Підтримати
Після окупації Криму у 2014 році півострів став ключовим для стратегії Москви щодо домінування в Чорноморському регіоні. Критично важливим для цього є міст через Керченську протоку, яка відокремлює Крим від материкової Росії. Побудований Москвою за величезні гроші, міст відкрили у 2018 році і відтоді він став основним каналом для транспортування російських солдатів і зброї, необхідних для війни проти України.
Керченський міст має фундаментальне військове значення для РФ, тому він може стати ключем до перемоги України. Жодна подія не може швидше переломити хід війни і відновити впевненість українських військових, ніж руйнування найпотужнішого символу російської окупації України, пишуть у статті для Foreign Affairs співробітники Військової академії США Лед Клоскі, Роберт Персон, Ерік Вільямсон, а також колишній командувач Сухопутних військ США в Європі Бен Ходжес.
Вони зауважують, що зруйнувати міст буде складним завданням через особливості його побудови. Аналітики наголошують, щоб назавжди вивести міст з ладу або зруйнувати його, західні союзники повинні надати Україні набагато більшу кількість потужних високоточних ракет, зокрема американських ATACMS і німецьких Taurus, аби масованим залпом вдалося прорвати російську протиповітряну оборону і влучили у критичні місця конструкції.
Життєво важливий елемент Кремля
У 2014 році президент Росії Владімір Путін здійснив протиправну анексію Криму, після чого одним з перших його кроків стало розпорядження про будівництво автомобільного і залізничного мосту, який з'єднає півострів із РФ. Будівництво розпочалося в лютому 2016 року і завершилося через два роки. Його вартість склала 4,5 мільярда доларів.
«Із моменту відкриття міст став політичним символом «інтеграції Криму до російської держави» і уособленням неоімперських прагнень Кремля. Частково це марнославний проєкт для Путіна, який підживлює його уявлення про себе як про сучасного царя Петра Великого, що повертає собі історичну спадщину Росії. Це також фізичне втілення московського наративу про те, що між Росією і Україною існують непорушні братські зв'язки, ідея, яку Путін використав для легітимізації свого вторгнення», - пишуть автори.
Проте, найперше, міст був побудований задля досягнення військових цілей. Напередодні повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року це був єдиний маршрут, яким Росія могла ефективно постачати свої кримські логістичні центри та військові бази зброєю, боєприпасами, обладнанням, особовим складом та медикаментами. Сьогодні російська окупація частини Херсонської та Запорізької областей значною мірою підтримується військовими силами та вантажами, які перевозяться через міст. Втрата або фактичне руйнування цього маршруту постачання ускладнить підтримку російських військових операцій в Україні, особливо з огляду на величезну кількість артилерійських боєприпасів, необхідних для стримування українських сил. «Якби Києву вдалося вивести з ладу Кримський міст, це різко підвищило б ймовірність повного краху російської оборони на півдні України», - зазначали експерти.
Легше сказати, ніж зробити
Тому не дивно, що українські військові неодноразово атакували міст. Але ці атаки були безуспішними через конструкцію споруди. Міст складається з двох прольотів, один з яких має подвійну залізничну колію, а другий - чотири смуги для легкових і вантажних автомобілів, обидва побудовані у вигляді трьох сегментів довжиною близько 6,5 кілометрів кожен. Східний і західний сегменти мосту проходять над відкритою водою, тоді як центральний сегмент побудований на низькому острові посеред протоки. Міст має близько 7000 вертикальних сталевих і бетонних колон, які проникають глибоко під морське дно. Ці палі підтримують майже 600 масивних бетонних опор, які піднімаються з води і тримають вагу мостового полотна та опорних балок.
«Насправді, міст не є ані інноваційним, ані технічно складним за своєю конструкцією. Але його розмір і міцність роблять його унікально важким для виведення з ладу. Східний і центральний сегменти складаються з конструкції типу дамби, яка є низькою і проходить близько до води і землі. Така низька конструкція робить ці сегменти вразливими до атак з боку моря. Окремі прольоти дамби (ділянки між опорними пірсами) мають довжину близько 60 метрів. Ці елементи мосту найлегше пошкодити, але й найлегше відремонтувати», - йдеться у матеріалі.
Західний сегмент мосту має одну довгопролітну арочну секцію, що забезпечує вищий і ширший отвір для проходу суден. Опори там захищені від льоду і зіткнення суден за допомогою кесонів: сталевих, бетонних і ґрунтових конструкцій, які запобігають прямому контакту з опорами. Ці відбійники також захищають масивні пірси від нападу з моря, створюючи навігаційні проблеми для морських дронів, які намагаються досягти їх.
Хоча Україна вже двічі завдавала шкоди мосту, її атаки показують, наскільки складно буде вивести міст з ладу назавжди. Підрив вантажівки на дорожньому полотні та удар морським дроном із вибухівкою по опорі були серйозними і ускладнили здатність Росії постачати військову підтримку на південь України, проте пошкодження вдалося відремонтувати.
Хоча атака підірвала здатність Росії постачати свої війська на півдні України, вона не призвела до фатального ослаблення опор мосту, натомість завдала пошкоджень палубі і опорним балкам, які, хоча і були серйозними, але піддавалися ремонту.
«Обидві атаки ілюструють критичні обмеження здатності України зруйнувати міст або вивести його з ладу назавжди. Проїжджа частина мосту відносно тонка: можливо, 30 сантиметрів залізобетону, вкритого кількома сантиметрами асфальту. Її відносно легко пошкодити, що Україна і зробила. Аналогічно, балки, які порівняно легкі і можуть бути відокремлені від пірсів під час вибуху. Проблема в тому, що ці пошкодження відносно легко відремонтувати, навіть якщо вони значні», - розмірковують аналітики.
Як зруйнувати Керченський міст
Для того, щоб вивести проліт з ладу назавжди, потрібно або завдати виснажливої шкоди кільком опорам вздовж дамби мосту, або зруйнувати одну з головних опор, що підтримує довгопролітну арку в його західній частині. Для катастрофічного руйнування мосту знадобиться масивна сконцентрована вибухова сила.
«Руйнування пірсу, найімовірніше, не під силу вибухівці на морському безпілотнику. Також навряд чи вдасться досягти успіху за допомогою однієї обмеженої ракетної атаки з повітря. Пірси і слабкі місця, що з'єднують їх з палубою моста, є невеликими цілями, які важко вразити, навіть використовуючи високоточні ракети великої дальності. Американські ракети ATACMS є одними з найсучасніших в українському арсеналі, але навіть вони, в середньому, влучають у ціль у радіусі 9 метрів лише у 50% випадків. Це робить їх високоточною зброєю за стандартами поля бою, але вони не можуть гарантувати точність, необхідну для ураження відносно невеликих цілей, таких як бетонний ковпак, що з'єднує верхню частину опори мосту зі сталевими балками, які підтримують настил, по якому їздять автомобілі і потяги», - вказують військові експерти.
Водночас вони зауважують, що ATACMS, які США нещодавно поставили для ЗСУ, мають касетну версію, тому ефективні проти аеродромів, військових формувань, засобів ППО, місць запуску ракет та інших військових об'єктів, де невеликі вибухи розосереджених боєприпасів можуть завдати серйозної шкоди. Утім ці ракети, за їхніми словами, не можуть завдати концентрованої катастрофічної шкоди захищеній інфраструктурі. І навіть якби Україна отримала ракети ATACMS з потужнішими боєголовками, все одно знадобилося б кілька точних ударів, щоб критично пошкодити міст.
Водночас у статті йдеться, що європейські ракети також мають проблеми. Попередні атаки на менші мости в Криму показують, що британська ракета Storm Shadow може зробити велику діру в дорожньому полотні мосту, але для того, щоб завдати непоправної шкоди, потрібен великий залп з декількох ракет, які б неодноразово влучили в слабкі місця на опорах. Окрім того, начебто США поставили Україні лише близько 20 ракет ATACMS у першому транші в жовтні 2023 року, деякі з яких вже були використані в атаках на російські військові об'єкти.
«Проте німецька крилата ракета Taurus, розроблена з двоступеневою боєголовкою, що руйнує бункери, може мати найбільші шанси смертельно пошкодити одну або кілька опор мосту. Вибух першої ступені може пошкодити зовнішні шари опори, фундаменту або стику, що дозволить боєголовці другої ступені проникнути глибше і досягти максимальної руйнівної сили», - додали експерти.
Утім вони нагадують, що поки Німеччина відмовляється відправити ці ракети через побоювання «ескалації конфлікту» від Росії.
«Ці побоювання перебільшені: всупереч очікуванням на початку війни, Путін раз по раз утримувався від ескалації, яка б виходила за рамки звичайних атак на українські об'єкти. Він також не вдавався до нападів на жодну з країн НАТО, які підтримують Україну. Український уряд і народ добре знають, що Путін прагнутиме помститися, якщо його міст вдасться зруйнувати, але саме вони станують ціллю помсти. Якщо це ціна, яку українці готові заплатити, щоб звільнити Крим від російської окупації, вони повинні отримати засоби для цього», - підкреслили автори.
Також найнадійнішим способом повністю зруйнувати міст, за словами військових експертів, був би інженерний підрив за допомогою вибухових зарядів, розміщених безпосередньо на мосту в критичних точках Але для цього потрібен безперешкодний доступ до мосту, якого українські сили поки не мають.
Дайте Україні ракети
Автори пишуть, що Україна має продовжувати націлюватись на міст усіма доступними засобами - навіть якщо це лише тимчасово виведе його з ладу, щоб порушити автомобільний і залізничний рух. Ракети ATACMS з унітарними боєголовками могли б дозволити ЗСУ регулярно завдавати ударів по найбільш вразливих прольотах мосту, збільшуючи логістичний тягар для Росії.
«Такі атаки послаблять стратегічну перевагу, яку російська військова машина отримує від окупації півострова. Чим більше ракет Україна отримає для руйнування російської лінії постачання через Керченську протоку, тим швидше вона зможе послабити ворожу оборону і створити умови для майбутніх наступальних здобутків», - наголосили аналітики.
Водночас Росія розглядає можливості прокладання тунелю під Керченською протокою. Такий проєкт був би дорогим, технічно складним і небезпечним через сейсмічну активність у регіоні, вказують автори статті. Він також займе роки, якщо Москва спробує це реалізувати, але Сполучені Штати «можуть і повинні зробити більше для того, щоб надати Україні зброю, необхідну для серйозного підриву російських військових операцій в Криму».
Експерти зауважують, що важливими також є дипломатичні зусилля Вашингтона, щоб переконати німецький уряд надати Україні ракети Taurus.
«Багато західних лідерів заявляють, що вони будуть підтримувати військові зусилля України стільки, скільки буде потрібно. Це хибна концепція перемоги. Натомість, вони повинні зробити все можливе, щоб допомогти Україні якнайшвидше перемогти Росію. Виведення з ладу Кримського мосту, хоч і є складним завданням, але цілком досяжним, якщо Київ отримає відповідні інструменти для виконання цієї роботи», - підсумували аналітики.
Генерал Залужний попередив, що нас напевно чекає довга та виснажлива війна. З ворогом, який має більше людських ресурсів і готовий кидати їх у бій без жалю. Як нам сконцентруватися, аби вистояти у цій жорстокій війні та які є можливі сценарії розвитку подій?
Про це пише Євген Шибалов у статті «Епоха нормальних пацанів».
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google