ЩО В СУСІДА ЗА ПАРКАНОМ — З КОСМОСУ ВИДНІШЕ

На екрані ноутбука одна за одною пропливає серія кольорових ілюстрацій, окремі з яких дуже нагадують клаптикову ковдру. На знімках, виконаних з французького супутника SPOT і опрацьованих нашими фахівцями, зображені ділянки території Канівського та Миронівського районів. На одному з них, датованому 15 травня 2001-го, впадають в око різкі контрасти. «Згадайте, початок сезону польових робіт нинішнього року відзначався досить інтенсивними температурами, що сприяли швидкій вегетації озимих зернових культур. Після цього настав затяжний вологий і дуже прохолодний період, місцями із заморозками, — коментує провідний науковий працівник Інституту географії НАН України Василь Давидчук. — Ось на цих полях добре розвивається озимина (яскраві червоні кольори), а на цих площах, — вказує курсором, — посіви ушкоджені заморозками (сизі плями). Тепер погляньте на другий знімок, зроблений у середині червня. Порівнявши його з попереднім, можемо зробити висновок, що стан уражених ділянок ще більше погіршився. Ці знімки чітко вказують на структуру озимих культур і дають можливість оцінити стан, у якому вони вийшли із зимівлі, та інтенсивність вегетації. Застосовуючи вегетаційний індекс, можна простежити розвиток озимини до її стиглості, встановити час цвітіння кукурудзи або засихання степів восени. Більше того, ці знімки дають змогу не лише спостерігати за розвитком рослинності протягом усього вегетаційного періоду, а й прогнозувати урожайність сільськогосподарських культур. Похибка — 3%».

Такі перспективні дослідження проводяться в рамках міжнародного проекту STARS, що здійснюється в Україні завдяки підтримці TACIS. У цьому проекті органічно поєднуються французький досвід моніторингу сільськогосподарських культур, що базується на застосуванні сучасних інформаційних технологій та космічних засобів, і багаторічний український досвід дистанційного зондування та його наземного супроводу. Від української сторони у програмі досліджень беруть участь Національне космічне агентство України (НКАУ), Мінагрополітики, Держкомстат, Гідрометцентр, НТЦ «Космознімок», від французької — компанія GEOSYS SA.

Моніторинг посівів та їх оцінка на території Канівського і Миронівського районів — один із перших практичних кроків у реалізації проекту STARS. Супутник SPOT виконав три зйомки протягом відповідного періоду сезону вегетації (у травні, червні та липні). Паралельно з обробкою й аналізом космічних знімків проводилися наземні спостереження за станом тестових ділянок посівів.

На думку фахівців, отримані результати, як ніщо інше, переконують у доцільності застосування космічних технологій в аграрному секторі. На сьогодні вже напрацьовано методики, які дозволяють значно розширити спектр таких досліджень. Так, один із напрямів проекту STARS — збирання інформації про природні умови розвитку сільськогосподарських культур. Уже створено карти грунтового покриву та агрокліматичного районування України, згодом їх використають для ретроспективного аналізу і прогнозування стану сільськогосподарських культур та їх розвитку. Більше того, фахівці впевнені, що космічні знімки, як об’єктивне й оперативне джерело інформації, нині просто незамінні. Як свідчить досвід інших держав, лише аналізуючи знімки з космосу, можна одержати правильні дані про стан посівів, оцінити різні ризики і прогнозувати врожайність.

Україна, звичайно, має і власні напрацювання з дистанційного зондування Землі і ресурсів. Однак сфера застосування космічних технологій усе ще досить вузька. Чи ж тільки в нестачі коштів проблема? Чому, приміром, Мінагрополітики (раніше — Мінсільгосп) досі не особливо цікавилося такими технологіями? Вочевидь, за часів існування жорсткої адміністративної системи керівники цього відомства вважали, що достатньо своїх проблем, адже через недосконалу техніку втрати збіжжя на полі сягали третини вирощеного. Кого в такій ситуації цікавитимуть супутникові технології і методи прогнозування врожаю з точністю до 3%? Але часи круто змінилися. Грянули реформи і широкомасштабна приватизація, з’явилися нові власники, подрібнені колись великі лани. За цих кардинальних метаморфоз втрачена правдива картина землекористування. На космічних знімках чітко видно поля сівозмін, де і як ростуть різні культури, вражені вони шкідниками чи ні. З космосу можна побачити також, як використовуються земельні наділи — під городи чи під будівництво дач. Адже якщо працівникові управління статистики можна замилити очі, то на космічних знімках усе як на долоні. Від такого «всевидющого ока» нічого не можна втаїти.

— Наукова програма досліджень набагато ширша, ніж завдання проекту, — розповів у розмові з кореспондентом «ДТ» український координатор міжнародного проекту STARS Василь Давидчук. — Розрахована вона на три роки, але ми продовжимо роботу в цьому напрямі і після завершення проекту. Досвід моніторингу сільськогосподарських культур на основі застосування сучасних інформаційних технологій та космічних засобів, його адаптації до умов України напрацьовано значний. Звичайно, якщо проект космічного моніторингу агроресурсів стане загальноукраїнським, він базуватиметься на національних космічних засобах. У ході реалізації проекту STARS використовувалися знімки з французької космічної системи SPOT. Річ у тому, що кожен супутник має, так би мовити, власну спеціалізацію. До того ж, у французів нагромаджено великий досвід моніторингу агроресурсів на базі супутникових технологій, який запозичили чимало країн.

Днями в Києві має відбутися заключний семінар проекту STARS. Його учасники обговорять отримані результати та перспективи їх застосування в Україні.