Приземлені орбіти хай-теку

06 червня, 2014, 18:30 Роздрукувати Bипуск № 20, 6 червня-13 червня 2014р.
Автор
Статті авторів Всі статті автора Всі автори
Відправити
Відправити

Визначено переможців Премії Кабінету міністрів України за розробку і впровадження інноваційних технологій

Автор
Статті авторів Всі статті автора Всі автори

Приземлені орбіти хай-теку

Конкурсний комітет, до складу якого входять провідні вітчизняні науковці та конструктори, визнав найкращими 5 робіт.

Розробка супутникового телескопу електронів і протонів СТЕП-Ф. Прилад СТЕП-Ф був встановлений у 2009 р. на борту космічного апарату "КОРОНАС-Фотон".

"Основна, сенсорна частина приладу - детекторна головка не має аналогів у світі. Вона сконструйована таким чином, щоб бути надчутливою до мінімальних потоків частинок у навколоземному і міжпланетному просторах. Завдяки СТЕП-Ф ми отримали зовсім нові знання про навколоземний простір та відкрили досі невідомі закономірності. Наприклад, було виявлено третій електронний радіаційний пояс Землі, розміщений під відомим внутрішнім поясом Ван Аллена", - пояснив суть роботи докторант кафедри ядерної і медичної фізики фізико-технічного факультету ХНУ імені В.Каразіна Олексій Дуднік. Колектив розробників СТЕП-Ф отримав запрошення від Центру космічних розробок Польської академії наук спільно працювати над розробкою комбінованого супутникового приладу Chemix для майбутньої міжпланетної місії "Інтергеліозонд". Для цього українська сторона почала розробляти детектор часток високих енергій. На жаль, роботу істотно гальмує відсутність фінансування проекту в рамках МОН з боку України. Також науковці зіштовхнулися ще з однією проблемою - відсутністю в Україні системи державної реєстрації наукових відкриттів. Це означає, що вони не можуть офіційно заявляти про відкриття на базі сконструйованого приладу.

Друга відзначена робота - "Розроблення і впровадження перспективних технологій та новітнього устаткування для пошуку корисних копалин і моніторингу природних катастроф" - представлена Львівським центром Інституту космічних досліджень НАН та ДКА України. Її виконавцями створено понад 10 видів устаткування для вимірювання магнітного поля з маркою LEMI, яке за технічними характеристиками не має аналогів в Україні й не поступається найкращим світовим зразкам. Високочутлива апаратура дає змогу визначати аномалії електропровідності та магнітного поля, інтенсивність яких залежить від типу руд та їх запасів. Інша перспективна розробка - унікальна технологія виявлення провісників землетрусів, що вже успішно пройшла випробування в сейсмонебезпечних зонах земної кулі.

"Розроблення і впровадження технологій створення динамічного захисту броньованої техніки нового покоління" - третя премійована робота. Результат п'ятнадцятирічної праці спеціалістів - створення комплексу динамічного захисту "Ніж" та протитандемного динамічного захисту "Дуплет". Своїми бойовими можливостями вони значно перевершують усі відомі на сьогодні іноземні зразки. Ці системи підвищують рівень захисту у 1,5–2,5 разу, порівняно з найкращими світовими аналогами динамічного захисту "Контакт"(Росія) і "Блейзер"(Ізраїль).

ДП "Дослідне конструкторсько-технологічне бюро Інституту електрозварювання ім. Є.Патона НАН України" і НТУУ "КПІ" розробили технології та обладнання для виробництва плоскоовальних труб із неповним оребренням способом контактного зварювання та створили на їх основі широку номенклатуру енергозберігаючих теплообмінних пристроїв. Київський політех створив нові високоефективні поверхні теплообміну - плоскоовальні труби з неповним оребренням, що не мають аналогів у світі, а ДКТБ Інституту електрозварювання - установку для виготовлення цих труб.

Авторський колектив НМУ імені О.Богомольця на чолі із професором кафедри хірургії №3 Євгеном Шепетьком запропонував сучасні мініінвазивні ендоскопічні та хірургічні технології лікування шлунково-кишкових кровотеч. Завдяки їх застосуванню вдалося знизити "оперативну активність при виразкових кровотечах до 3%".

Підкресливши оригінальність та актуальність відзначених розробок, голова Держінформнауки, академік НАН України Володимир Семиноженко зазначив: "Дедалі менше надходить робіт високого рівня. Якщо торік було 5–6 робіт на одну премію, то нинішнього року лише 3. Достойні роботи, але таких масштабних за інноваційним застосуванням, як, наприклад, конструкція першого ступеня ракети-носія "Антарес" або двигун для літака, що своїми технічними характеристиками переважає найкращі світові аналоги, немає. Із занепокоєнням думаю про наступний рік. Дуже мало нових доробок. Підгрунтя для робіт, відзначених нинішнього року, створювалося 10–20 років тому, а не торік чи позаторік. Тому сьогодні, якщо ми говоримо про інноваційну політику, потрібно випереджаючими темпами фінансувати пошукові роботи цільового призначення. На жаль, відбувається зворотний процес - скорочення цільових програм".

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК