(Продовження)
ЛІЗИНГ. Термін має велику історію. Перш ніж опинитися в російській мові, він залишив англійську, а перед тим у XV столітті — англонормандську, а ще раніше — старофранцузьку і десь наприкінці античності — народну латину.
Уявіть, що ви дуже стомилися, вам нічого не хочеться робити, вам ліньки. Запам’ятайте цей стан, саме він латиною означає «languere» (лангвере), буквально «лінуватися». Від цього стану «не бий лежачого» народився прикметник «laxus» (лаксус) — «слабкий», «ледачий», «бездіяльний». За ним — нове дієслово «laxare» (лаксар) — «ослабляти», «полегшувати», «зменшувати». Його однокореневу релаксацію ми не раз чули. «Relaxare» — «розслаблювати», а «relaxatio» — «розслаблення».
Отже, ми досить розслабилися і готові стежити за подальшим перебігом подій. Залишимо тепер латину і повністю віддамося чарам французької вимови. «Laisser» (лессе) — ось те, що сталося з нашим трудягою «laxare». Його значення «зменшувати» і «ослабляти» було запозичене майже без змін. Воно стало означати «залишати». Мабуть, спочатку працю, заняття і все інше, що звичайно стомлює і від чого необхідно розслабитися, забутися й досхочу побайдикувати. У такій новій якості це слово, можна вважати, і перекочувало в англійську. Тут воно набуло нового смислу. «Залишати» роботу — означає «надавати» її комусь іншому. І «leasing» (лізинг) — нова англомовна вимова старого латинського слова — означає «здавання в найми». Оренда (також, до речі, латинського походження, від «reddere» — «повертати»). Отже, ще на стику французької й англійської в нашого слова «лінуватися» виникло чітко усвідомлене прагнення до лихварства. Виходить, той, хто спочатку просто трохи стомився, потім почав лінуватися, тоді зовсім залишив свою справу і, зрештою, з легким серцем передав її іншому. Нехай цей інший і працює. За орендну плату.
ЛЮСТРАЦІЯ. Давній корінь «lu-» (лу-), мабуть, означав «звільняти», «розпускати», «розв’язувати». Ось і в грецькій «аналіз» (ana-ly-sis) — дозвіл, роз’єднання, розв’язання; «параліч» (para-ly-sis) — також звільнення від навантаження: розслаблення, ослаблення м’язів. У латині це старе дієслово (luo) виростило безліч нащадків, але трохи звузило значення: звільняти від «гріха». Очищувати. Хоча давній зміст зберігся, приміром, у слові резолюція (reso-lu-tio) — дозвіл. Отже, очищення або очищувальна жертва мовою римлян — «lu-strum» (люструм). Один раз на п’ять років бика або іншу тварину жерці вели за годинниковою стрілкою навколо священного римського гаю. І кожні п’ять років, разом із цим обрядом, проводився новий перепис населення. Майновий ценз. Політично важливий захід. Адже від того, до якого стану буде зараховано римського громадянина — нобілів, вершників чи плебеїв, залежав його виборчий голос. Що багатший стан, то впливовіший голос. «Lustrare» — «освітлювати». І «освячувати» також. Мабуть, на таку зміну смислу вплинула близькість до слова «lux» (світло). Порівняйте з російським «луч». Від цього нового значення — побутовий прилад (люстра), буквально «світи» (lustra). Ілюстрація — освітлення, підсвічування. Образне і яскраве роз’яснення тексту. Перлюстрація — огляд, переглядання. Оскільки для ретельного перегляду листа або таємних документів потрібне яскраве освітлення.
Повернімося до початкового значення священного терміна. «Люстрація» — приношення спокутної жертви один раз на п’ятирічку, а також майновий перепис населення. Тобто коли грошей мало, то місце в стані потрібно звільняти. Розчистити його для успішніших співвітчизників. У наш час, коли всі громадяни голосують на рівних, майновий ценз застарів. Люстрацію здійснюють лише стосовно підприємств — юридичних осіб. Щоб з’ясувати їхнє фінансове становище і встановити податки. У дослівному перекладі люстрація — ретельна перевірка. Допит з тортурами і при яскравому освітленні. В окремих випадках, можливо, він і призводить до очищувальної жертви. Щоб одержати можливість спокійно існувати весь наступний звітний період.