Самовільне залишення частини — вже не кримінал

Десять років російської збройної агресії проти України та майже три роки повномасштабного вторгнення в нашу країну. Протягом усього цього часу українські військовослужбовці, ризикуючи життям, захищають суверенітет і незалежність України. Щодня, покладаючи всі сили та здоров’я на оборону й відновлення кордонів держави.

З огляду на той надзвичайний та колосальний обсяг роботи, з яким стикаються наші захисники, умови, в яких вони перебувають, і зовнішні обставини, значно збільшилася кількість випадків самовільного залишення частини (СЗЧ) або місця служби. Мотиви та причини такого радикального вчинку в кожного свої: психологічний стан, погані відносини з командуванням, тривала відсутність відпустки, значне погіршення стану здоров’я, сімейні обставини тощо.

У Міноборони запустили сервіс повернення із СЗЧ через застосунок "Армія+"

За статистикою Офісу генерального прокурора, починаючи з лютого 2024 року зареєстровано більш як 60 тисяч кримінальних проваджень за фактом СЗЧ. Але нині ситуація докорінно змінилася.

Кримінальна відповідальність

Справді, згідно з ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу, самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин, учинені в бойовій обстановці, а так само ті ж дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

На додачу варто зауважити, що в січні 2023 року набрали чинності зміни, якими встановлено так звану посилену відповідальність за СЗЧ. Що це означає?

Фактично такі коригування унеможливлюють застосування меншого покарання від найнижчої межі, передбаченої законом за скоєний злочин. Тобто якщо до цих змін військовослужбовцям виносили вирок із реальним позбавленням волі на строк від одного до трьох років, навіть із випробувальним терміном, то тепер, якщо військовослужбовця визнають винним, він у найкращому разі отримає рішення про позбавлення волі на строк від п’яти років.

Отже, в разі самовільного залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, учиненого до 27 січня 2023 року, не варто розраховувати на умовне покарання або «менше за менше». Проте...

Кількість випадків СЗЧ у Силах оборони з 2022-го збільшилася в шість разів. Більшість з них відбулися цього року — Bloomberg

Повернення й декриміналізація СЗЧ

21 листопада 2024 року ухвалено Закон України №4087-IX «Про внесення зміни до глави XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», який передбачає можливість військовослужбовцям повернутися та продовжити військову службу, однак за певних умов:

1. залишення військової частини відбулося до 29 листопада 2024 року.
2. повернутися на службу потрібно до 1 січня 2025 року.

Звісно, в разі повернення на військову службу за процедурою, передбаченою законом №4087-IX, поновлюється грошове забезпечення. Однак виплати за час зупинення військової служби нарахуванню не підлягають.

А 7 вересня набрали чинності зміни до ст. 401 КК України, якими фактично декриміналізовано СЗЧ та дезертирство, але за певних обов’язкових умов.

Нині згідно з ч. 5 ст. 401 КК України є такі обов’язкові умови для закриття кримінального провадження.

1. СЗЧ або дезертирство обов’язково має бути вчинено вперше.
2. Військовослужбовець має добровільно звернутися до слідчого, прокурора, суду з клопотанням про намір повернутися до військової частини, в якій він перебував, або до іншої військової частини, до місця служби для продовження проходження військової служби.
3. Обов’язково має бути письмова згода командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

Алгоритм декриміналізації

На першому етапі проводиться службове розслідування у військовій частині, яку залишив військовослужбовець, результати якого передаються до відповідного правоохоронного органу, уповноваженого розслідувати цей злочин. Службове розслідування має бути завершене протягом місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжений командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на місяць.

Другим етапом є з’ясування того, чи внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження й дату реєстрації), чи проводиться досудове розслідування, контактних даних слідчого ( прокурора, щоб мати можливість із ним зв’язатися.

У листопаді в ЗСУ повернулися 6000 військових, які пішли у СЗЧ

Третій етап полягає в отриманні згоди від командира частини (установи), до якої військовослужбовець виявив бажання повернутися. Важливо зауважити, що це може бути як військова частина, яку він покинув, так й інша, в якій хотів би продовжувати проходження служби. За таких обставин важливо зв’язатися попередньо з командиром тієї чи іншої частини, дійти згоди щодо повернення та, якщо потрібно, отримати відношення з такої військової частини.

Четвертим етапом є звернення з клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до військової частини.

Проаналізувавши зазначені обставини, суд розглядає клопотання про закриття кримінального провадження й у разі позитивного рішення зобов’язує поновити військового на службі. В такому разі у нього є не більш як 72 години на те, щоб повернутися до частини.

Судова практика

На сьогодні суди вже задовольняють клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності військових, які вперше самовільно залишили військову частину або місце служби.

Так, ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25 листопада 2024 року в справі №759/14857/24 звільнено військовослужбовця від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України у зв’язку з продовженням проходження військової служби, а кримінальне провадження закрито. Зобов’язано командира військової частини після набрання ухвалою чинності невідкладно прийняти / поновити військового на службі в частині, а самому військовослужбовцю після проголошення ухвали не пізніше, ніж за 72 години прибути до військової частини для продовження проходження військової служби. Військовослужбовець самовільно залишив частину 18 серпня 2024 року.

Суд продовжив запобіжний захід Сергію Гнезділову, який публічно пішов у СЗЧ

Аналогічне рішення виніс Оболонський районний суд м. Києва ухвалою від 13 листопада 2024 року у справі №756/13503/24, якою так само звільнив військовослужбовця від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження щодо нього закрив.

Як бачимо, суди вже досить активно застосовують механізм, визначений у законі №3902-IX, і фактично закривають кримінальні провадження, повертаючи військовослужбовців на службу з обов’язковим поновленням грошового забезпечення.