ЧИ ПОТРІБНИЙ ФІЗИЦІ ХРАМ ГРОБУ ГОСПОДНЬОГО?

Питання про злиття науки та релігії виникло не вчора. Воно незримо стояло ще століття тому в епоху формування наукової методології. Та, як відомо, не вирішено дотепер. Сьогодні очевидно, що про жодне природне злиття і мови бути не може. Ці дві форми суспільної свідомості поводяться як вода й олія, які не можна змішати. У кожної з них своя соціальна ніша.

Проте останнім часом дедалі частіше говорять про зближення позицій науки та релігії.

Відповідь на запитання, винесене в заголовок статті, очевидна: звичайно, ні. Фізиці як науці непотрібна Біблія. Навіщо їй євангельські одкровення? Вона — сама євангеліє сучасної науки. Так принаймні вважає більшість учених-фізиків. Посилаючись на разючі досягнення в дослідженні структури речовини на субатомному рівні, вони стверджують, що фізика спроможна в перспективі пізнати світ до його основ.

Хотілося б розділяти цей оптимізм, але... У світі є багато явищ, за які фізики бояться братися, оскільки не знають, із якого кінця слід розпочинати. Ці так звані аномальні явища в значній своїй частині належать до світу духовного. Одне з них із незмінною регулярністю і точністю впродовж багатьох століть відбувається в Єрусалимі сумної суботи, що передує православному Великодню. Цього дня протягом одного-двох годин після полудня під куполом Храму Гробу Господнього, де вже зібралися тисячі віруючих, виникають яскраві світлові розряди, що нагадують міні-блискавки. Від центральної підкупольної точки ці спалахи спускаються по колонах униз і послідовно, від центру до периферії запалюють свічки в руках у відвідувачів. Світовий досвід нагромадив тисячі свідчень цього єдиного у своєму роді явища. Останніми роками до розповідей очевидців додалися численні фото-, кіно- і теледокументи. Це явище широко відбите в Інтернеті, ним цікавиться весь світ.

Та, схоже, фізики живуть в іншому світі, оскільки це явище наразі їх не зацікавило. Наявний цілком очевидний фізичний феномен, що має відношення до енергій і вогню. Цікаве саме явище загоряння, але за першими таємничими дверима стоять інші. Виявляється, індуковане в такий спосіб полум’я свічок упродовж перших кількох хвилин зовсім не обпікає. У ньому можна буквально купатися, без ризику обпектися, всмоктуючи в себе його цілющу силу. Тому це полум’я і називається благодатним вогнем.

Можливо, фізиці не цікавий прикладний медичний аспект цього феномена. Та холодне полум’я?! Та ще яке виникає таким дивним чином. Чи не той це міфічний вогонь, який, за переказами, тисячоліттями освітлював склепіння таємних печер, чи у світлі якого давні майстри обробляли стелі та стіни камер пірамід у Гизі?

Можливо, не той. Однак фізиці як науці не може бути байдуже явище, де йдеться про випромінювання нової, мабуть, не електромагнітної природи. Свого часу з загадкового потемніння фотопластинок у сейфі французького вченого А.Беккереля розпочалася епоха ядерної фізики. Чи не почнеться епоха нової, невідомої енергії з вивчення властивостей благодатного вогню? Автор з ентузіазмом взяв би участь у роботі команди вчених, які зайнялися б дослідженням цієї проблеми і навіть готовий запропонувати свою програму. Та хто підтримає такий проект? Надії на фінансове забезпечення з боку Національної академії наук практично немає. Малоймовірно, що ідею підтримають державні органи, хоча Україні дуже потрібні джерела енергії і вона чимало сил витрачає на їхній пошук.

Крім вирішення прагматичного завдання, дослідження благодатного вогню науковими методами могло б значно розширити рамки сучасної наукової парадигми, закріпивши в ній право на громадянство так званих аномальних явищ. Нічого страшного немає в тому, що деякі з них пов’язані з релігійними чудесами. Адже істина одна і, зрештою, не надто важливо, якою з доріг ми наближаємося до неї.

У XII-XIII століттях церква розв’язувала делікатне завдання: як зберегти основи церковної догматики й, не втративши «обличчя», хоча б частково визнати аристотелівську філософію та птолемеєвську космогонію. Хома Аквінський і Альберт Великий, благословенні Ватиканом, зуміли витягти з вчення чудових греків деякі природничонаукові положення та адаптувати їх у контекст християнського вчення. Сьогодні фізична наука, сама не усвідомлюючи того, відчуває потребу в сучасних академічних фомах і альбертах, які змогли б з’єднати логічний метал фізики з вогнем метафізики, із розплавленого поєднання яких згодом викристалізується тестована вогнем істина.