Підтримати
Уряд США вирішив надати Україні додаткову допомогу дуже вчасно. 60 мільярдів доларів, які зараз надходять в Україну, надають Києву можливість зупинити наступ Росії. Проте допомога сама по собі не може відповісти на головне питання, що стоїть перед Україною: як перемогти в протистоянні?
Так само як і внески з Європи та інших країн, необхідні для того, щоб підтримки України в умовах затягування війни. Україна потребує не лише більшої допомоги, але й теорії перемоги — те, що деякі її партнери старанно уникають обговорювати, повідомляють голова правління Центру оборонних стратегій й міністр оборони України з 2019 по 2020 рік Андрій Загороднюк і завідувач кафедри стратегії імені Арлі Берка в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень Еліот Коен у журналі Foreign Affairs.
Сполучені Штати ніколи не планували свою підтримку України більше, ніж на кілька місяців, навіть коли Конгрес ухвалив довгострокову стратегію підтримки України як частину законопроєкту про надання допомоги. Вона зосередилася на короткострокових маневрах, таких як довгоочікуваний контрнаступ 2023 року, а не на життєздатних довгострокових стратегіях чи цілях — включно з потенційною перемогою над Росією.
До кінця минулого року американські офіційні особи утримувалися навіть від публічного використання терміну "перемога". Так само Сполучені Штати загалом уникали описувати свою мету в Україні як поразку Росії. Єдина реальна довгострокова заява Вашингтона про те, що він підтримуватиме Україну "стільки, скільки буде потрібно", сама по собі є безглуздою.
Україна чітко визначила свої цілі. Серед них — звільнення всієї території в межах міжнародно визнаних кордонів, повернення військовополонених, депортованих громадян і викрадених дітей, відновлення справедливості через притягнення до відповідальності за воєнні злочини й виплату компенсації, а також створення довгострокових механізмів безпеки. Але у Києва та його партнерів поки що немає єдиної думки, як цього можна досягти.
"Схоже, ніхто не придумав теорію, як Київ може перемогти", — йдеться в журналі.
Настав час змінити ситуацію. Захід повинен чітко заявити, що його мета — рішуча перемога України й поразка Росії, і взяти на себе зобов'язання з надання Києву прямої військової допомоги та підтримки оборонної промисловості країни, що розвивається. Тим часом українські війська повинні просуватися вперед, поки не зможуть вигнати російські сили з усієї зайнятої ними території, включно з Кримом.
Поставити під загрозу контроль Росії над Кримом і завдати серйозної шкоди її економіці та суспільству, звичайно, буде непросто. Але це більш реалістична стратегія, ніж пропонована альтернатива — врегулювання шляхом переговорів, поки Путін перебуває при владі.
Поки американці та європейці розмірковують, чи варто допомагати Україні уникнути цієї жахливої долі, офіційні особи США повинні пам'ятати, що якщо Захід оступиться, це призведе до нових російських зазіхань. Перемога Росії також підігріє територіальні амбіції Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Той факт, що Україна та її партнери не мають стратегії перемоги через три роки після початку війни, є серйозною проблемою. Не маючи на увазі кінцевої мети, лідери в Києві, Вашингтоні та Брюсселі ухвалюють ключові рішення поступово і зрештою непослідовно.
"Україна може домагатися локальних успіхів, але не всеосяжної поразки противника. Західні партнери Києва, своєю чергою, схильні думати тільки про наступний транш поставок. А без загальної стратегічної картини важко підтримувати моральний дух і волю до боротьби в Україні та за її межами", — пише Foreign Affairs.
Вигадати теорію перемоги сьогодні буде набагато складніше, ніж у 2022 році, коли Росія тільки почала повномасштабне вторгнення. Відтоді Москва мілітаризувала економіку, підготувалася до тривалого протистояння й створила великі запаси техніки. Зрештою, Росія не зможе досить швидко поповнювати людські та матеріальні ресурси, а економіка країни не буде в змозі підтримувати війну в умовах постійних втрат.
Для забезпечення переваги на полі бою й зрештою перемоги Київ повинен мати достатню кількість артилерії та використовувати безпілотники в набагато більшій кількості. Україна вже продемонструвала, що може використовувати дрони з руйнівним ефектом. Наприклад, саме завдяки атакам безпілотників було виведено з ладу Чорноморський флот Росії.
"Процес "пом'якшення" російських позицій і послаблення російської рішучості, ймовірно, займе близько року, після чого Україна має перехопити ініціативу. Києву слід знову розпочати обмежені контрнаступи, які дозволять відвоювати ключові території. Якщо цей наступ буде успішним, путінський режим може зіткнутися з кризою, породженою великими втратами й невдачами на полі бою", — повідомляє журнал.
Зрештою, російська політична система вже дає тріщини. Якщо Україна просунеться настільки, що Росія більше не зможе утримувати території, Путін опиниться в халепі.
Успіхи України на суходолі, у повітрі та на морі мають супроводжуватися потужним тиском на економічному та інформаційному фронтах. США і Європа повинні почати набагато агресивнішу санкційну кампанію, що включає вторинні санкції проти будь-якої компанії, яка працює в Росії.
Військова стратегія України має бути інтегрована з її політичною програмою. Історія показує, що катастрофічні російські війни призводять до політичних змін. На перший погляд режим Путіна не здається слабким, але його стабільність — це ілюзія, породжена репресіями.
Нагадаємо, що Politico писало про військову стратегію України на 2024 рік. Впродовж цього року Україні необхідно протриматися й зосередитись на обороні.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google