"Не створювати хибних очікувань": у ЗСУ чесно розповіли, чому затримується демобілізація

Масова демобілізація військових в Україні наразі неможлива через недостатні темпи мобілізації. Водночас у Генеральному штабі ЗСУ працюють над тим, щоб поступово звільняти зі служби окремі категорії бійців. Насамперед йдеться про тих, хто воює з перших днів повномасштабного вторгнення або перебуває у війську вже багато років.

Про це заявив начальник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов в інтерв'ю LIGA.net.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Гнатов про корпусну реформу у ЗСУ: "Проводити такі серйозні управлінські зміни під час війни — ризиковано"

Не варто чекати швидких рішень

За його словами, питання демобілізації "дуже складне", а тому не варто формувати завищені очікування щодо швидких рішень.

"Про демобілізацію зараз не варто говорити детально, щоб не вводити людей в оману й не створювати хибних очікувань", — зазначив він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Для перемоги у війні Україні треба мобілізувати ще 250 тисяч людей — The Times

Призов диктує правила

Начальник Генштабу підкреслив, що мобілізація та демобілізація безпосередньо пов'язані між собою, оскільки чим вищими будуть показники призову в армію, тим більше можливостей з'явиться для звільнення військових, які "вже мають на це право".

Раніше командувач Нацгвардії Олександр Півненко говорив, що повноцінна демобілізація може розпочатися лише після завершення бойових дій, причому для цього має минути щонайменше рік.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Півненко пояснив брак якісного офіцерського складу у СОУ: "Один готує каву, інший — шаурму"

Нагадаємо, 23 лютого президент України Володимир Зеленський заявив про бажання перевести армію з мобілізації на контрактну модель, але для цього "не вистачає грошей".

Того ж дня міністр оборони Михайло Федоров зазначив, що в Україні працюють над комплексною реформою мобілізації. А 1 травня Зеленський заявив, що уряд і військове командування обговорюють нові формати контрактів. Уже 19 травня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що контракти можна буде підписати на період від шести місяців до трьох років. Вони передбачають збільшення мінімальної зарплати до 30 тисяч гривень, а також відстрочку.