До Києва прирівнював лише Париж

З нагоди 100-річчя від дня народження академіка Миколи Миколайовича Боголюбова — одного з найвидатніших фізиків-теоретиків і математиків XX століття 21 вересня 2009 року о 15.00 у Великому конференц-залі НАН України відбудеться ювілейна сесія Загальних зборів НАНУ.

Перед засіданням о 14.10 покажуть відеофільм про видатного вченого, презентують пересувну виставку «Боголюбов і Україна». Після засідання — урочисте відкриття меморіальної дошки академіку на головному корпусі Київського національного університету ім. Т.Шевченка.

В урочистому засіданні візьмуть участь почесні гості: академік РАН М.Боголюбов (брат Миколи Миколайовича), академік РАН О.Сісакян — директор Об’єднаного інституту ядерних досліджень (Дубна), академік РАН Д.Ширков (учень М.Боголюбова), член-кореспондент РАН М.Боголюбов (син М.Боголюбова).

Микола Миколайович Боголюбов — росіянин за походженням, але вихований в атмосфері любові до України (хлопчикові було три роки, коли батьки переїхали до Києва), відчуваючи велику повагу до землі, на якій минули його дитинство та юнацькі роки, вважав себе українцем, про що писав в усіх анкетах та особових справах. Такий же запис був і в його радянському паспорті. Брат М.Боголюбова Олексій Миколайович згадував: «У Миколи Миколайовича було дві батьківщини — Росія і Україна і дві рідні мови — російська та українська.

М.Боголюбов закінчив Великокручанську семирічку, де вперше проявився його величезний математичний талант і де отримав свідоцтво про неповну середню освіту — єдиний в його житті документ про освіту. Відтоді майбутній академік і поріднився з Україною, тоді й захопився Шевченковою поезією. У тяжкі для України часи, коли почали знищувати українську інтелігенцію, коли в Харкові проходив ганебний процес СВУ, а українські книжки заборонялися, він визнав себе українцем і вважав себе українцем усе своє життя. По суті, і все становлення його наукової творчості проходило в Україні, і згодом теж вона була пов’язана з Україною. Недаремно він називав Київ своїм улюбленим містом, прирівнюючи до нього лише Париж».