МЕД, ДЬОГОТЬ І ПІСТОЛЕТ

Керівники української науки, очевидно, починають оговтуватися після періоду фактичного перебування «не при справах». Про це свідчить усе більша винахідливість, яку вони виявляють, щоб переконати Президента, уряд і Верховну Раду в неминучості союзу сильних світу цього і науки. Президент уже пообіцяв підтримати в бюджеті ті самі 1,7% від ВВП на дослідження, що дасть змогу ученим вільно зітхнути і, як обіцяють їхні генерали, зробити науку не лише здатною робити відкриття, а й повертати до бюджету витрачені на неї гроші... Згодом.

Напередодні розгляду у Верховній Раді проекту бюджету, що запропонував уряд, прем’єр-міністр разом із міністром фінансів відвідали виставку досягнень у біотехнології, що, за задумом її організаторів, мала переконати високих державних посадовців у тому, що вкладання додаткових коштів у науку — не марна справа: українські вчені здатні повести українську промисловість таким шляхом, на якому вона малими коштами зможе обігнати інші країни, що вже давно будують на хайтеківських досягненнях своє процвітання.

Виставка розміщувалася на трьох поверхах Інституту молекулярної біології і генетики НАНУ. Стенди промовляли короткими рекламними фразами, які переконували, що в нас є могутні засоби, щоб без особливих зусиль збільшити врожайність зернових, виростити в пробірках плантації найцінніших рослин, і взагалі в галузі генетики нам є що сказати світові...

Серйозне враження, яке справила піарівська акція представлення української біотехнології, під час обговорення дуже похитнуло те, що спеціалісти-генетики відзначили — до сучасних досягнень генетики на виставці належить хіба що 5% продемонстрованого. Але це ще куди не йшло. З’ясувалося, що до біотехнологів приєдналися... Інститут електрозварювання, який серед іншого вирішив продемонструвати новітні вітряки, котрі невідомо, як віднести до біотехнологій; а також Харківський інститут монокристалів зі своїми зразками діагностичних приладів...

Виставка мимоволі змусила пригадати гоголівську фразу — «у лавці було все: мед, дьоготь і пістолет». Хоча тут не до чистоти жанру і чого тут дивуватися, коли виставка покликана була вирішити питання просте, але вельми серйозне — про фінансування науки. А тут уже назвешся не лише біотехнологом, а ким завгодно — аби не обминули під час розподілу бюджетної пайки.

Втім, швидко змінювати вивіску на догоду моді начальство чудово навчилося ще за радянських часів. І сьогодні цей лицедійський досвід служить якомога краще — майже всі технопарки, що зібрали під своєю парасолькою матеріалознавців, електрозварників, фізиків, визначили біотехнологію одним із своїх пріоритетних завдань. Слів немає: наукова мода — страшна сила. Присутні на цьому параді досягнень біотехнології навіть висловили побоювання, що, мовляв, коли настане час справжньої підтримки з боку уряду біотехнологічних напрямів, серед щасливчиків можна буде не побачити генетиків, які, власне, одні в цій високій науковій компанії могли б зрозуміло пояснити, що ж означає модне слово «біотехнологія». Характерне і давнє побоювання Національної академії наук України, що кампанія на підтримку будь-якої науки в нашій державі призведе до зміцнення позицій електрозварювального напряму, відбилося у виступі генетика, академіка Ганни Єльської. Як завжди, у нас лише представниця слабкої статі наважується вголос сказати те, про що думають і хотіли б сказати, але не наважуються українські чоловіки. А саме: про принципову нездатність «технарів» зрозуміти можливості і перспективи, що відкриває перед світом узагалі і перед Україною зокрема сучасна генетика, і про те, що жодні інші технічні напрями науки (за всієї їхньої важливості і високого рівня досягнень українських учених на цьому шляху) не повернуть з такою швидкістю й у такому обсязі вкладені кошти, як це можуть зробити біотехнології...

Проте демонстрація досягнень Національної академії наук України вдалася. Виставка і виступи вчених, до яких вони ретельно підготувалися, явно вразили урядову делегацію на чолі з прем’єром. Анатолій Кирилович зумів швидко оцінити ситуацію й адекватно на неї відреагувати. Прем’єр відразу націлив учених не витрачати «порох» на скарги і нарікання на тему, чого в нас немає і що ми втратили за десять років, а пропонувати лише те, що підвищить конкурентоспроможність нашої промисловості і найкоротшим шляхом виведе її на рівень передових країн.

Прийняття доленосних рішень вирішили відкласти на жовтень, коли Кабінет міністрів збереться на спеціальне засідання, присвячене питанням науки. Отримано попередню згоду прем’єра на створення Центру генетики і ще трьох технопарків...