Настрої з наближенням другої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну похмуріші, ніж у першу, пишуть редактори газети The Financial Times у своїй колонці. Вони зазначають, що український народ і військові продовжують демонструвати неабияку хоробрість і силу духу, але політичні суперечки в США і ЄС сповільнили постачання західних озброєнь, що перешкоджає військовим зусиллям України тоді, «коли найбільша війна в Європі з 1945 року вступає в третій рік, Київ як ніколи потребує інструментів для того, щоб «закінчити роботу».
«Надмірний песимізм був би невиправданим. Завдяки мільярдам доларів західної підтримки, Україна довела до безвиході одну з найпотужніших армій світу. Вона зробила це, зберігши основні елементи демократії, навіть якщо нормальна політика була частково призупинена. Президент Володимир Зеленський виявився здібним і надихаючим військовим лідером. Україна консолідувала свою ідентичність і державність навколо цінностей і бачення, які добре послужать їй у наступні роки. Вона боролася за те, щоб дотримуватися свого європейського, демократичного шляху – і не підкоритися моделі корумпованої диктатури, яку Владімір Путін побудував у Росії».
«Проте Росія продемонструвала дивовижну здатність підтримувати свою боєздатність, незважаючи на жорсткі західні економічні санкції і величезні втрати: Білл Бернс, директор ЦРУ, нещодавно припустив, що 315 тисяч російських солдатів були вбиті або поранені, а дві третини довоєнних танкових запасів знищені. Москві вдалося різко збільшити військові витрати і перетворити себе на військову економіку. Відновлення військового виробництва було настільки потужним, що західні лідери занепокоєні можливістю того, що за кілька років Росія може відчути себе достатньо сильною, щоб напасти на країну НАТО».
«Уповільнення поставок західних боєприпасів в Україну – через затримки з політичним схваленням з боку США і нездатність Європи виконати навіть скромні завдання зі збільшення виробництва озброєнь – ставить Зеленського перед, можливо, найбільшим випробуванням його лідерства», – зазначає FT.
Які виклики стоять перед Зеленським у 2024 році, на думку редакторів FT, щоб продовжити війну на виснаження проти російської армії:
- потрібно буде взяти на себе політичну відповідальність за мобілізацію до півмільйона українців, знизивши призовний вік і ускладнивши ухиляння від призову;
- перейти до стратегії активної оборони, прагнучи утримати лінію фронту, поки його війська перегрупуються для нового контрнаступу у 2025 році, і не зазнати втрат, які можуть послабити його шанси.
«Зеленський повинен впоратися з усім цим, стикаючись із зростаючим внутрішнім тиском. Його високі рейтинги підтримки почали падати. Хоча цивільні президенти в демократичних країнах мають право замінювати своїх генералів навіть під час війни, багато хто сприйняв його усунення Валерія Залужного з посади головнокомандувача Збройних сил як ризикований крок з політичними підводними течіями, враховуючи зростаючу популярність останнього. Зеленському потрібно буде вирішувати політичне суперництво, наприклад, з мером Києва Віталієм Кличком, мудро і не вдаючись до жорсткої тактики, яка відсилає нас до минулого України».
«Звичайно, все це може виявитися марним, якщо союзники України не нададуть їй цього року зброю, необхідну для протистояння Росії – передусім, протиповітряну оборону, артилерію і безпілотники. ЄС нарешті вдалося узгодити чотирирічний пакет фінансової підтримки у розмірі 50 млрд євро. Минулого тижня Сенат США схвалив виділення додаткових 60 млрд доларів на військову та економічну допомогу Україні, але перспективи законопроекту в Палаті представників залишаються невизначеними. Від того, чи буде він ухвалений, залежатимуть шанси Києва відтіснити російські війська на достатню відстань, щоб розпочати переговори про припинення війни, а також утримати Путіна від подальших нападів на Україну чи будь-кого іншого», – резюмують редактори FT.
Нагадаємо, гостра передвиборна боротьба в США та штучне перегрівання республіканцями міграційної теми призвели до кризи в Палаті представників. А з нею – і до фактичного блокування американської допомоги Україні. Чи є надія її розблокувати? Чи, може, варто згадати про ленд-ліз? Які ще існують варіанти підтримки Сполученими Штатами нашої країни у війні з Росією? Перспективи подальшої допомоги не є радісними, але й не виглядають фатальними – вважає Олександр Хара і наводить аргументи в статті «Брудні ігрища навколо допомоги Україні. Що далі?» на ZN.UA.