Благодійники рятують Україну. Чи врятує держава їх?

1710 грн на рік, або 142 грн на місяць, - такий максимальний розмір благодійної допомоги, яка не обкладається податком. Усе понад цю суму вважається доходом фізичної особи, що отримує допомогу, якій одразу виставляють рахунок на оплату податку на дохід фізичних осіб (ПДФО).

Благодійні організації та волонтери щотижня збирають і витрачають мільйони гривень на підтримку родин загиблих, поранених, біженців, армії. При цьому величезні суми з благодійних коштів ідуть у бюджет. Тільки 3 благодійні фонди за останні 4 місяці заплатили вже понад 10 млн грн податків у бюджет за надання допомоги сім'ям загиблих і потерпілих на Майдані та на Сході України. Волонтерам належить це зробити на початку 2015 р., коли проводитиметься перевірка коштів, що надійшли на рахунок.

Податки на доброчинність стали реальною загрозою для суспільства, що рятує свою країну. Чи зможе держава оперативно її усунути?

Про що "кричать" благодійники

Сьогодні Податковий кодекс України несе в собі низку істотних обмежень на можливість швидко й ефективно надавати благодійну допомогу тим, хто її гостро потребує. Наприклад:

- протез вважається доходом фізичної особи, і благодійні фонди, крім вартості протеза, зобов'язані заплатити ще й ПДФО;

- фонди повинні платити ПДФО за надання послуг із фізичної та психологічної реабілітації пораненим і хворим;

- максимальна неоподатковувана сума нецільової благодійної допомоги становить 1710 грн на рік, і на цю суму благодійникам необхідно щодня утримувати десятки тисяч старих, хворих, людей без певного місця проживання тощо. Оскільки це нереально, то на податки фонди витрачають свої благодійні кошти;

- благодійні інституції можуть отримувати й надавати благодійну допомогу у вигляді коштів та матеріальних цінностей, але не у вигляді послуг. Останні підлягають оподаткуванню, що значно обмежує можливості благодійної діяльності.

Украй гостре питання - захист волонтерів, які збирають кошти на купівлю медпрепаратів для поранених, спорядження для армії, харчування для біженців на свої картки. Йдеться про сотні тисяч і мільйони гривень. Усі ці волонтери зобов'язані будуть заплатити ПДФО. Але ж доходу немає, бо всі кошти перераховуються на порятунок життів. Коли перед порядною й відповідальною людиною стоїть вибір - чиєсь життя чи податок, вона вибирає життя. І тепер державі так само необхідно зробити усвідомлений вибір - захистити тих, хто рятує життя її громадян.

Законопроекти

26 червня 2014 р. у Верховній Раді України були зареєстровані три законопроекти (4172а, 4173а, 4176а) щодо створення сприятливих умов для розвитку благодійності в Україні.

Головним із них, №4173а, пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, які допомогли б вирішити зазначені вище проблеми. А саме:

1. Звільнити від оподаткування виплати, зроблені благодійними фондами сім'ям загиблих героїв Небесної сотні і сім'ям загиблих під час бойових дій на Сході України військовослужбовців та цивільних осіб.

2. Привести ставку неоподатковуваного мінімуму нецільової благодійної допомоги до стандартів європейських країн - 30 мінімальних зарплат на рік, що становить 3 тис. грн на місяць.

3. Розширити спектр постачальників благодійних послуг з лікування в установах усіх форм власності, у тому числі іноземних. Крім цього, пропонується затвердити розширений перелік медичних послуг, які можуть бути оплачені благодійними фондами. Розширити можливості для здобуття освіти дітьми з особливими потребами в установах усіх форм власності, а не тільки в державних.

4. Для всіх категорій осіб, які потребують соціального захисту, встановити граничний розмір цільової неоподатковуваної допомоги у 600 тис. грн на рік. Це достатня сума для надання благодійної допомоги в розумно великому розмірі (наприклад, житло для біженців або сиріт, автомобілі для інвалідів, дорогі операції для поранених або лікування онкозахворювань, лікування в іноземних клініках тощо). Йдеться саме про основні категорії осіб, яким соціальна допомога має надаватися державою.

В умовах терміновості вирішення законодавчих питань, які б значно підтримали вітчизняних добродійників у їхньому бажанні продовжувати рятувати і розбудовувати Україну, благодійний сектор звертається з проханням:

- до спікера ВР Олександра Турчинова - внести законопроекти 4172а, 4173а, 4176а до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України сьомого скликання;

- до голів профільних комітетів Віталія Хомутинніка, Євгена Геллера і Валерія Сушкевича - винести ці законопроекти на розгляд найближчих засідань комітетів;

- до всіх парламентських фракцій - підтримати ці законопроекти;

- до президента України Петра Порошенка та прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка - підтримати законопроекти з боку Адміністрації президента і Кабміну.

І якщо в когось при цьому виникає думка, що лібералізація благодійності сприятиме розвиткові корупції та зловживань, то хай він задумається над тим, що сприяє корупції в тому ж таки парламенті, в усіх коридорах державної влади. Невже доброчинність?

Слід не обмежувати благодійників, а спільно створювати механізми, які допомагали б боротися з корупцією та зловживаннями реально, а не на словах, у тому числі і в благодійному секторі.

Думки

Думкою про те, чи потрібні реформи законодавства у благодійності, і про те, як уникнути зловживань у секторі, поділилися керівники благодійних фондів, які працюють в Україні більше п'яти років.

Анатолій Заболотний, директор фонду Ріната Ахметова "Розвиток України":

- Законопроекти, ініціаторами яких виступив Український форум благодійників, спрямовані на усунення недоліків та неясностей, які нагромадилися в законодавстві України за роки регулювання благодійної сфери за "залишковим" принципом, а також на зняття з благодійних організацій та одержувачів їхньої допомоги додаткового податкового навантаження, насамперед - у вигляді ПДФО. Сьогодні це не просто актуально, а критично важливо. Україна переживає дуже серйозні потрясіння, в результаті яких люди, не очікуючи допомоги від держави, об'єднуються навколо різних доброчинних ініціатив, вирішуючи проблеми з екіпіруванням армії, лікуванням поранених, підтримкою родин загиблих.

Щоб уберегти благодійний сектор від зловживань, фонди просто зобов'язані бути максимально прозорими у своїй діяльності, має існувати реальна можливість перевірки їхньої діяльності. Сьогодні більше довіри на рівні людина - людина.
І пожертвування частіше направляють на номери карткових рахунків конкретних людей. На жаль, інколи історії хворих дітей виявляються сфабрикованими, а пожертвувані на картковий рахунок шахрая гроші не підлягають поверненню. Але частіше до дітей все ж таки доходить менша частина зібраної суми.

В останні два роки ми бачимо серйозне зростання шахрайства в цій сфері. На мій погляд, крім доброї волі самих фондів, мають бути державні регулятори, що вчасно виявлятимуть недобросовісних людей. І за злочини в цій сфері необхідно практикувати покарання - аж до кримінального. Поки що ж міліція просто відмовляється приймати такі справи, мовляв, дрібно, важко довести. Крім того, контролером мають стати громадські інститути і самі благоотримувачі.

Євген Полтенко, директор благодійної фундації "Відкриті серця України":

- Сектор благодійних організацій досить істотно впливає на українську економіку - це майже 1% ВВП країни. Водночас фонди як постачальники соціальних послуг наштовхуються у своїй роботі на низку законодавчих перешкод. Їх практично не залучають до реалізації державних і муніципальних програм. Цю ситуацію необхідно виправляти, зрівнявши у правах на доступ до бюджетних ресурсів благодійні і громадські організації. Абсолютно не сприяє благодійності й оподаткування адресної допомоги. Вважаю, більшість погодиться, що несправедливо й абсурдно забирати в держбюджет 15–17 копійок із кожної гривні, що йде на вирішення соціальних проблем.

Зловживання у благодійності - така сама задавнена хвороба нашого суспільства, як і корупція. І лікувати її так само складно, але можна і потрібно. Думаю, профільні асоціації благодійних фондів як саморегулюючі організації можуть упроваджувати "системи якості" для своїх членів. Щоб кожен благодійник був упевнений у цільовому використанні своїх пожертв, довіряючи їх фондам зі "знаком якості". Також слід переконувати громадськість розбірливіше й відповідальніше підходити до вибору інструментів для доброчинності. Перш ніж зробити пожертву, необхідно переконатися в тому, що вибраний фонд офіційно зареєстрований, у нього зрозуміла структура управління і прозора звітність.

Галина Посталюк, директор Всеукраїнського благодійного фонду "Надія і житло для дітей":

- Зміни до Податкового кодексу, що розширять напрями, за якими можна надавати неоподатковувану ПДФО благодійну допомогу, украй потрібні. Це дозволить значно розширити її види та обсяги різним категоріям населення. Також деякі норми мають бути сформульовані чіткіше, щоб податкова інспекція не могла трактувати закони на власний розсуд.

Для боротьби зі зловживанням у благодійному секторі необхідне встановлення певних внутрішніх стандартів - відкритості, підзвітності благодійних організацій, фондів. Має бути повна база даних організацій, а також їх постійний моніторинг - працюють на хорошу ідею чи на себе, взагалі не працюють чи відмивають гроші. Потрібна виборна комісія з представників організацій із чесною репутацією та солідними проектами, яка може рекомендувати владі позбавляти ліцензій певні організації.

Важливий контроль із боку суспільства. Людям (бізнесу в тому числі) не має бути байдуже, куди вони віддають/жертвують свої гроші. Слід обов'язково запитувати: хто ці люди/організації, які розпоряджатимуться моїми грішми? Як вони працюють? Наскільки я можу їм довіряти? Які підстави вважати, що гроші будуть використані ефективно?

Довіра до діяльності благодійних фондів, у свою чергу, приведе до зростання інвестицій у сферу благодійності та її успішного розвитку.

Благодійний сектор готовий до конструктивного діалогу і пошуку спільних оптимальних рішень із депутатами, Кабміном та Адміністрацією президента. Чи готова держава зробити такий самий крок назустріч?