Чому стерилізація безпритульних тварин є необхідним кроком в умовах війни

Україна входила у десятку країн-лідерів за кількістю безпритульних тварин ще  2017 року, — загалом на вулицях наших міст налічувалося 7,5 мільйонів котів і собак.

Наразі кількість тварин у притулках тилових областей зросла на 20–30%, а в прифронтових регіонах та тих громадах, що розміщені поблизу лінії зіткнення, — на 60–100%. Зооволонтери повсюди стикаються з браком корму, коштів, медикаментів і труднощами у прилаштуванні тварин та їх евакуації.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

З’явилася Всеукраїнська зоозахисна премія: у Києві відзначили перших лауреатів, які рятують життя тварин

Вплив повномасштабного вторгнення

До війни, у 2012–2013 рр., вилов бездомних тварин був буденною й нескладною справою. Наприклад, у Житомирі тоді можна було знайти 3–5 безпритульних собак або котів у кожному кварталі міста. Впродовж восьми років до початку повномасштабного вторгнення муніципальні служби спільно з волонтерами регулярно проводили стерилізаційні кампанії, тож знайти безпритульну тварину вже було набагато важче. Тимчасом у містах, де систематична робота зі стерилізації призупинилася, кількість тварин почала рости і збільшуватиметься постійно.

Собаки війни: рятують живих, знаходять мертвих

Проте наслідки подій 24 лютого звели ці зусилля нанівець: для зоозахисників склався катастрофічний сценарій. Найгірша ситуація на початку вторгнення була в Харківській, Донецькій, Миколаївській і Херсонській областях — там, де йшли активні бойові дії. На листопад 2022 року близько 150 тисяч котів і собак потребували гуманітарної допомоги.

Волонтери та притулки максимально мобілізували свої зусилля для порятунку тварин. Наприклад, для послаблення навантаження на зоозахисників волонтери швидко налагодили зв’язки із закордоном: українські тварини вирушали туди на утримання за так званим cross-border adoption. А для тварин, що залишилися в Україні, — домовлялися про  поставки корму з-за кордону. Крім того, було організовано збір пожертв і логістику із забезпечення харчуванням та медикаментами.

depositphotos/wirestock_creators

Отриманий досвід дозволив активістам розробити спеціальні програми пришвидшення пошуку нових власників для тварин. Так, на базі Вінницького муніципального притулку у співпраці з волонтерами було проведено пілотний проєкт, який дав початок інтерактивному курсу Shelter adoption program. Курс розроблений спеціально для притулків і  допоможе їм підвищити рівень адопції (прилаштування безпритульних тварин).

Навіть із початком війни не переставала діяти програма зі стерилізації, оскільки проблема з безпритульними тваринами лише загострилася. Тож мобільна клініка FOUR PAWS International з початку війни відвідала 22 міста України і вже встигла стерилізувати близько трьох тисяч безпритульних тварин.

Реакція влади

Як уже зазначалося, внаслідок війни на вулицях міст побільшало безпритульних собак і котів. На погіршення ситуації відреагував Кабмін, що зобов’язав обласні органи влади розробити власні програми з регулювання чисельності бездомних тварин.

Електронний рецепт 2023: як придбати ліки для лікування тварин

Документ заснований на принципах гуманності з залученням європейського досвіду. Він регулює засоби вилову і поводження з тваринами, порядок їх стерилізації та регламентує перелік осіб, установ і організацій, які можуть надавати відповідні послуги.

Надзвичайно важливим кроком для покращення наявної ситуації є поглиблення кооперації між волонтерами та муніципальними установами. Зокрема, в Черкаській області було прийнято обласну програму з регулювання чисельності безпритульних тварин. Вона передбачає різні заходи (стерилізацію, вакцинацію, облік) і шляхи для їх реалізації —  залежно  від індивідуальних можливостей кожної громади. Співвиконавцями-кураторами програми виступають Обласне управління екології та природних ресурсів і черкаський благодійний фонд «Життя». У 2023 році планується створення схожого плану дій також для Чернівецької області.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Вибиті шибки та загроза рідкісним тваринам: у США почали розслідування невдалого запуску ракети SpaceX

Розв’язання проблеми — стерилізація та адопція

Згідно з дослідженням Університету Лідса, що проводилося на території України, Болгарії та Італії, найбільш ефективним і гуманним шляхом регулювання чисельності тварин визнано стерилізацію. 82% українців дотримуються схожої думки (відповідно до дослідження компанії Royal Canin та Gradus): вони вважають цей метод необхідним і дійовим для боротьби з неконтрольованим розмноженням тварин. Водночас вартість цієї процедури приблизно така ж, як і вартість проведення евтаназії тварини. Тому вона не тільки гуманніша, а й економічно доцільна.

Собаки з Чорнобиля можуть навчити нас новим навичкам виживання — дослідження

Звісно, кампанії зі зниження темпів розмноження мають проводитися комплексно — паралельно  з вакцинацією від сказу, веденням обліку вуличних собак і котів, пошуком нових власників. Проте, щоб комплекс стерилізації працював справді ефективно, потрібно стерилізувати 70% самок і зупинити міграцію тварин між районами міста.

Стерилізацією сьогодні займаються фонди, що опікуються тваринами: нарівні з FOUR PAWS International це роблять волонтерські організації, комунальні підприємства, притулки тощо. З моменту заснування фонду у 2012 році вдалося стерилізувати 32 тисячі безпритульних тварин по всій Україні. Так, окрім FOUR PAWS International, стерилізацією в Україні сьогодні займається й організація UAnimals, що у співпраці із Royal Canin стерилізувала та вакцинувала майже півтори тисячі безпритульних котів і  собак у різних регіонах України з метою мінімізації наслідків їхнього неконтрольованого розмноження.

depositphotos/Christin_Lola

Добрим прикладом для України є досвід Болгарії, де софійський муніципалітет за 10 років організував стерилізацію близько 25 тисяч котів. Крім того, вони провели масштабну кампанію з реєстрації тварин. Це вкрай необхідно для нашої країни: через масову відсутність чипів багато котів і собак, що були домашніми, після повномасштабного вторгнення загубилися і стали безпритульними.

У Госдумі пропонують відправити на війну безпритульних собак. І це не жарт

Попри поширену думку — збільшення кількості та місткості притулків не зарадить розв'язанню проблеми, адже нові тварини прибувають значно швидше, ніж волонтери встигають їх відловити і знайти нову (тимчасову чи постійну) оселю. Тому стерилізація є найефективнішим методом зменшення кількості безпритульних тварин. До того ж ця процедура подовжує життя тварини на 3–5 років, запобігає низці хвороб і, відповідно, й потенційно жорстокому поводженню з потомством.

Загалом, проведення національної стерилізаційної кампанії має стати основою для регулювання чисельності бездомних тварин. Цей метод не тільки економічно обґрунтований і підтриманий суспільством, а  й підкріплений досвідом волонтерських і муніципальних організацій.

Усвідомлюючи темпи розмноження безпритульних тварин після початку війни, влада зробила перші кроки  до впровадження програми масової стерилізації на обласному рівні. Проте така «дорожня мапа» буде дієвою на практиці тільки за підтримки інших заходів: забезпечення  устаткуванням і ресурсами притулків, проведення  вакцинації від сказу й інших хвороб, поглиблення  кооперації між волонтерами та місцевими урядовцями, запозичення  закордонного досвіду.