наступний крок — роздрукування боєприпасів.
— Ого! Яких саме?
— Таких, що дають змогу брати на борт дрона не гранату із 40 грамами вибухівки, а 500 грамів вибухової речовини. Або 300 грамів вибухівки та 200 — шрапнелі. Наші інженери розробляють нові види боєприпасів, які ми друкуємо й постачаємо ЗСУ.
— Постачаєте боєприпаси разом із начинкою?
— Ні. Ми — люди цивільні. В нас немає доступу до вибухівки. Ми роздруковуємо корпус, відправляємо військовим, а вони самі начиняють його вибухівкою та шрапнеллю.
— Про окопні перископи, які роздруковують члени вашої спільноти. Це лише корпус чи оптика теж?
— Зараз ми можемо виготовити перископи, що не працюють як біноклі. В них просто є два дзеркала. Але з їх допомогою можна визирнути з окопу або заглянути за ріг. Ці вироби рятують життя, оскільки дають змогу воїну не висовуватися з окопу. Траплялися випадки, коли ворожі снайпери стріляли по перископах… У спільноті «Тилова бригада» є модифікації перископів зі збільшенням.
— Скільки коштують ваші вироби для військових і якою є їхня собівартість?
— Наш принцип: військові не мають платити за наші вироби. Навіть за доставку. Вони вже платять тим, що захищають нас із вами. Але вироби, звісно, мають собівартість. Ми збираємо донати й у такий спосіб компенсуємо собівартість виробів. «ДрукАрмія» — це не комерційний проєкт.
— Що вас спонукало зайнятися цим проєктом?
— Одним зі стимулів було те, що в такий найскладніший для нашої країни час знаходяться люди, які прагнуть заробити на військових. Вони продають вироби, надрукувати які коштує 7 гривень, за 50 чи навіть 100; а те, що можна надрукувати за 50 гривень, — за 500! Це — ганьба, так не має бути! Тому ще одне наше завдання — ліквідація ринку всіх цих бариг. Усі військові мають знати, що можуть отримати все безкоштовно в «ДрукАрмії», й тоді бариги зникнуть.
— Скільки бійців у «ДрукАрмії»?
— Зареєстровано 286 друкарів і 483 3D-принтери.
— Команда має тенденцію до зростання?
— Звісно. Для цього я всім розповідаю про «ДрукАрмію», даю інтерв’ю. Нам потрібно багато друкарів.
— Ви пишете в прес-релізі, що армійські замовлення роздруковують і підлітки, й люди похилого віку, батьки військових.
— Так і є. 25-річного Женю призвали до армії. Він зі «Стугни» б’є ворожі танки. А його мати й батько, бійці «ДрукАрмії», цілодобово чергують біля 3D-принтера, що роздруковує армійські замовлення.
Нині кожен українець, незалежно від професій чи політичних переконань, має робити все можливе для захисту України.