Рогате диво

Відоме воно давніми традиціями лозоплетіння, які тягнуться ще з ХІХ ст., та сучасною приватною сироварнею "Бараново", на якій виготовляють понад десяток видів овечого й коров'ячого сиру. І саме в цій місцевості розташована поки що єдина в Україні ферма плямистих оленів. У туристів виникає відчуття, що вони потрапили на північ Європи, у скандинавські країни, а не в Україну, в рівнинну частину Закарпаття.

Далекоглядно вчинив колишній секретар Хустського райкому компартії Павло Гвоздянський, начитавшись у далекому 1986-му році про цілющі властивості оленячих рогів. Тоді керівник району домовився зі своїм товаришем із Калініградської області Росії придбати північних плямистих оленів, хоча батьківщина цих рогатих красенів - Маньчжурія. Тож у Хустський район Закарпаття було завезено майже 100 оленів, - хай приживаються й розмножуються. Тішить, що прибули вони в місцевість, наближену для них до природної, - ліс, ставок, пасовище; одне слово - на 57 гектарах повне привілля!

"Згодом районне управління сільського господарства передало майно лісгоспу тутешньому колгоспові, - розповів журналістам керівник фермерського господарства "Агромрія" Михайло Бугаш. - У 1990-х роках колгосп занепав. Але коли він зовсім розпався, то на тих оленів, які залишилися, чекало сумне майбутнє. У 2006-му наше фермерське господарство взяло в оренду майнові паї селян. Нам дісталося 66 оленів, а нині ми довели стадо до понад 300 особин".

Помилуватися цими милими тваринами з плямистою вовною в теплу пору приїжджають сотні туристів не лише з України, а й з-за кордону. Та особливо радіють діти, коли "лісова чудасія", яка може мати роги завдовжки понад один метр, дається погладити і ласує з їхніх рук кукурудзяними паличками та сухариками. До речі, основний харч для оленів - трава навесні і влітку, а восени і взимку - зернові культури, переважно пшениця, та заготовлене сіно. Але, розвівши й підтримуючи стадо оленів, згадане фермерське господарство заробляє не лише на туристах.

Специфічною цінністю наділені молоді оленячі роги (панти). Коли оленям-самцям виповнюється три роки, вони, без перебільшення, входять у нову еру свого життя (а доживають вони до 22 років). Бо відтоді більшості самцям (самки - безрогі) щороку спилюють крислату "корону". Наприкінці травня, коли олені линяють, у них починають відростати роги. Проте все залежить від харчового раціону. Якщо трава рання, соковитіша, то організм оленя вбирає більше поживних речовин і краще функціонує кровоносна система, яка пульсує ще й у рогах. Тоді "корона" на голові оленя виростає швидше.

Але наприкінці липня - на початку серпня ветеринари на спеціальному верстаті ці молоді роги все одно спилюють. І тут важливо встигнути, бо за кілька днів вони дерев'яніють. Тоді як саме в молодих рогах міститься цінна лікарська сировина… Спиляні панти подрібнюють, заспиртовують і відправляють далеко за межі Закарпаття - на Тернопільську фармацевтичну фабрику, де на їхній основі виготовляють лікарський препарат "Пантокрин". Він виконує важливу імунно-захисну функцію. Крім того, ці ліки застосовують від багатьох недуг - неврастенії, неврозів, гіпотонії, перевтоми, при лікуванні гострих інфекційних захворювань тощо.

На жаль, автору цих рядків не довелося бути очевидцем сумного, але захоплюючого видовища - оленячих боїв, які в рогатих оленів починаються наприкінці листопада - на початку грудня і тривають кілька днів. Бо саме тоді в оленів-самців буває гін, простіше кажучи - змагання за самок, і кожен намагається завести свій гарем. До речі, сильніший самець може мати в ньому п'ять-десять, а то й більше "жінок". Але нехай це залишиться на совісті самих оленів. Важливо, щоб під час боїв у деяких самців не були пошкоджені роги, в яких містяться кровоносні артерії. Бо тоді олень може загинути.

А ми порадимо туристам хоча б раз відвідати Закарпаття, побувати у знаменитому селі Іза і досхочу помилуватися лісовим рогатим дивом - плямистими оленями. Чудові враження залишаться на все життя.