НЕ ТЕ СЛОВО ДОСВІД ПЕРЕКЛАДУ З МОВИ МЕРТВОЇ НА ЖИВУ (ПРОДОВЖЕННЯ)

КРИМІНАЛІТЕТ. Тактовний синонім для «злочинного світу». Такий собі намір обілити його представників. Видати очевидне за неймовірне. Корінь cre- (кре-) — він же cer- (цер-) — латинською означав «виділяти», «відрізняти», «відсівати». Робити очевидним. «Секреція» — «виділення». «Конкретний» — «ясний», «зрозумілий», «наочний». Який чітко розрізняється. «Дискретний» — розсіяний, розділений. «Концерн» — разом просіяний, злитий воєдино. Навіть зоологічне поняття «екскременти» — того самого кореня: «виділення». Те, що організм відсіває через непотрібність. Того самого кореня і слово «секрет» (se-cretum) — «відділене», «таємне». Латинське «crimen» (крімен) — «провина», «злочин» — означає щось ясно видиме, що чітко розуміють усі. Зриме порушення законів. Коли виправдатися вже неможливо. Буквально: «відсівання». Відділення від суспільства. Вигнання. Однокорінне грецьке crisis (криза) — «суд», «осуд». Критик — осудливий. (Той самий корінь із значенням відділення.) «Кримінал» — злочинне діяння, чітко визначене та очевидне. Яке вимагає захистити суспільство від злочинця. «Криміналітет» також має ясний і очевидний смисл, це — злочинність. З якою слід боротися. Тобто, позбутися її. Однак, якщо цього через певні причини робити невигідно, то зручніше тримати точне визначення — злочинність — у секреті. Сховати інформацію, зробити її недоступною, незрозумілою і невизначеною. Назви бандитів кримінальними структурами — і це вже не злочинність, не підкуп, не продажність і не мафія. А так, якась старанно прихована таємниця. Залишається лише сподіватися на пророцтво реквієму — середньовічного гімну: «Все таємне стає видимим, ніщо не залишається без покарання».

КУЛЬТИВУВАТИ. Давньоримська культура своїм походженням цілком зобов’язана селянам. Латинською: колонам. Це потім уже вони взялися за меч, дротик і спис, вивели колонії; потім одягли тогу й стали вимовляти довгі промови на зразок грецьких. Обробіток землі — агрокультура — найголовніше заняття римських громадян. Недарма один із найдавніших творів римської літератури — трактат Катона «про сільське господарство». Хоча і цей любитель землеробства відомий особливою ніжністю до заморських сусідів. «Карфаген має бути зруйнований!», — не забував повторювати він на кожному засіданні сенату. Хоч як там було, римляни добре розуміли, що руйнувати легко, а вирощувати потрібно бережно й старанно. Недарма латинське слово «colere» («вирощувати», «доглядати») належить не тільки до рослин, а й до релігії. Зв’язки зі світом богів. «Cultus» — «культ» — це «шанування», «вирощування» і «догляд» за улюбленим ідолом як за плодоносним виноградником. За старим латинським переконанням: «ти мені, я — тобі». От і культура (cultura) — це «вирощування», «розвиток», «ріст». Який і неможливий без постійної турботи та підтримки. При їхній відсутності може образитися бог-покровитель і захиріє виноградник. Тому «культивувати» що-небудь — це означає «розвивати», «підтримувати» й піклуватися. Щоб те, яке культивується — тобто, якому потрібна турбота, — нагородило заслуженими плодами.