Наука очима молодих: бум інновацій і сайнс-арт

Science-Society-Personality ("Наука-суспільство-особистість") - у цій тріаді молоде покоління дослідників фокусує застосування своїм творчим здібностям.

Як зменшити прірву між наукою, виробництвом та суспільством? Як посилити роль науки у вирішенні соціальних проблем? Що таке сайнс-арт, і кому це потрібно? - тільки кілька ключових тем, які обговорювалися у рамках наукової дискусії, що відбулася напередодні Дня науки.

Організатором дискусійного майданчика виступили Державний фонд фундаментальних досліджень (ДФФД) України. Співорганізатори - Європейська організація ядерних досліджень (ЦЕРН), Представництво Польської академії наук у Києві (ПАН), КНУ ім. Тараса Шевченка, ради молодих учених.

Що особливо примітно - жодного офіціозу, формат спілкування - вільна дискусія. Модератори - молоді вчені. Доповідачі - переважно студенти, аспіранти, молодші наукові співробітники. Їх зі справжнім зацікавленням слухали імениті вчені, ставили запитання. І, мабуть, цвях програми - презентація проектів молодих учених, фіналістів конкурсу інноваційних розробок, та вручення нагород переможцям.

"Ідея конкурсу і тематичної наукової дискусії нетрадиційного формату спала мені на думку під час відвідин ЦЕРНу, коли там показували студентські проекти, - розповів директор ДФФД, академік НАН України Борис Гриньов. - Причому це були розробки не фізиків і не айтішників, а молодих дослідників, які представляють суміжні спеціальності. На ЦЕРНівській науково-технологічній базі вони, з участю вчених, генерували ідеї для вирішення життєво важливих завдань, наприклад як добути воду у районах стихійного лиха тощо. Студентські розробки вирізнялися нетривіальними підходами й пропозиціями.

Після повернення з відрядження я розповів про все побачене колегам, їх це дуже зацікавило. Ми організували мозковий штурм і в результаті прийшли до ідеї дискусійного круглого столу нетрадиційного формату. Його програма складається з кількох частин. Перша - це дискусійна панель. Друга - конкурс інноваційних проектів, спрямованих на вирішення соціальних проблем та завдань. Цей конкурс запропонувала Всеукраїнська рада молодих учених, і на нього активно відгукнулася наукова молодь. Було подано понад 60 проектів із усієї України. Фіналістами стали 10 учасників, а переможцем конкурсу, за рішенням журі, визнано одного. І третя частина заходу присвячена напрямам, які розвиваються найактивніше, - інформаційним технологіям для вирішення соціальних проблем та сайнс-арту, що є симбіозом сучасної науки і сучасного мистецтва. Це ті галузі, які сьогодні привабливі для молоді, тому вона бере дуже активну участь і генерує ідеї".

Про те, над чим сьогодні працюють молоді дослідники, які проблеми порушують, і головне - як намагаються їх вирішувати, ми розповімо в наступних публікаціях. А поки що представимо кілька проектів фіналістів конкурсу. Слід зазначити, що це були і інженерно-технічні розробки, і гуманітарні проекти. Про інших фіналістів конкурсу читайте в найближчих числах DT.UA.

"Розумна" система опалення

Проект студента-четвертокурсника Вінницького національного технічного університету Андрія Лаврова - "Блок управління системами альтернативних джерел енергії та опалювальними апаратами" - відзначається оригінальним вирішенням складної технічної проблеми.

Андрій Лавров

Автор проекту запропонував і розробив систему для контролю за споживанням та розподілом теплової енергії альтернативних джерел і опалювальних апаратів. Її основна перевага - можливість використовувати комбінацію декількох систем опалення.

Розроблений блок можна адаптувати під систему опалення користувача ввімкненнямвимкненням перемикачів на блоці.

Система працює в автоматичному режимі, але за необхідності є можливість коригувати значення температури в будинку в ручному режимі.

"Система пройшла випробування в реальних умовах - у будинку з трьома опалювальними апаратами (газовий, електричний та твердопаливний котли) в поєднанні з сонячними колекторами власного конструювання, - розповів Андрій Лавров. - У мене вдома встановлена така система. Це дуже вигідно, коли треба економити на опаленні будівель. Система окуповується вже за два-три місяці".

Автор розробки має патент і свідоцтво на винахід.

Ліки з Антарктиди

"Новий вітчизняний ранозагоювальний препарат на основі меланіну" - проект аспірантки ННЦ "Інститут біології" КНУ ім. Тараса Шевченка Олесі Табурець.

Рани, що тривалий час не загоюються, є серйозною проблемою сучасної медицини. Такі рани найчастіше зумовлені патологічними процесами: хронічним венозним застоєм у пацієнтів з варикозною хворобою, порушенням мікроциркуляції при цукровому діабеті, а також у випадках глибокого пошкодження шкіри та підшкірних тканин при травмах, зокрема опіках.

Олеся Табурець

У науково-дослідній лабораторії фармакології та експериментальної патології ННЦ "Інститут біології" запропоновано новий вітчизняний ранозагоювальний препарат на основі меланіну, продуцентом якого є один зі штамів антарктичних чорних дріжджеподібних грибів Nadsoniella nigra, що висіяні зі зразків, добутих українськими науковцями на о. Галіндез (тут знаходиться Українська антарктична станція "Академік Вернадський).

Експериментальні дослідження показали, що при застосуванні препарату рани загоюються значно швидше, без утворення рубця. При некротичних ураженнях препарат покращує відтік гною з рани. Крім того, він має потужну бактерицидну дію, що дуже важливо для знезараження та лікування інфекційних гнійно-запальних процесів. Дослідження препарату триває.

Художник міняє мольберт на мікроскоп

Є думка, що наука - це складна, незрозуміла для багатьох і навіть нудна річ. Молоді харківські вчені вважають, що таке уявлення досить поверхове. Наука - це захоплива подорож у світ дивовижних експериментів, які можуть, наприклад, надихнути митців на створення нових для них робіт. У цьому переконує проект "Наука очима митців".

Керівник проекту Ірина Ропакова (співавтори: Андрій Терентьєв, Ганна Теа) - аспірантка відділу нанокристалічних матеріалів Інституту сцинтиляційних матеріалів (ІСМА) НАН України розповіла DT.UA про перспективну розробку.

Андрій Терентьєв

З чого все почалося? "Навесні цього року в Харкові відбулася примітна подія - проект "Сайнс-арт". Мета заходу, який, до речі, є першим подібним проектом на території України, - об'єднати напрацювання у сфері природничих наук і сфері сучасних медіа (відео, фото, звук, віртуальна реальність тощо). У рамках програми учасники, поділені на чотири групи, упродовж кількох днів знайомилися з академічними інститутами Харкова. За цей час розроблялися арт-проекти, що використовують специфіку конкретного інституту.

Наша лабораторія наноструктурних органічних матеріалів дуже вдало вписалася в концепцію цього проекту, і експерименти, які ми показали митцям-учасникам, викликали величезний інтерес.

Якими дослідженнями ми займаємося? Розробляємо і досліджуємо флуоресцентні наноматеріали на основі органічних барвників, як-от:

- упорядковані люмінесцентні нанокластери органічних барвників (J-агрегати);

- міцели і ліпосоми поверхнево-активних речовин, що містять флуоресцентні молекули.

- нанопористі матеріали, що містять флуоресцентні молекули.

Наші розробки надзвичайно перспективні для використання в різних галузях науки: електронній інженерії (наприклад створення елементів для сонячних батарей, розробка освітлювальних приладів нового покоління), біології і медицині (створення флуоресцентних міток і зондів для біомедичних досліджень і діагностики, використання флуоресцентних речовин для фотодинамічної терапії різних захворювань).

Чим ми здивували митців? За допомогою люмінесцентного мікроскопа продемонстрували їм яскраві зображення J-агрегатів різних барвників, таких як PIC, BIC, TC та ін.

Що з цього вийшло? Незвичайні зображення молекул люмінесцентних барвників і наночастинок надихнули митців на створення цікавої дитячої казки. Такий яскравий і чудовий результат творчого співробітництва вчених і митців може стати ефективним інструментом для популяризації науки в нашій країні, насамперед серед підростаючого покоління і молоді.

У планах - видання і розповсюдження книжки українською мовою; доповнення книжки науково-популярною анотацією про те, які наукові матеріали використовувалися для оформлення. Хочемо створити інтернет-ресурс і мобільні додатки, де книжка буде у вільному доступі в електронному вигляді різними мовами. Це може сприяти приверненню уваги до наших наукових розробок з боку зарубіжних колег і молоді. У перспективі - розробка подібних проектів з використанням результатів наукових експериментів (фізичних, хімічних, біологічних тощо), наприклад створення мультфільмів або розвиваючих ігор.

Коментар

Валерій Кухар, голова ДФФД, академік НАН України:

- До фінальної десятки потрапили 10 проектів, а переможцем конкурсу, за рішенням журі, став один. Проекти різні, цікаві. Є серед них такі, що можуть мати досить короткий шлях до практичної реалізації. Інші розробки, де ще тривають дослідження, напевне, матимуть довший шлях до споживача. Але головне, що працює уява, є ідеї, ініціатива. Мені інколи спадає на думку, що наші знання - це наш тягар, і чим більше ми знаємо, тим більше це перешкоджає нам приймати якісь неординарні рішення. Молодь позбавлена цього тягаря і думає інколи зовсім нестандартно.

Вважаю, що всі представлені проекти мають бути реалізовані. Коли не сьогодні, то завтра чи позавтра. Адже вони спрямовані на суспільство, його насущні запити. Таким чином, мети нашого конкурсу - поєднати науку, мистецтво і суспільство, - на мою думку, досягнуто.

У виступах науковців ішлося про те, що сьогодні в нас починає розвиватися інфраструктура для втілення наукових розробок - технологічні, наукові парки. Якби наша влада підтримала матеріально такі осередки науки й інновацій, то Україна досить швидко подолала б економічні негаразди і посіла б гідне місце у світі.