Україна закріплює лідерство в галузі газотурбобудування

Машинобудівний гігант півдня України — ДП «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» — «Машпроект», який за часів СРСР спеціалізувався на виробництві газотурбінних установок для кораблів Військово-морського флоту, не тільки вміло адаптувався в умовах ринкової економіки сучасної України, а й продовжує примножувати свій науково-технічний та виробничий потенціал. З метою подальшого удосконалення своєї продукції та нарощування потужностей недавно укладено рамкову угоду про науково-технічну співпрацю між підприємством і Національною академією наук України. У найближчих планах підприємства — виведення на ринок новітніх розробок у галузі газотурбобудування з високими технічними, економічними й екологічними параметрами.

Газотурбобудування належить до складних і наукоємних технологій, тільки шість країн у світі мають повний цикл проектування та серійного виробництва газових турбін. На сьогодні ДП НВКГ «Зоря» — «Машпроект» — одне з небагатьох підприємств у світі, котре розробляє і випускає газотурбінні двигуни, затребувані на трьох цілком різнопланових ринках: морському, енергетичному і газотранспортному. При цьому українському підприємству вдається конкурувати з такими всесвітньо відомими компаніями, як Siemens (Німеччина), Genеral Electric (США) і Rolls-Royce (Великобританія). Географія поставок заводу широка: Росія, Китай, В’єтнам, Індія, Іран, Гана, Канада.

Що ж стосується комерційних успіхів підприємства, то за останні роки продажі зросли вдвічі. Таке зростання, за словами генерального директора ДП НВКГ «Зоря» — «Машпроект» Андрія Хоменка, відбулося за рахунок реалізації газотурбінних двигунів для приводу газоперекачувальних агрегатів у Росії та Ірані. Окрім того, великий попит виник у Росії, Індії, Китаї, В’єтнамі, де активно поповнюється морський флот, на газотурбінні корабельні установки виробництва «Зоря» — «Машпроект». Загалом ними оснащено понад 29% газотурбінних кораблів світового флоту і 33% їхньої сумарної потужності.

На цей час на підприємстві щомісяця виробляють п’ять-шість серійних газотурбінних двигунів переважно потужністю 16 і 25 МВт. Але з удосконаленням виробничої та технологічної баз планується збільшити кількість вироблюваної продукції удвічі. «Адже сьогодні газовим турбінам немає альтернативи серед усіх інших типів теплових машин за к.к.д. і співвідношенням потужність — к.к.д.», — розповідає головний конструктор ДП НВКГ «Зоря» — «Машпроект» Володимир Спіцин. — Світове виробництво енергетичних газових турбін швидко зростає і зростатиме. У такі розробки в провідних світових компаніях вкладають величезні кошти — понад 160 млрд. доларів до 2014 року. Особливо це стосується виробництва газових турбін великої потужності — понад 180 МВт. Слід зазначити, що на сьогодні найбільший газотурбінний двигун створено компанією Siemens (Німеччина). Він розвиває в простому циклі потужність 375 МВт і к.к.д. понад 40%».

Завдання промислового газотурбобудування в Україні, за словами пана Спіцина, полягають у створенні газотурбінного двигуна нового покоління з к.к.д. на рівні 40%, зі збільшеним ресурсом і поліпшеними екологічними характеристиками. «Якщо говорити про розробку нових двигунів на ДП НВКГ «Зоря» — «Машпроект», то найближчим часом планується виготовити двигун потужністю 60 МВт, — продовжує він. — Перший такий двигун планується випробувати вже 2011 року. Установки такої потужності особливо затребувані у складі когенераційних енергоблоків, які виробляють не тільки електричну енергію, а й теплову».

Крім цього, за контрактом із південнокорейською компанією, на ДП НВКГ «Зоря» — «Машпроект» розроблено й виготовлено перші двигуни потужністю 5 МВт, призначені для муніципальних електростанцій, які не тільки забезпечують теплом та електрикою місто чи певний регіон, а й покривають дефіцит електроенергії в години «пік». На жаль, такі проекти поки що слабко підтримуються українською владою, але на них є попит за кордоном, оскільки цей варіант — найефективніший для вирішення проблеми стабілізації енергопостачання.

Зрозуміло, нових розробок на підприємстві було б більше, якби під ці проекти Українська держава виділяла фінансування. На жаль, процес модернізації і створення нових виробів відбувається за рахунок власних коштів підприємства. Тим часом головні конкуренти ДП НВКГ «Зоря» — «Машпроект» у США, Англії та Німеччині до 50% фінансування на нові розробки отримують із держбюджету.

Попри складнощі, плани підприємства охоплюють збільшення обсягу продукції, підвищення характеристик газотурбінних двигунів, а також їхніх ресурсу й надійності. З цією метою підприємство ініціювало підписання угоди про науково-технічну співпрацю з інститутами НАНУ на 2010—2013 роки. У програмі співпраці передбачено роботу над новими системами охолодження, використанням комп’ютерного проектування проточних частин компресора і турбіни, впровадженням нових жароміцних матеріалів і покриттів, нових технологічних процесів зварювання, паяння і механічної обробки металів, створенням нових принципів, приладів і обладнання постійного моніторингу та діагностики газотурбінних двигунів і установок. Зголосився взяти участь у науково-технічних роботах із НАН України також В’ячеслав Романов, генеральний директор ВАТ «Сумське НВО ім. М.Фрунзе», яке тісно співпрацює з ДП «Зоря» — «Машпроект».

Провідні спеціалісти ДП НВКГ «Зоря» — «Машпроект» відзначають, що більшість галузевих науково-дослідних центрів, таких як ЦІАБ, ВІАМ, ВІЛС, після розпаду СРСР залишилися на території Росії. Внаслідок чого українська газотурбінна промисловість позбулася відповідної наукової підтримки. Більшість робіт, які виходять із конструкторських бюро України, базуються на тому науковому багажі, який був отриманий ще за Радянського Союзу, або виконуються при обмеженій кооперації з науковими центрами Росії.

Що ж стосується співпраці ДП НВКГ «Зоря» — «Машпроект» з українськими вченими, то 2007 року група представників Академії наук і спеціалістів газотурбінної промисловості України ініціювала створення Комісії з промислових газотурбінних установок при Відділенні фізико-технічних проблем енергетики НАНУ. Її головою став член-кореспондент НАНУ, доктор технічних наук, професор Артем Халатов. За час роботи комісії розроблено Концепцію модернізації газотурбінного приводу газоперекачувальних агрегатів потужністю 12 МВт і 16 МВт, яку вже реалізують два підприємства — ДП «Зоря» — «Машпроект» і ДП «Івченко-Прогрес». Для обміну досвідом між провідними спеціалістами комісія організувала і вже двічі провела міжнародну наукову конференцію «Сучасні проблеми газотурбінних технологій». Готується випуск серії узагальнюючих монографій, які стосуються проблематики газотурбобудування; проводиться аналіз закордонного досвіду, у тому числі щодо використання парогазових установок, виробництво яких значно зросло за кордоном і в Росії, але його практично немає в Україні.

Усі ці роботи, по суті, здійснюються вченими та виробниками газових турбін на громадських засадах. Хоча такі програми, за словами президента НАНУ академіка Бориса Патона, мають вирішуватися за підтримки держави. «Необхідно створити якийсь центральний апарат з вирішення проблем, пов’язаних із газотурбобудуванням, як це сьогодні можна спостерігати в інших галузях. Сьогодні існують науково-технічні програми, що фінансуються державою, — зазначає академік Б.Патон. — На мій погляд, необхідно, щоб така програма працювала і у сфері промислового газотурбобудування».