Як нам облаштувати наукову сферу

Пригадується, тоді теж за вікном стояла осінь. Рік 1994-й… З молодечим запалом і завзяттям науковці ініціювали рух за оновлення й розвій української науки.

1996 рік ознаменувався Всеукраїнською нарадою з реформування науки, де з уст одного академіка пролунало сакраментальне: "Різати все одно доведеться". Проте обійшлося без "коліївщини": ухвалили резолюцію в традиційному стилі - та й годі. Відтоді впродовж багатьох років під стогін про занепад науки, акомпанемент багатоголосих дискусій про шляхи її порятунку урізали фінансування науки, скорочували науково-технічну сферу, активні вчені масово полишали наукові установи і виїжджали за кордон.

Від тієї пам'ятної осені минуло чверть століття - часовий вимір одного покоління. Ті, хто стояв біля витоків процесу реформування та демократизації науки, - або ж далеко, або вже в тому віці, коли листопад не тільки за вікном. Отож усі сподівання на те, що ті, хто прийшов на зміну, - більш освічені, обізнані, відкриті для світу - зможуть облаштувати наукову сферу так, щоб вона розвивалася на благо суспільства, а талановита молодь охоче йшла в науку.

Після такого ліричного екскурсу перейдімо до нинішніх реалій.

5 листопада відбулося засідання Національної ради України з питань розвитку науки і технологій (далі - НРРНТ), яку, згідно з положенням про цей дорадчий орган, очолює прем'єр-міністр. Порядок денний був вельми насиченим. Ключове питання - про формування засад державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності. Зі вступного слова Олексія Гончарука стало зрозуміло, що він має намір, як то кажуть, узяти бика за роги, бо відразу заявив, що засідання не для того, аби поговорити, а "вийти на конкретні кроки". Очільник уряду готовий почути від учених пропозиції, як зробити систему управління науковою сферою максимально ефективною, щоб вона була орієнтована на результат. А для цього потрібно змінити систему фінансування так, щоб більше отримували ті, хто має кращі здобутки. "Ми розуміємо, що держава недостатньо фінансує науку", - сказав він. І для того щоб ефективно використовувати наявні ресурси, потрібно визначити пріоритети.

Прем'єр заявив, що "точно не будемо гаяти часу", і поставив завдання: "Протягом двох місяців ми маємо сформувати політику реформування наукової сфери".

Про те, до чого призвела відсутність державної політики в науково-технічній сфері, промовисто свідчать дані інформаційно-аналітичних матеріалів, які отримали всі учасники засідання. Так, якщо 2014 року наукові дослідження і науково-технічні (експериментальні) розробки - ДіР - здійснювали 999 організацій, то 2018-го - 950. Частка виконавців ДіР (дослідників, техніків і допоміжного персоналу) у загальній кількості зайнятого населення торік становила 0,54% (в т. ч. дослідників - 0,35%). Щоправда, ці цифри не включають науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, але від того сума істотно не зміниться. Для порівняння: за даними Євростату, ця частка найвища в Данії (3,18% ), Фінляндії (3,0%), Великій Британії (2,29%) , Нідерландах (2,28%); найнижча - у Румунії (0,54%), Кіпру (0,87%), Болгарії (1,09%) та Польщі (1,08%). Тенденція до скорочення чисельності працівників, задіяних у ДіР, вражає: 2015 року - 122504, а 2018-го - 88128. Показовим є також те, що понад чверть дослідників - віком 60 років і старші.

Критично низькою залишається наукоємність валового внутрішнього продукту (ВВП) України. 2018 року цей показник становив 0,47% ВВП (2017-го - 0,45%, 2016-го - 0,48, 2015-го - 0,47).

Голова Наукового комітету НРРНТ доктор-фізико-математичних наук Олексій Колежук зазначив, що стан науки в Україні критичний і не відповідає курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу. Причини такого становища усім давно відомі і полягають не тільки в недофінансуванні, а значною мірою в тому, як розподіляються кошти на науку. Про недосконалість нинішньої системи бюджетного фінансування наукової та науково-технічної діяльності свідчать висновки, які Науковий комітет підготував за результатами звітів головних розпорядників бюджетних коштів (ГРБК) про використання фінансових ресурсів на наукову та науково-технічну діяльність. Не всі знають, що є 27 ГРБК, які займаються науковою діяльністю. Широкому загалу відомі хіба що великі наукові організації, такі як НАН, галузеві академії, МОН. Та є чимало відомств і організацій, які в своєму підпорядкуванні мають наукові підрозділи, що фінансуються з держбюджету. У висновках Наукового комітету є багато цікавого про те, як вони розпоряджаються бюджетними грошима. (Докладніше про це - у публікації "Наука в гаманці", DT.UA, №12, 30.03.2019 р.)

Після оприлюднення цих висновків Олексій Колежук висловив пропозиції Наукового комітету щодо першочергових кроків з реформування наукової сфери. Дехто сприйняв їх як занадто радикальні. Однак у пропозиціях НК щодо реформування наукової сфери є істотне застереження: "З огляду на вкрай скрутне становище, наукова система в Україні є вразливою і може бути безповоротно зруйнована в разі продовження недофінансування, скорочення чисельності дослідників і відсутності реформ. До такого результату можуть призвести і радикальні механічні структурні зміни, якщо такі будуть запроваджуватись переважно адміністративними та апаратними засобами. Тому реформи мають бути негайними і рішучими, та водночас зваженими, з обов'язковим залученням наукової спільноти до процесу реформування".

Найгарячіша дискусія виникла про статус галузевих академій. Так, відповідно до ключових пропозицій щодо реформування науки, розроблених Науковим комітетом, кращі установи галузевих академій, крім Національної академії медичних наук, передаються до НАН України, а всі інші національні галузеві академії - НАПН, НААН, НАПрН та Академія мистецтв - перетворюються "на громадські організації, що не здійснюють управління науковими установами, зі збереженням довічної плати за звання академіка та члена-кореспондента"; при цьому передбачається "створення умов для об'єднання наукових установ і підрозділів на основі найбільш конкурентних у національні наукові центри, державні ключові лабораторії, навчально-наукові центри та дослідницькі університети, а також для переходу наукових установ на інші організаційно-правові форми з гнучкими умовами оплати праці". Академія медичних наук трансформується за аналогією з National Institute of Health: її установи мають зосередитися на наукових та клінічних дослідженнях, а підрозділи, які не займаються наукою, а виконують суто лікувальні функції, передаються Міністерству охорони здоров'я.

Ще одна реформаторська пропозиція, яка далеко не всім сподобається, стосується вікового цензу. Так, обіймати керівні адміністративні посади в системі НАНУ та всіх інших наукових (науково-освітніх) установах можна буде лише до 70 років.

Зрештою, усі наукові установи мають за єдиними правилами пройти державну атестацію, а ті, що не зможуть її пройти, потраплять під прес реорганізації/ліквідації.

Очільниця Міністерства освіти і науки Ганна Новосад у короткому слові повідомила, що "МОН змушене призупинити атестацію вишів цього року, щоб здійснити донабір експертів, зокрема міжнародних. Водночас університети зможуть пройти атестацію та отримати кошти на базове фінансування науки на початку наступного року. Між кращими розподілять не 100, а 400 мільйонів гривень".

"Буквально кілька тижнів тому в МОН стартувала атестація, за підсумками якої ми вперше мали дати кращим науковим напрямам у вишах базове фінансування на науку. На 2019 рік на це було закладено 100 мільйонів гривень. Аналіз та експертне оцінювання наукової діяльності повинні проводити незалежні експерти - загалом до МОН було подано понад 900 анкет. Але за результатом їх аналізу та рейтингування кандидатів Комісія з атестації ухвалила рішення про донабір експертів - з підвищеними вимогами до кандидатів, а також залученням міжнародних фахівців", - зазначила Ганна Новосад.

Науковий комітет пропонує законодавчо "врегулювати питання залучення до проведення наукової та науково-технічної експертизи іноземних експертів з урахуванням захисту національних інтересів" і визначити механізми оплати праці експертів. Зокрема, пропонується внести зміни до постанови Кабінету Міністрів від 19.07.2017 р. №540 "Про затвердження порядку проведення державної атестації наукових установ". До того ж наступного року мають розпочатися конкурси через Національний фонд досліджень, де питання прозорої незалежної експертизи наукових робіт серед пріоритетних.

На нараді наголошувалося, що реформа наукової сфери не може відбуватися окремо від загальної реформи економіки, що має стимулювати попит на наукові дослідження і розробки. Про це, зокрема, сказав у своєму виступі відомий учений-фізик, перший голова Комітету з науково-технічного прогресу Кабінету Міністрів України, згодом - голова Державного комітету України з питань науки і технологій Сергій Рябченко. "Лише реформа академій наук не вирішить проблеми занепаду науки, - переконаний він. - Має бути розроблена стратегія підтримки всієї наукової сфери України, нова науково-технічна політика. Непоправною втратою стало те, що в процесі приватизації промислових підприємств була знищена галузева наука, інноваційна сфера. А тому згідно з рекомендаціями "Заключного звіту незалежного європейського аудиту національної системи досліджень та інновацій України" маємо розробити так звану крос-урядову стратегію. Без цього ми нікуди не поїдемо…"

Прем'єр-міністр дослухався (принаймні так здалося) до розумних порад досвідчених учених. Хоча часом вступав у дискусію і не приховував того, що чогось не знає. Його навіть зацікавило, що росте на полях аграрної академії…

Один із меседжів очільника уряду стосується підтримки молодих науковців. У проєкті бюджету-2020 Кабмін заклав 100 млн грн на конкурс проєктів молодих учених. Але питання - чи буде кому їх отримувати, адже молодь у науку пряником не заманиш, а ті, хто пов'язує з нею своє майбутнє, уже виїхали і не планують повертатися. Цікаво, яким медовим калачем урядовці думають їх повертати?

Науковий комітет підтримує ідею, що прийшла зі Львова, - про створення Національної системи дослідників (НСД). Її ініціатор - доктор фізико-математичних наук Андрій Трохимчук. Програма "Львівська система дослідників" уже працює, і науковці, зокрема молоді, мають фінансову підтримку. "У межах ініціативи визначено 62 найуспішніших дослідників міста в різних сферах, які отримують щомісяця 6–10 тисяч гривень, - розповів учений. - На реалізацію програми цього року міська рада Львова виділила 6 мільйонів гривень. Учасники НСД становлять національний пул експертів. Зараз на етапі створення Українська асоціація дослідників. Вважаю, що шляхом об'єднання як молодих перспективних, так і успішних досвідчених дослідників, надання таким дослідникам стипендії ми можемо залучити їх до розвитку науково-технічного потенціалу країни. Сподіваємося, що така підтримка буде зростати, і молоді вчені не виїжджатимуть".

…Має ж колись після тривалого листопаду прийти в науку весна.